“Як і навіщо путінська Росія вигадала українську загрозу” – Олександр Мотиль
Думки в європейському виданні EUObserver американського політолога та історика українського походження Олександра Мотиля
Оскільки розмови про “гарантії безпеки” для Росії знову заходять по колу, важливо пам’ятати, що Україна не загрожувала, не загрожує і не загрожуватиме безпеці Росії. Навіть якщо вступить в НАТО найближчим часом.
Україна є важливою для інтересів безпеки Росії лише тому, що росіяни самі перетворили її на важливий інтерес до їхньої стратегії безпеки. Якщо це так, то росіяни могли б так само легко “зруйнувати” цю загрозу, і натомість ставитись до України не більше як до сусіда.
Росіяни бачать загрозу там, де її немає, бо побудували імперський світогляд, який перетворює Україну на загрозу
Те, що Володимир Путін та його оточення інакше думають про Україну, має мало спільного з реальністю, а цілком із ідеологією. Росіяни бачать загрозу там, де її немає, бо збудували імперський світогляд, який перетворює Україну на загрозу.
Розглянемо деякі очевидні факти.
РФ найбільша країна у світі з населенням 145 млн осіб. Україна займає значно менше території, а її нинішнє населення, ймовірно, близько 30 млн. осіб. Це п’ята частина населення Росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди” Валентин Краснопьоров
Росія має тисячі одиниць ядерної зброї. В Україні її немає. У Росії величезна, хоч і менш боєздатна армія. В України має одну п’яту за чисельністю від російської армії.
Росія має практично безмежні енергетичні ресурси. Україна ні.
Росія постійний член Ради Безпеки ООН. Україна ні.
Загалом, Україна є такою ж об’єктивною загрозою для Росії, як Канада для США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Перемога наступного року оптимістична перспектива” Конрад Музика
Цей грубий дисбаланс силових ресурсів був ще більшим у минулому, коли українці не мали ні держави, ні армії, ні власної економіки.
І якщо не брати до уваги колапсу Росії, немає абсолютно жодних підстав думати, що Україна раптом перевершить Росію за силою і стане загрозою для неї в найближчому майбутньому.
Це було б так, навіть якби Україна приєдналася до Альянсу. Нині члени НАТО Норвегія, Фінляндія, Польща та Литва межують із РФ. Кремль рідко виступає проти можливої загрози, яку та чи інша з них представляє для Росії. Він не мав би об’єктивних підстав вважати такою Україну.
НАТО не становить об’єктивної загрози безпеці Росії. Більшість його членів повністю забули про свої збройні сили після розпаду СРСР в 1991 році
Навіть НАТО не становить об’єктивної загрози безпеці Росії. Більшість його членів повністю забули про свої збройні сили після розпаду СРСР в 1991 році.
Європейське населення не бажає воювати, а їхні політичні еліти почали мислити стратегічно лише після вторгнення Росії в Україну. Так, США становлять об’єктивну загрозу для Росії, але завжди були і будуть. Щоб нейтралізувати загрозу, яку обидві сторони становлять одна для одної, потрібно говорити про стратегічні ядерні арсенали, які мають росіяни та американці, а не про гарантії безпеки.
Якщо Україна так явно не загрожує, та й не могла б бути загрозою, навіть якби захотіла, чому сучасні російські еліти бачать її такою?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Остання атака Росії аргумент, щоб поставляти більше ППО” Юліуш Сабак
Історично склалося так, що московська та російська еліти належали до територій, що становлять сучасну Україну, з байдужістю чи жадібністю, а не зі страхом. Україна була надто далеко, щоб мати значення для Московської держави, що зароджується. Та в XII-XV століттях була зайнята боротьбою з монголами і знищенням Новгородської республіки.
У наступні два століття Москва підкоряла Сибір. Важливою Україна стала у XVI-XVII століттях, коли виявилася яблуком розбрату між Польщею та Московією.
Лише 1709 року, коли ватажок українських козаків Іван Мазепа змусив кілька тисяч своїх солдатів боротися разом із шведським королем Карлом XII, Україна була крихітною загрозою величезному царству Петра I.
Але шведи програли під Полтавою і після цього українці залишалися без держави до 1991 року. Їхня країна залишалася мішенню для суперників імперіалізмів, особливо османів, росіян, австрійців і німців, у трьох розділах Польщі та двох світових війнах.
Заперечення Росією права України на існування як окремої нації та держави сягає корінням у глибину століть і зберігалося, з невеликими змінами, у радянський період. Заява, що Україна є смертельною загрозою для Росії новий винахід путінської епохи, хоч і сягає корінням у сталінську кампанію геноциду проти українців на початку 1930-х. Ось логіка цієї нелогічності.
Путін вважає розпад СРСР величезною геополітичною трагедією ХХ століття. Він відкрито вважає Радянський Союз та Імператорську Росію попередниками сучасної Росії. Він повністю засвоїв ідею, що РФ має бути великою і могутньою. Він зробив ці ідеологічні вимоги центральними для своєї власної легітимності.
Враховуючи таке мислення, не дивно, що він розпочав “збирання” колишніх радянських чи імперських російських територій Білорусі, шматочка Молдови, відомого як Придністров’я, південного сходу України та двох частин Грузії.
Поки що, можливо, ще попереду те, чого бояться естонці, латиші, литовці, поляки та казахи.
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко добровільно підкорився російській гегемонії. Молдова та Грузія надто малі, щоб зруйнувати проєкт Путіна. Україна, навпаки, є ключовим чинником.
Її стійкий опір поглинанню Росією зберігається з 1991 року настільки, що українці влаштували дві демократичні революції на захист свого суверенітету і тепер борються за своє виживання проти путінської армії.
Опір України та саме існування цієї незалежної країни загрожують імперіалістичному проєкту Путіна
Опір України та саме існування незалежної країни, таким чином, становлять загрозу імперіалістичному проєкту Путіна не тому, що вони насправді загрожують існуванню Росії, а тому, що вони сприймаються Путіним як загроза його існуванню та існуванню його імперського проекту.
Це означає, що всі розмови щодо гарантій безпеки для Росії нонсенс. Заходу не завадило б запитати Кремль, хто з його безпосередніх сусідів, за винятком Китаю, союзника Москви за хорошої погоди, серйозно загрожує безпеці Росії.
Захід має дати гарантії безпеки тим країнам, які стикаються зі смертельною загрозою існуванню – Україні, Казахстану та Білорусі
Натомість мають бути гарантії безпеки тим країнам, які справді стикаються зі смертельною загрозою своєму існуванню Україні, Казахстану та Білорусії.
Єдина гарна новина в тому, що оскільки ставлення до України як до загрози – плід кремлівської уяви, є надія, що згодом наступники Путіна позбудуться свого імперіалістичного марення і почнуть ставитися до України так, як повинні – як до сусіда.
Переклад Gazeta.ua
