За сім днів дії візового режиму з Росією жоден її громадянин не звернувся по дозвіл
Четвер, 7 липня, 8:30
Такий прапор піднімемо й на півострові, бо Крим був і завжди буде наш! Донбас буде український! Слава Україні! вигукують троє військових, оглядаючи державний прапор, який щойно встановили на металевій підпірці посеред острова Зміїний у Чорному морі. На прапорі напис: “Пам’ятай “русскій воєнний корабль”, що острів Зміїний це Україна!”
Тоді військові провели спецоперацію. Розпочали вночі на 7 липня, розповідає речник оперативного командування “Південь” Владислав Назаров. Плавці дісталися острова під водою. Там суцільні руїни. Десятки покинутої ворожої техніки та амуніції. Згодом прибула решта військових. Провели зачистку території від мін і встановили прапор. Його доставили гелікоптером на кілька днів раніше. Потім бійці повним складом повернулися.
Зміїний захопили 24 лютого. Обстріляли з корабля та авіації. 30 червня російських загарбників вибили з острова.
Вони не витримали артилерійських, ракетних та авіаційних ударів одеських захисників, каже головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, 49 років. Важливу роль у звільненні острова зіграла українська самохідна гаубиця “Богдана”. Зміїний це стратегічний пункт, і це значно змінює ситуацію в Чорному морі, обмежує можливості окупантів
А в цей час:
Зупиніться! вигукують п’ятеро дітей, махаючи авто, що проїздить повз у приватному секторі Львова. Організували блокпост. Зупиняють машини і пропонують водіям купити лимонад, який самі готують. Вторговані гроші передають на потреби української армії.
Ми тут уже місяць стоїмо, назбирали 20 тисяч гривень, каже 9-річна Вікторія Крат. Продаємо лимонад, по неділях робимо ярмарки. Завели спеціальний зошит, туди записуємо номери машин, які проїжджають. Більше їх не зупиняємо.
Щодня від самого ранку діти виходять на свій блокпост. Найменшій волонтерці 4 роки.
Коли на блокпості немає машин, співаємо патріотичні пісні, говорить Данило Міневич, 11 років. За зібрані кошти плануємо купити ще три глушники й один приціл. Щоб окупанти не почули, де вийшов вистріл. І щоб ми якнайбільше їх повбивали.
Український танк неподалік міста Мена на Чернігівщині тягне з річки Десна понівечений російський танк Т-72. Навколо зібрався натовп із жителів сусідніх сіл.
Росіяни блукали по наших селах, потім серед ночі зайшли сюди, каже голова Менської громади Геннадій Примаков. Шукали понтонну переправу. Її тут наводить господарство, коли проводить сільгоспроботи. Мабуть, на їхній карті це було позначено. Так і потопилися.
Із танка витягнули тіла двох російських військових, ще одного дістали з води.
Матері й родичі цих вояк добре спорядили. Усе нашпигували іконками та оберегами. Не допомогло, додає Примаков.
Це вже другий танк, який діставали місцеві з води. Обидва 1983 року випуску. Механіки їх відремонтують і передадуть військовим.
“Ми не рвались у топ світових новин і в супергерої такою ціною. Усе, що хотіли, жити, вільно, на своїй землі. Але в Бога свій план. І якщо здолати дракона, від якого тремтіло пів світу, судилося саме нам і саме нам випало бути андердогом, якому давали три доби, а він б’ється п’ятий місяць, ну що ж, отже, мабуть, недаремно саме ми. Отже, нам це до снаги”,
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, президент України
68 відсотків громадян держав членів НАТО негативно ставляться до Росії, за результатами опитування громадської думки в 30 країнах
Почув, як щось загуділо на вулиці. Побіг дивитися. Не добіг, пролунав вибух і я впав на підлогу. За деякий час зателефонував знайомий, сказав, що мій магазин з одягом згорів. Розтрощило ракетою. Виявилося, що вони туди цілили, бо там нібито був штаб. І вони вбили генерала, тобто мене.
Валерій НИЖНИК
У перші дні війни, відправив наречену з її матір’ю за кордон. Сам залишився працювати в Україні. Через місяць втратив із ними зв’язок. Ще через місяць наречена зателефонувала з невідомого номера та сказала, що ніякого весілля не буде, вона виходить заміж у Єгипті.
Єгор АНДРЮШЕНКО
Роками не могли продати хату. Покупці відмовляли, бо немає газу. Ціну збивати ми не хотіли. Дім великий, зі свіжим ремонтом. Змирилися, що лишиться нам. За останні два тижні покупці дзвонять один за одним. Через те, що цієї зими газу не буде, шукають будинки з твердопаливними котлами. Деякі пропонують вищу ціну, щоб обійти конкурентів.
Олена НАЙДА
Майструвала прикраси із сухоцвітів. Мріяла зробити на тому бізнес, але їх неохоче купували. Під час війни виїхала в Польщу. Місцева жінка побачила підвіску, запитала, де придбали. Відповіла, що роблю сама і подарувала їй подібну. Вона розповіла подругам і невдовзі я вже мала купу замовлень. Збираюся торгувати прикрасами на ярмарках.
Ірина КАСЬЯН
В Україні поновлять виплати звільненим із полону українцям і тим, хто ще в неволі, повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Разова допомога становитиме 100 тис. грн.
Верховна Рада ухвалила закон, за яким роботодавці більше не платитимуть зарплати мобілізованим або призваним до лав Збройних сил працівникам під час воєнного стану. Посада й місце роботи зберігаються за ними.
За сім днів дії візового режиму з Росією жоден її громадянин не звернувся по дозвіл. МЗС та посольства отримали понад 100 дзвінків з проханням пояснити правила, але на візу не подавалися.
Уряд оголосив реалізованою програму “єПідтримка”. Майже 5 млн українців отримали 6,5 тис. грн фінансової допомоги.
Однієї-двох областей достатньо, щоб прогодувати Україну
Території однієї-двох областей достатньо, щоб прогодувати всю країну. Якщо штучно голоду не зроблять, то його не буде.
Продовольча безпека складається з двох компонентів. Перший наявність продовольства у країні, другий доходи населення, які дають змогу купити. Якщо з доступністю в нас проблем немає, то з доходами є. Економіка скоротиться удвічі до кінця року. Тобто станемо біднішими удвічі.
Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ, голова Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки
Росії не потрібна розумна артилерія
Війна в Україні це артилерійська дуель, що “затягнулася”. Обидві сторони мають дрони для виявлення ворожої артилерії. Росія має протибатарейні радари, що можуть визначити місце вильоту снаряду, що наближається, і вразити його за 4 хв. Звідси українська тактика “стріляй та тікай”.
Але розумна артилерія непотрібна для варварського способу ведення війни. Приклад дій росіян використання низькотехнологічної артилерії 1995 року для знищення Грозного, столиці Чечні. Російський військовий аналітик повідомив, що їхня культура військової безсердечності “походить із ширшої авторитарної культури, в якій ніхто нікому не довіряє, культури безвідповідальності”.
Джордж ВІЛЛ, оглядач The Washington Post
План відбудови невчасний
План відбудови України, який підтримали 42 країни, це перемога, що засвідчує високий рівень партнерства. Але він має декілька проблемних моментів, які можуть вплинути на допомогу Україні в майбутньому
Цей план невчасний. Бо ніхто не розробляв плану Маршалла для Європи у 19421943 роках. Ми не знаємо, як закінчиться війна. Віримо в перемогу, але остаточних наслідків та руйнувань не знаємо. Нині відновлювати нічого не можна. Невчасний план для нас не дуже добре, тому що вдруге мобілізувати таку увагу до України буде важкувато.
План розробляли не надто ретельно. Там, зокрема, кажуть, що ІТ-сектор становитиме 40 відсотків ВВП. Це нісенітниця. Або 200 мільярдів доларів на відновлення інфраструктури хоча проєкти явно не тягнуть на таку суму. Головне, що в нас неправильно розуміють цей план відновлення. Він має бути партнерський із країнами Заходу. Вони мають отримувати вигоду від інвестицій в Україну. На жаль, цей план більше скидається на перелік наших бажань. Ми накидали все, що хочемо відновити за рахунок Заходу. Найбільша стаття плану відбудова житлового фонду. Але ніхто не збудує нам нового Маріуполя.
Олексій КУЩ, економіст
До нас по правову допомогу звернувся літній чоловік. Йому нараховують не всю пенсію. Моєму колезі, колишньому прокурору, здалося, що вже десь бачив цього чоловіка. Підняв архіви. Наш клієнт громадянин Росії, який змінив ім’я і прізвище. Досі працює на російські спецслужби. Передавав інформацію про військових. За таке відсидів у тюрмі 2014-го.
Олег КОПРІЙЧУК, 39 років, адвокат, Суми
На початку війни було психологічно важко. Потім заспокоївся, трохи звик. Згодом почав відчувати, що здають нерви. Звернувся до кількох психологів не допомогли. Ходив на арттерапію, теж марно. Вирішив бігати зранку. Полегшало. Втомлюю себе так, щоб про погане навіть не було сил думати.
Андрій ЛОЄНКО, 44 роки,
таксист, Київ
За кілька днів до окупації Лисичанська ми привезли людям їжу. Деяким розносили по домівках, бо самі вони вийти не могли. Я підійшов до одного з будинків, постукав, відкриває п’яна жінка: “О, волонтер? Ти закуску приніс?” Я шокований дав їй хлібину і мовчки пішов. Решту харчів віддав дітям.
Тарас ШЕВЧУК, 27 років, волонтер, Жмеринка
Вінницької області
Раніше майже не слухала українських виконавців. Здавалися несучасними або занадто попсовими. Тепер різко відвернуло від російських співаків. То не є якоюсь позицією. Просто стало гидко. У машині лунають лише українські радіостанції. Таке враження, наче очистилася від бруду. Помітила, що й у підлітків більше не чути з колонок Моргенштерна й Крида.
Інна ФІНЬКО, 28 років, підприємиця, Київ
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”
