“Як війна в Україні переробила Європу” – Девід Ігнатіус
Думки у виданні The Washington Post оглядача Девіда Ігнатіуса
Для Європи Україна це правильна війна. Це момент, коли хоробрі українські патріоти частково відобили жорстоке російське вторгнення і в процесі відродили віру у цінності демократії та спільної оборони.
Коли цього тижня українські війська рушили вперед, європейські лідери, які зібралися тут на конференцію, були в захваті від того, що багато хто назвав перемогою України над Путіним і беззаконною автократичною системою, яку він представляє.
Святкування перемоги хвилююче, але вкрай передчасне. Попереду багато місяців кровопролитних боїв і зростає небезпека, що Росія може застосувати тактичну ядерну зброю, щоб запобігти поразці. Але політики з усієї Європи здавалися настільки натхненими недавнім успіхом України на полі бою, що багато хто відмахнувся від небезпек російської ескалації і того, що може стати холодною зимою для Європи з дефіцитом енергії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ми підірвали фундамент російських сил” Іван Ступак
Ми аналізували війну в Україні з військової точки зору, але вона також знаменує надзвичайний культурний зсув для Європи. Майже 20 років тому, на тлі запеклих розбіжностей через війну в Іраку, американський політолог Роберт Каган написав, що розбіжності щодо застосування сили стали настільки гострими, що американці, здавалося, прибули з Марса, а європейці з Венери.
Лише три роки тому президент Франції Еммануель Макрон заявив, що НАТО страждає від “смерті мозку”. З президентом США Дональдом Трампом, який також лаяв НАТО, здавалося, що Альянс руйнується з обох сторін океану.
Війна в Україні значною мірою змінила фобію Європи щодо корисності військової сили та цінності міцного союзу зі США. Безумовно, європейці більше кутаються у синьо-жовтий прапор України, ніж у червоно-біло-синій США. Але це знаменує величезні зрушення, не в останню чергу тому, що їх поділяють молоді європейці, які мало пам’ятають про холодну війну, але яких відштовхує жорстокість авторитарного режиму Путіна.
Європа та США ближче, ніж будь-коли раніше
“Європа і США ближче, ніж будь-коли раніше. Ми трохи запізнилися на початку війни, але змінили курс на 180 градусів, коли йдеться про підтримку України”, – заявила цього тижня глава МЗС Німеччини Анналена Бербок на Варшавському безпековому форумі, висловивши точку зору, яку поділяли багато інших виступаючих.
Лише рік тому здавалося, що Німеччина робить ставку на те, що її економічна безпека потребує добрих стосунків із Москвою та постійного припливу російських енергоресурсів. Це доброзичливе ставлення до Росії було підірвано.
“Те, що спостерігаємо зараз – повернення Америки як найважливіший чинник європейської безпеки”, – сказав Норберт Ретген, видний німецький правоцентристський політик, який до минулого року очолював комітет із закордонних справ німецького парламенту.
Центр тяжкості НАТО змістився на схід, у сторону Польщі та країн Балтії, які є історичними ворогами російської могутності
Зустріч у Варшаві символізувала ще одну дійсність нової Європи. Центр тяжкості НАТО змістився на схід у сторону Польщі та країн Балтії, які є історичними ворогами російської могутності.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив у вівторок увечері на невеликих зборах у палаці Бельведер, що зухвала позиція України нагадала йому, як польська армія зупинила експансію більшовицької армії на захід у 1919 році та, за його словами, змінила історію Європи. Перед палацом, де він говорив, стоїть культова статуя генерала, який командував цією польською армією, маршала Юзефа Пілсудського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “В Росії ухилення від мобілізації сягатиме катастрофічних масштабів” Кирило Михайлов
Є небезпека дивитися на Росію виключно очима поляків чи балтів. Але ясно, що, як заявив на конференції глава МЗС Чехії Ян Ліпавскі, “Центральна та Східна Європа має своєрідне лідерство” у війні проти Путіна.
Але в той же час центр ваги НАТО також змістився на північ, у сторону Фінляндії та Швеції – двох традиційно нейтральних країн, які були настільки вражені путінським вторгненням, що подали заявку на вступ до Альянсу. Як нагадала Ганна Вісландер, яка очолює офіс Atlantic Council у Стокгольмі, востаннє Швеція приєднувалася до європейського союзу за часів Наполеона, понад 200 років тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Путін нагородив військових, які були в Бучі. Дав сигнал, що злочини мають підтримку Кремля” Евген Чолій
Найнесподіванішою темою цієї зустрічі було ігнорування путінських ядерних загроз. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що брязкіт зброєю був просто “спробою нас залякати”. Тактична ядерна зброя “нічого не дасть у військовому сенсі”, погоджується колишній міністр закордонних справ та оборони Литви Лінас Лінкявічюс. Адмірал Роб Бауер, норвежець, голова військового комітету НАТО, сказав, що незважаючи на російські ядерні загрози, “стратегічно росіяни вже програли війну”.
Коли в повітрі витають тріумфальні розмови, то варто проявляти скептицизм. Війни не закінчуються легко і акуратно. Але зміни, які вніс український конфлікт у європейські настрої, здаються реальними і можуть тривати десятиліттями.
Переклад Gazeta.ua
