“В Україні зводитимуть міста, керовані штучним інтелектом”
На початку відбудови України будуть популярні професії, що потрібні для такого часу. Ближче до трьох років усе збалансується. Протягом трьох місяців буде запит на все, що стосується складської й транспортної логістики, каже економіст 47-річний Андрій Длігач.
Логістичні потоки в Україні радикально змінюються. Мають бути переосмислені. Знадобляться фахівці зі швидкого будівництва. Виробники будматеріалів. Передовсім екологічні, вогнестійкі й дешеві. Такі бізнеси відновляться найшвидше. Основні інвестиції підуть саме в цю сферу. Треба буде багато й швидко будувати. Питання в тому почнемо відбудовувати міста чи зводити наново за сучасними моделями. Це залежить від того, чи зможе Україна відстояти ідею модернізації перед нашими західними донорами-партнерами. Безумовно, краще споруджувати нові, керовані штучним інтелектом, енергоефективні домівки з технологією ”смарт грід” (розумна ощадна енергосистема з поновлюваними джерелами енергії. ГПУ). Це дозволить містам бути енергетично незалежними. Це потребує фахівців з нової енергетики.
Це широке коло бізнесів від інженерних до експлуатаційних. Обладнання для глибокої переробки зернових, кукурудзи й рапсу. Маємо отримувати енергію, продукти для харчової промисловості, тваринництва для міжнародного ринку.
Ми не можемо прокласти шляхи доставки морем. А це 130 мільйонів тонн. Три чверті всієї експортної доставки України. Нам доведеться вивозити не менше, а саме те, що має вищу вартість. Тобто маємо вивозити не зерно й олію, а ще глибшу переробку. Те саме стосується й металів. У свою чергу це потребує біологів і біохіміків. Багатьох сервісних аспектів, пов’язаних із біомасою.
IT-сектор буде потрібний?
Безумовно. Україна ставатиме більш сервісною. Якщо останні роки держава покладалася на Міністерство цифрової інформації, то тепер багато таких сервісів віддаватиме назовні. Тому ІТ і консалтингові компанії матимуть попит.
Держава віддасть багато своїх соціальних функцій. Частково поділиться функціями митниці, пенсійного фонду, медичними. Все це скоротиться майже вдвічі, а з ним і податки. Держава не матиме ресурсу, щоб утримувати всю соціальну інфраструктуру. Залишить тільки половину довоєнних функцій. Тому приватизуватимуть школи. Цей сектор буде привабливий.
Медичні технології розвиватимуться?
Авжеж. Україна втратила багато клінік і лікарів. Багато хто виїхав за кордон. Розвиватиметься дистанційна й цифрова медицина. Я радив би придивитися до медичного туризму після перемоги. Україна будуватиме проєкти з біохакінгу (процес управління здоров’ям, який можна виміряти. ГПУ).
Як щодо фінансової сфери?
Україна стане найкращою державою для ведення віртуальних активів. Думаю, тут розвиватимуться цікаві міжнародні проєкти. Зокрема з українським бізнесом.
Що ще?
Виробництво нових будівельних матеріалів і переробка агропродукції вимагатиме нового матеріалознавства. Україна шукатиме нові експортні ринки. Будуть потрібні бізнеси й фахівці експортної галузі. Не лише на європейських ринках, передовсім на африканських та азійських. Переробка сміття й відходів ще одна стаття розвитку підприємництва.
Більшість бізнесів творитимуться на груповій, комплексній і багатогалузевій основі. Передовсім це стосується енергетики й харчових технологій. Згодом пошириться на інші сфери. Внутрішній туризм розвиватиметься, але зовнішній теж зростатиме у форматі екстриму. Україна стане цікава для людей, які захочуть на власні очі побачити зруйновані війною міста. Цей бізнес буде важливий, оскільки залучатиме валюту в країну.
Легка промисловість зараз потерпає, але має великий потенціал. Тканинне виробництво буде затребуване, адже імпортна логістика ускладнена руйнуваннями. Виникне необхідність у великих підприємствах. Їх можна створити у співпраці з азійськими та європейськими компаніями. Попри те, що в Україні немає целюлозного комбінату, деревопереробна й меблева галузі розвиватимуться швидко. Маємо організувати такі виробництва з дерева разом з європейцями, аби випускати готові меблі.
А військово-промисловий комплекс?
Розвиватиметься стрімко. Передовсім стосуватиметься сервісного обслуговування військової техніки. Матимемо її багато. Втім, українське виробництво теж матиме значний прогрес і на експорт, і на внутрішній ринок.
Україні доведеться системно перебудувати хімію й металургію. Це питання найближчих років, одначе повинні осучаснити галузі. Один із видів бізнесу буде пов’язаний із енергонезалежністю й використанням своїх ресурсів. Ми маємо поклади літію, титану й кольорових металів, є нафтовою й газовою країною, але не заробляємо на цьому. В Україні мають бути відбудовані й споруджені нафтопереробні заводи. Нам треба свій бітум для будівництва доріг та інших потреб і власний бензин. Це системне питання повинні вирішити. Росіяни скупили більшість українських нафтопереробних заводів і знищили їх. Вони готувалися до цієї війни десятиліттями. Цієї залежності маємо позбутися. Максимально збільшити видобуток газу. Доведеться підвищити ефективність свердловин, які зараз заморожені. Вдосконалити технології й сервіс, що зроблять їх ефективними, залучивши науковців і змінивши технологічну базу. Виготовлення літієвих батарей нам теж під силу.
На кого варто вчитися, який фах здобувати студентам зараз? У що порадите вкладати гроші й сили підліткам та їхнім батькам?
Радив би дивитися не на те, що затребуване зараз. Престижна тепер професія за сім років виглядатиме інакше. Найкращим програмістом буде той, хто вчився на математика, фізика й біолога й паралельно здобував досвід програмування. Кодуванням займатиметься штучний інтелект або інші алгоритми. Людина повинна мати якусь спеціалізацію в усьому. Якщо хочеш бути журналістом, можливо, спершу варто стати економістом чи юристом, а потім навчитися писати. Це буде тренд наступних 10 років. Усі прориви будуть на поєднанні різних галузей. Підліткам раджу звернути увагу на Малу академію наук, пошукати там цікавинки для себе. Хімія, фізика й матеріалознавство матимуть великий попит у близькому майбутньому. Навіть харчові технології. Бути технологом ковбасного виробництва стане престижно. З’являтимуться нові продукти, що базуватимуться на стику харчових технологій і біохімії.
Які види бізнесу, професії зникнуть або мінімізуються?
Не зникне жоден. Розвиватимуться й змінюватимуться.
Чим принципово різнитиметься довоєнний ринок праці від повоєнного?
Буде динамічний. Виникатимуть перекоси то нестача фахівців, то надлишок. Цей дисбаланс триватиме кілька років. Баланс залежатиме від того, як швидко прийдуть іноземні інвестори. Знадобляться знання іноземних мов. Оновлення компетенцій тих знань, які мали у відповідності до західних стандартів.
Тричі переплив Босфор
Економіст Андрій Длігач здійснив 10 запливів “Океанмен” за останні чотири роки. Дистанції 5 і 10 км долають 700 спортсменів із різних країн і професіонали, і любителі, в командах і поодинці. Тричі переплив Босфор.
Плавання дає відчуття контролю в несприятливому середовищі, каже він.
Народився 28 липня 1972-го в Києві. Батько Олександр Ілліч винахідник, інженер, бізнесмен. Мати Тетяна Миколаївна інженер-будівельник, економістка. Закінчив магістратури з економіки й прикладної математики та аспірантуру в Київському політехнічному інституті. Докторантуру в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Доктор економічних наук. Стажувався в університеті штату Алабама, США, в Нідерландському інституті маркетингу, у Вищій школі менеджменту у Варшаві, британському Ексетерському університеті. На початку кар’єри створив компанію з розробки програмного забезпечення. В середині 1990-х продав власні напрацювання “Еппл” і був директором із маркетингу представництва “Еппл Компютер”. Наукові інтереси: стратегічне управління, рефлексивний і стратегічний маркетинг, бренд-менеджмент, управління майбутнім. Автор понад 150 публікацій і восьми книжок із маркетингу, організації бізнесу та міжнародної економіки. Займається тренерською та викладацькою роботою, веде консалтингові проєкти, соціологічні й маркетингові дослідження. Чемпіон України із в’язання морських вузлів. Багаторазовий переможець всеукраїнських змагань програмістів. Автор і розробник першого в країні комерційного програмного забезпечення “спіл чікер” перевірки українського правопису. Автор першого в Україні онлайн-курсу “Бренд-менеджмент”. З 1995 року генеральний директор групи компаній зі стратегічних консультацій “Едванте Груп”. Професор Київської школи економіки. Захоплюється подорожами, сальсою, режисурою й поезією. Пише пісні. Розлучений.
