Сири на всі смаки й медове задоволення – що потрібно знати про гастротури на Закарпатті
Практично єдиним можливим напрямком для відпочинку в Україні залишилися гори. Туроператори пропонують широкий асортимент мандрівок. Одним з найпопулярніших варіантів стали гастротури на Закарпаття. Окрім можливості насолодитись оригінальними місцевими стравами, туристи також мають шанс відвідати ряд історичних локацій і природних заповідників. Експерти наголошують на важливості відпочинку в межах України, бо це допомагає підтримувати малий і середній бізнес та економіку країни загалом.
Gazeta.ua розпитала власника туристичної фірми Ігоря Губіліта про гастротури на Закарпаття та особливості локальної кухні.
“Зараз ми завантажені не надто сильно, маємо десь 40 відсотків довоєнного часу. Люди їздять відпочивати, але з певними особливостями без забав і святкувань. Влітку особливо популярні гори. Кожна мандрівка на Закарпаття це гастротур. Яку б місцину не обрали, усюди будуть цікаві локальні страви. Це й класична українська кухня, страви українських горян бойків, гуцулів, лемків, й обов’язково угорські, словацькі чи румунські страви. Все це перемішалось і дало гарний гастрономічний букет, який подобається людям. Доповнює це все й великий асортимент вин, настоянок чи наливок. Гастрономічні тури завжди поєднують з екскурсіями. Туристи відвідують термальні басейни, замки й водночас куштують їжу. Коли їдемо в гори, то пробуємо токани, грибну юшку, банош ріплянку (ріплянка традиційна страва з розвареної в пюре картоплі й кукурудзяного борошна. Gazeta.ua). Якщо в долинне Закарпаття то бограч, торгоню із шишками, підбивні лопатки, кнедлики, боб-гуляш чи лангоші (лангоші це коржик з дріжджового тіста, який смажиться в олії. Подають найчастіше з часниковим соусом, сметаною, сиром або ж з усіма цими інгредієнтами разом. Кнедлики варений пиріжок з картопляного тіста з начинкою або без неї. Страва у вигляді галушок з тертої картоплі й пшеничного борошна. Gazeta.ua)”, розповідає Ігор Губіліт.
Кожна мандрівка на Закарпаття це гастротур. Яку б місцину не обрали, усюди будуть цікаві локальні страви
З початком війни ціни на тури зросли на 10-20%. Вартість дводенної екскурсії зі Львова стартує від 995 грн з особи.
“Закарпаття можна відчути й за два дні. Ми щотижня вже впродовж 12 років веземо “Сиро-винний тур Закарпаттям”. Це, мабуть, найвідоміший тур цим регіоном. Зараз короткі подорожі популярніші, ніж тривалі. Треба розуміти й певні нюанси гастрономічних турів. Ви не можете декілька днів їсти щось зовсім різне, до чого не звикли взагалі. Треба вміти правильно чергувати страви. Ми колись пробували людям пропонувати максимально різну кухню, але потім побачили за опитуваннями, що люди хочуть, щоб було поєднання звичних страв з оригінальними локальними”.
У місцевих ресторанах є класична українська та європейська кухні, але туристам зазвичай пропонують локальні страви.
“На Закарпатті деколи жартують, що як до них приїжджають іноземці, тоді їх пригощають українським борщем, бо для них то дивина. Коли наші їдуть, тоді куштують щось локальне. Закарпатська кухня сильно відрізняється в різних частинах регіону. Як-от пікниця закарпатська ковбаса. На Берегівщині й частково на Виноградівщині вона доволі гостра. Мешканці Мукачівщини чи Ужгородщини, Свалявщини також роблять пікницю, але вона суттєво менш гостра. Ті, хто працюють з туристами на Закарпатті, знають, що для гостей бажано не надто приперчувати чи занадто солити. Бо люди з Києва, Вінниччини чи з Одеси можуть важко сприймати цю їжу й тому не переборщують зі спеціями. Хто з туристів захоче більше перцю, то вже самостійно додасть. Але загалом Закарпатська кухня безпрограшна. Майже всі страви смачні й апетитні на вигляд”, каже Ігор.
На Закарпатті деколи жартують, що як до них приїжджають іноземці, тоді пригощають українським борщем, бо для них то дивина. Коли наші їдуть, тоді куштують щось локальне
Наголошує, що останніми роками гастротуризм поволі розвивався і в інших регіонах.
“До війни потроху гастротуризм почали просувати на Поділлі, люди стали цікавитися зіньківською ковбасою з Хмельниччини. Були проблиски гастротуризму й на Волині. Там почали відроджувати мацик (українська сиров’ялена м’ясна страва, яку готують шляхом тривалого зберігання шлунка свині, міцно заповненого м’ясом і приправленого спеціями. Gazeta.ua). Гуцульщина й до цього була відома своїми стравами. В останні роки бачимо відродження бойківської кухні, яка донедавна була в тіні сусідської гуцульської. А саме туристи смакують лиганці, турківські книші, дзяма, терчані пироги, голубці з тертої картоплі (лиганці ззовні нагадують картопляні палюшки, але всередині вони з начинкою; турківські книші випічка з м’ясом, картоплею або капустою; дзяма закарпатський суп, у якому основним інгредієнтом є копчений свинячий окіст. Gazeta.ua). Буквально рік-два тому почала розвиватись і опільська кухня. Після внесення яворівського пирога в список нематеріальної спадщини України, очікуємо на збільшений попит туристів до Яворівщини. Тож наша країна має чим здивувати в гастрономічному плані як наших громадян, так і іноземців”, додає Ігор.
ГАСТРОНОМІЧНИЙ БУКЕТ ЛОКАЛЬНИХ СТРАВ
Географічне розташування Закарпаття зумовило певне запозичення страв із сусідніх країн. Тому тут є угорські й румунські гастрономічні традиції. Усім, хто вперше відвідує Закарпаття, варто скуштувати такі страви.
Бограч візитівка Закарпаття. Цю страву готують з яловичини, свинини або баранини з додаванням цибулі, моркви, картоплі й різних приправ. Іноді бограч подають у хлібі, що додає ще більше колориту.
Банош ще одна популярна страва серед туристів. Це кукурудзяна каша, зварена на жирних вершках, з додаванням бринзи, шкварок і смаженої цибулі.
Грибна юшка суп з місцевих білих грибів є однією зі страв Закарпаття, яку обов’язково варто скуштувати у відпустці.
Рокот-крумплі у перекладі з угорської це “картопля, запечена шарами”. Для цієї страви картоплю спершу відварюють “у кожушках”, а потім запікають з вареними яйцями, ковбасою, сметаною, тертим сиром і зеленню.
Підбиті лопатки спаржева квасоля, яку заправляють збитим кефіром або сметаною. Додають картоплю, паприку й інші спеції. Можуть додавати й копченості.
Кремзлики страву також називають “деруни”, “какоркі”, “тертюхи”. Ці оладки з картоплі начиняють білими грибами.
Гомбовці кульки з дріжджового тіста з різноманітною, переважно фруктовою, начинкою. Подають зі сметаною, шоколадом або ягідними соусами.
КРАФТОВІ ВИНА Й ПИВО
Завдяки унікальному клімату в Карпатах склалися сприятливі умови для вирощування винограду. Зараз на Закарпатті налічується понад 100 сортів. 20 років тому виноградарі й винороби Берегівщини об’єднались у “Винний орден Святого Венцела”. Відтоді напередодні святкування Нового року за старим стилем у Мукачеві проводять фестиваль “Червене вино”.
У Берегові туристи мають змогу не лише ознайомитися з історією та культурою виноробства, а й купити найкращі сорти закарпатських вин
На Закарпатті туристи мають змогу не лише ознайомитися з історією, культурою виноробства, а й купити найкращі сорти вин. Тут є дегустаційні зали, де можна скуштувати крафтові напої від приватних виноробів. Найпопулярнішими дегустаційними залами в околицях Берегова є “Старий Підвал”, “Шош”, “Урста”, “Чизай”. Вартість відвідин виносховища й дегустація від професійного сомельє стартує від 175 грн. Найчастіше пропонують вина “Леанка”, “Рислінг”, “Мускатне”, “Тамянка”, “Ізабелла”, “Кагор”, “Сапераві”, “Чорний доктор”, “Токай фурмінт”. Королевою вин цього регіону вважається “Троянда Закарпаття”. Цей напій має рожевий колір та аромат чайної троянди.
Окрім вина, на Закарпатті стало процвітати пивоваріння. Популярні Гуцульська броварня “Ципа” в селі Кваси, Карпатська пивоварня “Джон Гашпар” у Берегові, “Графська пивоварня” в Мукачеві, Пивоварня “Yuber” в Ужгороді.
СИРИ НА ВСІ СМАКИ
На Закарпатті з’явилося багато приватних сироварень, де створюють справжні гаcтрономічні шедеври. Окрім класичних рецептів, сировари часто експериментують зі смаками й технологіями, створюючи нові сорти карпатського сиру. Туристам пропонують широкий асортимент твердих, напівтвердих і м’яких сирів. Готують з усіх видів молока коров’ячого, овечого, козячого й молока буйволів. У гастрономічних турах туристи зможуть скуштувати традиційну бринзу, будз, вурду й іншу продукцію, виготовлену місцевими виробниками згідно зі швейцарською та італійською технологіями.
У гастрономічних турах туристи зможуть скуштувати традиційну бринзу, будз, вурду й іншу продукцію, виготовлену місцевими виробниками згідно зі швейцарською та італійською технологіями
Виробники крафтового сиру дбають про свою свою репутуацію та продукцію. Тому для них важливо, де й що їсть тварина, які саме корми, свіжа чи суха трава, яка пора року, яка вологість і температурні режими усе це впливає на смак сиру. Карпатські сировари також пропонують дегустацію своєї продукції. Так вони виховують культуру споживання сиру, формують смаки в споживачів. Залежно від сироварні вартість дегустації стартує від 75 грн з особи.
МЕДОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ
Закарпаття почало славитися ще й медом. У більшості регіонів його виробляють з технічних культур соняшника, гречки, ріпака. А мед Закарпаття відрізняється тим, що збирають його з квітів з дикої природи, тому має особливий смак. Крафтовий мед можна придбати на місцевих ринках. Бувають навіть дегустаційні зали. Так у Мукачеві в “Медовому домі” можна скуштувати продукцію й навіть придбати подарункові набори.
Туристам також варто скуштувати закарпатське сливове варення леквар. Воно густе й ароматне. Його готують з довгастих слив-угорок, консерванти й спеції не додають. Оскільки цукор у варінні не використовують, повидло не надто солодке, тому його навіть намазують на традиційну закарпатську ковбасу пікницю.
Гастротуризм популяризується як тенденція у всьому світі. Іноземці знайомляться з країною або регіоном саме через призму національних страв. Цей різновид туризму розкриває особливості локальних страв, традицій їх споживання. Популяризації гастротурів сприяють різноманітні фестивалі та ярмарки. У рамках міжнародного проєкту “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” розробили концепцію розвитку гастрономічного туризму в Україні й створили систему “Дороги вина й смаку України”. Українські шеф-кухарі працюють над тим, щоб наша гастрономія здобула світове визнання.
