“Війна в Україні й помилкове враження про нейтралітет Ізраїлю” – Марк Регев
Думки в ізраїльському виданні The Jerusalem Post письменника, колишнього радника прем’єра Беньяміна Нетаньяху, голови Інституту дипломатії Абби Ебана в Рейхманівському університеті Марка Регева
За останні 10 місяців у світі висловлювали сумніви щодо позиції Ізраїлю щодо війни в Україні. Навіть деякі з найближчих друзів Ізраїлю відчували себе ніяково через імовірну неупередженість єврейської держави між жорстоким агресором і демократичним захисником. Єрусалим звинувачують у розриві з західними партнерами і недотриманні демократичних цінностей, які він підтримує.
Чи справедливо говорити, що Ізраїль продовжує залишатися нейтральним у цій війні?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Путін готується до великої ескалації” Олександр Данилюк
Після вторгнення Росії у лютому позиція Ізраїлю була далеко не об’єктивною. На початку конфлікту глава МЗС Яїр Лапід заявив: “Російський напад на Україну серйозне порушення міжнародного порядку. Ізраїль засуджує його та готовий запропонувати гуманітарну допомогу громадянам України”.
Це засудження не раз повторювало ізраїльське керівництво. Воно проявилося в багаторазовому голосуванні Ізраїлю в ООН. Від початку Єрусалим наголошував на своїй підтримці “територіальної цілісності та суверенітету” України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ми вдарили по найбільш захищеному ядерному об’єкту РФ” Валерій Рябих
Паралельно Ізраїль надав відчутну гуманітарну допомогу відкрив польовий госпіталь у західній Україні, відправив 100 т предметів першої необхідності, зокрема медикаментів, обладнання для очищення води, наметів та ковдр, прийняв 15 тис. біженців, відправив 25 тис. пайків до Харкова, приймає українських поранених військових і невійськових в ізраїльських лікарнях для лікування. Цього тижня Єрусалим оголосив, що відправить близько 20 генераторів, щоб допомогти Україні впоратися з ракетними ударами Росії по енергосистемі.
Більшість міжнародного осуду поведінки Ізраїлю пов’язана з відмовою Єрусалима постачати Україні зброю. Але, утримуючись від цього, Єрусалим дав Києву засоби захисту каски, бронежилети, протигази і протимінні костюми.
Ізраїль постачає Україні розвіддані про іранські дрони й технології захисту від них
Ізраїль постачає Україні розвіддані про іранські дрони, що використовують російські війська, і про технології захисту від них.
Одна суперечлива річ відмова Ізраїлю дати Києву систему протиракетної оборони “Залізний купол”. Небажання випливає з двох міркувань безпеки. По-перше, з Іраном, терористичними групами “Хізбалла” і “Хамас” на своїх кордонах, запас батарей і ракет-перехоплювачів потрібно мати вдома, щоб протистояти загрозам. По-друге, є побоювання, що постачання може поставити під загрозу передові таємні технології системи. Досі її використовувала лише одна країна, крім Ізраїлю США. Вони партнер у розроблянні системи.
Інші країни також запроваджують обмеження на постачання обладнання в Україну. Хоча США, Велика Британія та ЄС дали Києву щедру військову підтримку, вони не дали деяку сучасну зброю танки й винищувачі стандарту НАТО, деякі передові системи протиракетної оборони. Країни НАТО також дедалі більше стурбовані виснаженням своїх оборонних запасів.
За оцінкою Єрусалима, постачання наступальних ізраїльських засобів в Україну серед безлічі західного обладнання, що вже надають, не змінить правила гри на полі бою. Однак такий крок може мати драматичні наслідки для нинішнього невтручання Росії в ізраїльські удари в Сирії по об’єктах Ірану та “Хізбалли”, які часто розташовані безпосередньо біля військових позицій росіян.
Єрусалим стурбований, що погіршення відносин з Москвою може підірвати насилу досягнуті домовленості про врегулювання конфліктів
Єрусалим стурбований, що погіршення відносин між Єрусалимом і Москвою може підірвати насилу досягнуті з Кремлем домовленості про врегулювання конфліктів, і навіть прискорити пряме зіткнення між ізраїльськими та російськими військово-повітряними силами, як це сталося півстоліття тому над Суецьким каналом.
30 липня 1970 року під час війни між Ізраїлем і Єгиптом літаки IAF Phantom і Mirage вступили у повітряний бій з радянськими винищувачами МіГ. До кінця повітряного бою п’ять російських літаків були збиті без втрат Ізраїлю. Тоді Ізраїль святкував успіх своїх пілотів, але побоювався переростання у повномасштабний конфлікт із СРСР.
З огляду на ворожість СРСР такі побоювання повторювалися протягом десятиліть. Під час Синайської кампанії 1956-го, Шестиденної війни 1967 року і Війни судного дня 1973-го ізраїльському керівництву довелося серйозно розглянути перспективу нападу СРСР на єврейську державу від імені арабів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди” Валентин Краснопьоров
З моменту розпаду СРСР 1991 року ізраїльські уряди, які змінювали один одного, намагалися побудувати менш войовничі відносини з РФ. Хоча Ізраїль залишався недвозначно пов’язаним зі США та Заходом, його відносини з Росією помітно покращали. Настільки, що коли 5 березня експрем’єр Нафталі Беннет вилетів до Москви для переговорів з Володимиром Путіним, він зробив це на прохання Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Олафа Шольца. Останній хотів використати ізраїльську добрі відносини з Кремлем для посередництва у припиненні вогню та виведення російських військ. Тригодинна зустріч Беннета у Кремлі не призвела до прориву, але канал Єрусалим Москва залишається відкритим.
У своєму інтерв’ю нинішній прем’єр Беньямін Нетаньяху згадав про невдалу миротворчу діяльність Беннета і зголосився бути добровольцем “тією мірою, якою можу допомогти покласти край цьому жаху”. Нетаньяху, який налагодив стосунки з Путіним під час їхніх численних зустрічей, мабуть, займає унікальне становище серед західних лідерів для просування рішень.
Єрусалим прагне підтримувати Київ у рамках параметрів, що запобігають руйнуванню каналів зв’язку з Кремлем
Позиція Ізраїлю має нюанси, але її не можна назвати нейтральною. Єрусалим прагне підтримувати Київ у рамках параметрів, що запобігають руйнуванню каналів зв’язку з Кремлем. Ця стратегія спрямована на захист інтересів національної безпеки Ізраїлю, але також слугує загальному благу.
Українське кровопролиття може тривати роками, якщо жодна зі сторін не зможе нав’язати свою волю іншій. Передбачається, що з припиненням війни знадобиться певна форма дипломатії на найвищому рівні.
Хоча рішення Ізраїлю дати Києву наступальне озброєння, найімовірніше, матиме незначний вплив на українське поле бою, воно може одночасно підірвати змогу Єрусалиму сприяти просуванню угод, коли настане пора. Хіба Захід та Україна не зацікавлені у збереженні цього варіанту для посередництва?
Переклад Gazeta.ua
