“Бабуся вибила песику зуби. Ошпарювала кип’ятком” – як зараз рятують тварин від агресії РФ та смерті

Через війну багато тварин опинилися на вулиці, бо люди тікали з домівок і кидали улюбленців. Також більшість собак і котів втратили свої домівки й господарів внаслідок російських обстрілів. А після підриву окупантами Каховської ГЕС волонтери врятували з води сотні тварин.

Торік наприкінці березня спільними зусиллями волонтерів і міської влади у Києві відкрили тимчасовий притулок для тварин. Привозили маленьких мешканців Ірпеня, Бучі, Гостомеля й інших постраждалих населених пунктів. Він і дотепер працює на території Національного комплексу “Експоцентр України”.

За півтора року повномасштабної війни тут прихистили вже понад 800 тварин. Приймали в притулку й улюбленців, врятованих на Херсонщині. Більшості котів і собак вдалося знайти новий дім.

Кореспондентка Gazeta.ua побувала в притулку й дізналася історії тварин, які там живуть.

АЖІОТАЖ

На побіленому фасаді одноповерхової цегляної будівлі висить новенький банер тимчасового притулку для тварин “Виставковий центр”. Споруду від паркової метушні відділяють алеї, густо засаджені деревами.

У напівтемному коридорі із кімнати зі склом вітається чоловік і питається, до кого прийшли. Підлога тут заставлена коробками з іграшками для улюбленців, мішками сухого корму. А на дверях і дерев’яних перегородках у ряд висять собачі повідки.

Лізонька! гучно викрикує він. До тебе тут гості.

Поспіхом із сусідніх дверей виходить молода дівчина, одягнена у блакитні джинси з блискітками й білу коротку блузу. На шиї носить тонкий ланцюжок з бісеру.

Пропоную піти одразу до котів, каже 19-річна Єлизавета Позняк і веде до першої кімнати ліворуч. Тут не тільки з Херсонщини тварини, а й з Києва, окупованих територій, зони бойових дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ракетно-дроновий терор Києва: як живуть люди у розбитих РФ багатоповерхівках столиці

Тимчасовий притулок для улюбленців відкрили 31 березня 2022 року, коли багато тварин опинилися на вулиці внаслідок російського вторгнення. Часто собак і котів лишали господарі під час евакуації, а деякі вже втратили їх через війну.

Заклад підпорядковується КМДА й перебуває на балансі Київської міської лікарні ветеринарної медицини. Сюди беруть лише соціальних тварин, адже до притулку приходять діти. Попередньо їх оглядає лікар і, за потреби, надає необхідну допомогу.

Відкрили притулок за ініціативи держави й волонтерів. На початку повномасштабного вторгнення багато котів і собак залишилися на вулиці, бо їхні господарі виїхали або загинули, зізнається Єлизавета. Тоді це були Київ, Бородянка, Ірпінь, Гостомель, Буча. Зараз можуть привозити з Бахмута, Херсону, наприклад.

Дівчина прийшла в притулок як волонтерка, щоб допомогти з вигулом тварин. Їй запропонували роботу й тепер займається прилаштуванням котів і собак у родини, а також пише для соцмереж закладу.

Найбільший ажіотаж був після підриву Каховської ГЕС

Найбільший ажіотаж був після підриву Каховської ГЕС, коли волонтери привозили врятованих тварин, згадує Позняк. До нас привезли більше 30 улюбленців, і тут стояла черга з людей, які хотіли їх забрати. Їх майже всіх одразу вдалося прилаштувати в родини.

За весь час роботи притулку в ньому прийняли понад 800 тварин. Із них прилаштували у сімʼї більше 650 улюбленців. Заклад розрахований на сто собак і сто котів.

Але зараз їх менше у нас. Зазвичай середня кількість тварин у нас це 6070 тварин. Наразі тут живуть 32 собаки й 21 кіт. У нас хороша локація, приходять часто люди на вигул по території ВДНГ. Хтось приходить раз, а потім уже забирають. Харчування й ліки забезпечує міська влада, але відвідувачі також приносять в подарунок корми або будиночки, лежаночки, іграшки. Хочуть допомогти тваринам. Завжди актуальна потреба вологий корм, консерви або пакетики.

ХАСКІ І САШКО

Після підриву Каховської ГЕС в притулок почали доставляти врятованих тварин. Тут поселили понад 40 звірят, але більшість уже забрали. Зараз залишилось тільки три собаки з Херсонщини.

Коти живуть у двох невеликих кімнатах, залитих яскравим сонячним світлом з великих вікон. Під стінами стоять коробки з іграшками, мʼякі будиночки й лежанки, накриті ковдрами.

До ніг прибивається рябе кошеня з великими вухами це наймолодша тваринка в притулку. За ним вибігають великі пухнасті коти чорнобілі, руді й плямисті. У кімнаті літає шерсть, пушок забивається у кутки.

Я їх всіх дуже люблю. Але є такі, звісно, які до душі припадають, говорить Єлизавета й проходить в іншу кімнату. На вікні вилежується великий гладкошерстий чорний кіт з білими плямами. Очима немов з докором оглядає незнайомців. Це Сашко, може трохи нервувати. Потрапив до нас ще з сімома котами з квартири, де старенький дідусь займався “накопиченням” тварин. Потім їх вилучили, бо недбало ставилися до них.

Часто кияни скаржаться на сусідів, які погано ставляться до тварин. Телефонують у службу “Зоодопомога” і повідомляють про неприємний запах або жорстоке поводження. Приїжджає поліція і розглядає скаргу.

У нього були переломи грудних кінцівок

Можуть прийняти рішення про вилучення тварини, і тоді наша служба приїжджає й забирає котика чи собаку. Спершу їх привозять у клініку, де роблять всі необхідні маніпуляції стерилізують, вакцинують. Звідти потрапляють вже до нас. Вони тут живуть краще, ніж я є їжа, багато іграшок.

У притулку є ветеринар, який доглядає за тваринами. Улюбленці з травмами чи хворобами в заклад не привозять, їх попередньо лікують у клініці.

До клініки часто потрапляють тварини, яких збила машина. До нас привезли якось хаскі з Лисичанська, у нього були переломи грудних кінцівок. Можливо, постраждав від обстрілів. Був ще один хаскі, якого збила машина, збирали його по шматочках. Але зараз живий і здоровий, добре почувається.

Сюди часто потрапляють загублені тварини. Якщо вони мають вигляд домашніх носять ошийник, жетон або доглянуті два місяці доглядачі шукають власників. У цей період заборонено проводити стерилізацію чи кастрацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Деякі стекли кров’ю в автівках” – історія “азовця”, який пережив теракт РФ в Оленівці

Іноді власники самі приносять тварин, бо їдуть за кордон і не можуть взяти їх з собою. Або буває народила собака цуценят і приносять. Це краще, ніж вбивати чи викидати. Але ще ліпше стерилізувати своїх тварин.

НЕМАЄ ЗУБІВ

Собаки живуть у кімнатах далі коридором. Біля дверей висять таблички з позначками й іменами тварин. На них доглядачі відмічають, хто сьогодні поїв або кого вже вигуляли.

У маленькому приміщенні по обидва боки облаштували деревʼяні вольєри з сіткою. Великі собаки по одному, дрібніші мають сусіда. Лежать на підлозі, вистеленій тирсою, на ковдрах і лежаках. Тут пахне собачою шерстю й сухим кормом.

Найстаріша собака це Рекс, йому 16 років. Померла хазяйка, і тварин до нас привезли. Ось це херсонські собаки, показує на маленьких псів у вольєрі в кутку, сидять з нашийниками. Вони жили спершу з військовими, але у них була ротація і не змогли їх залишити, тому передали нашій волонтерці.

Велика собака Руся голосно гавкає на фотоапарат. Потім стає на задні лапи й позує перед обʼєктивом. Пси у сусідніх кімнатах чують гавкіт Русі й починають подавати голос у відповідь.

Були котики з Бучі. Їхню квартиру розбомбили, бабуся-господарка загинула, а вони вижили. Сусіди потім врятували їх і привезли до нас, розповідає дівчина.

Мовчки лежить у своєму вольєрі пес Нікі. Голову поклав на лапи й сумними очима дивиться в підлогу.

Він у нас лякливий дуже, інтроверт сам по собі, пояснює Позняк. Вони відпочивають, бо з 9:00 до 12:00 вигул, годують якраз в цей час. Люди приходять на вигул часто, особливо у вихідні тут стоїть людей сто. Навіть доводиться пояснювати, що собак на всіх не вистачає. Мало відвідувачів, коли погана погода, дощ, або взимку, бо холодно гуляти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Совок” в армії та проблеми жінок у ЗСУ: військова про особливості служби та реакцію побратимів на її бісексуальність

Щодня на зміні працюють Єлизавета, двоє доглядальників і ветеринар. Харчуються тварини кілька разів на день нормованими порціями. Прибирати у вольєрах також потрібно щодня, щоб не зʼявлявся неприємний запах і тварини не хворіли.

Якось до нас привезли песика, невеличкий такий, згадує Єлизавета. Ми ж одразу маємо записати вік, його визначають за станом зубів. Ми дивимося а у нього зубів немає, то подумали, що він старенький, років 15. А ще на півспини шрам був, залисина така. Його забрали з квартири, де померла господарка. Коли привезли ще одну собаку, то запитала, що ж сталося. Виявилося, що ця бабуся вибила зуби песику, а шрам залишився від окропу ошпарювала їх. Дивно було, чому сусіди раніше не звернулися, якщо знали про це.

ВІДЧУВАЮТЬ НЕБЕЗПЕКУ

Надворі під старою яблунею на лавці сидить жінка, палить міцні цигарки. Одягнена у сині джинси й теплу кофту на флісі, має світле тонке волосся й смагляву шкіру. Тут у затінку працівники притулку облаштували місце для відпочинку низький столик, пеньки для сидіння, покриті лінолеумом і деревʼяні лави.

Взимку їдять набагато більше, каже 63-річна доглядачка Олена Рязанцева. У нас тут немає опалення, але вмикаємо дуйки, уфошки й обігрівачі, що у них було тепліше, ніж у нас. Дуже всіх люблю тварин, були улюбленці. АЛе зараз намагаюся не привʼязуватись, бо важко, коли їх забирають. Ти і радий, і скучаєш.

Олена підтримує звʼязок з новими господарями тварин. Надсилають їй відео, фото, як живуть у нових умовах улюбленці. Навіть запрошують навідатись у гості. Жінка розблоковує телефон і показує світлину собаки, яка сидить на дивані у купі іграшок.

Був у нас Чорниш чудова собака. Її привезли ранком взимку чоловік і жінка, згадує доглядачка. Живуть на дачному масиві. Там жив дідусь постійно, він помер. Йому років вісім десь було лахматий, дуже ласкавий. Він опинився на вулиці й не зміг там адаптуватися. Побився з вуличними собаками й пошкодив око аж вилізло з орбіти. Ця пара не могла залишити в себе, але привезли корм, гроші дали. Око видалили, щоб зберегти друге. Його забрала жінка з Вінниці.

Дуже бояться вибухів, бо дехто вже пережив їх колись

В притулок забрати тварин приїжджають люди і з інших міст. Деякі улюбленці знаходять родину за кордоном.

У Румунію їхали, Португалію, Австрію, Німеччину, додає Єлизавета. В Естонію. Це переважно українці, які виїхали за кордон. Буває й просто іноземці, які знають про ситуацію в Україні, то хочуть допомогти врятувати тварин. Дуже бояться вибухів, бо дехто вже пережив їх колись.

Тварини дуже відчувають небезпеку. Собака велика якось аж вилізла з вольєра, розповідає Рязанцева. Один раз просто разнесла його, поремонтували, потім на дверях обшивку подерла. Вони нервують, коли сирена, починають вити, гавкати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ми законсервовані. Проживемо сто років” як мешкають люди у найдовшому місті Європи

Більшість тварин опиняються на вулиці через недбалість господарів. Єлизавета переконує, що вигулювати собак без повідків не можна. Часто господарі викидають тварин просто на вулицю.

Інформацію про тварин поширюють у соцмережах. Наразі найбільше потребують допомоги з вигулом тварин, бо виводити собак собак щодня. Притулок працюватиме, допоки буде необхідність рятувати улюбленців.