Годинник, який належав загиблому в полоні тероборонівцю

Годинник швейцарської марки Tissot 42-річного Дениса Миронова зберігає його дружина Ксенія, 39 років. Чоловік загинув у російському полоні. Обоє родом із Дніпропетровщини, із 2016-го жили в Херсоні, займалися експортом плодоовочевої продукції. Мають сина 12-річного Микиту.

 Денис закінчив Одеську академію сухопутних військ, покинув військову службу 2008-го, розповідає Ксенія. Армія тоді була в жахливому стані, не бачив перспектив. У перший же день широкомасштабного російського вторгнення записався в херсонську тероборону. Його призначили заступником командира роти. Патрулював місто, тримав зв’язок із партизанами з уже окупованих територій. Уранці 27 березня поїхав по пальне. Відтоді ми не бачилися.

Через три дні дізналася, що Дениса схопили росіяни. Ми з сином перебралися в Новомосковськ на Дніпропетровщині. Ще через тиждень зі мною зв’язався чоловік на ім’я Олексій. Розповів, що разом із Денисом був у полоні. Окупанти били їх палицями, струмом, душили пакетами. Вимагали піти на співпрацю. Денис відмовився. Він і не вчинив би інакше. Потім частину полонених відвезли в Севастополь.

24 травня мені зателефонували з Миколаєва. Сказали, що в рамках обміну отримали тіло, й покликали на впізнання. Це був Денис. Окупанти зламали йому ребро, яке перебило легеню. Медичної допомоги не надавали. Протягом 22 днів не міг лягти. Щоб трохи поспав, його мусили підтримувати. Лікарі вражені, що з такою травмою стільки протримався. Мабуть, дуже хотів жити.

Олексій забрав сумку з речами чоловіка. Кілька разів намагалася її отримати. Першого разу колону обстріляли. Вдруге таки вдалося через Мелітополь і Запоріжжя. Серед іншого в сумці був і годинник, який Денисові багато років тому подарував шкільний товариш. Тепер він буде в Микити на згадку про батька.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”