Заарештували авторку свідчення поневірянь євреїв
4 серпня 1944 року за даними голландського інформатора гестапо виявило схованку і заарештувало в Амстердамі 15-річну Анну Франк і її сім’ю, які переховувались в підземеллі фабрики протягом 25 місяців. Упродовж усього часу перебування у сховищі Анна вела щоденник, який став згодом всесвітньо відомим.
Анна народилася в Німецькій Державі. Подружжя Франків жили в асимільованій громаді єврейських і неєврейських громадян, де їхні діти росли разом з католиками, протестантами.
1933-го, після приходу Гітлера до влади, Отто Франк емігрував до Амстердама. Там заснував фірму з виробництва домішок для джемів “Опекта”. Згодом до нього переїхали дружина і доньки. Проте і там їх застала німецька окупація.
У липні 1942 року Франкам прийшла повістка до гестапо. 6 липня сім’я Анни Франк поспіхом переселилися в сховище, влаштоване Отто і співробітниками фірми “Опекта”. Залишаючи свою квартиру, Отто Франк залишив записку, в якій написав, що вся сім’я поїхала до Швейцарії.
Будинок номер 263 на набережній Принсенграхт, де влаштували сховище, складався з парадної та задньої частин. Саме порожнє приміщення задньої частини будинку Отто Франк з допомогою деяких колег пристосував під майбутнє сховище. Вхід замаскували під шафу з документами.
Пізніше до сховку приєдналися інші євреї – сім’я Ван Пельс і дантист Фріц Пфеффер. Усього в приміщенні переховувались вісім людей.
У сховищі Анна вела щоденник у листах вигаданій подрузі Кітті.
Запис Анни Франк від 19 листопада 1942 року:
“Німці дзвонять у кожні двері й запитують, чи не живуть в будинку євреї. Увечері, коли темно, я бачу колони людей з дітьми, які плачуть. Вони йдуть і йдуть, обсипані ударами й стусанами, які майже збивають їх з ніг. Нікого не залишилося – старі, діти, вагітні жінки, хворі – усі рушили в цей смертельний похід”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденник Анни Франк перетворили на відеоблог
У серпні 1944-го в притулок увірвалася голландська поліція. Схованку виявили за даними голландського інформатора. Євреїв депортували в польський концентраційний табір Освенцим.
Першою померла від голоду дружина Отто Франка Едіт. Анну і її старшу сестру Марго перевели в концтабір Берген-Бельзен. Обидві сестри померли в березні 1945 року від спалаху епідемії тифу. Єдиним членом сім’ї, хто вижив у нацистських таборах, був батько Анни Отто Франк. У січні 1945-го радянські солдати звільнили його з Освенциму. Він одразу ж поїхав у сховок. Там подружжя Гісів передали йому знайдений у сховку щоденник Анни. Отто Франк видав його голландською мовою за два роки, а 1952-го твір переклали 67 мовами тиражем понад 16 млн примірників.
1960 року в будинку, де переховувались Франки, відкрили музей Анни Франк. У ньому демонструють оригінал щоденника.
На честь Анни Франк названо одну з малих планет у Сонячній системі.
