“Схуд, ребра видно”: що розповідають та до чого закликають рідні полонених захисників Маріуполя – сюжет (Відео)

Повномасштабна війна росії проти України

У російському полоні нині перебувають близько двох із половиною тисяч українських чоловіків та жінок, які захищали Маріуполь

Обміняти бранців або бодай організувати доступ до них представників міжнародних організацій. Про це просять матері та дружини захисників Маріуполя, які вже четвертий місяць перебувають у полоні окупантів. Звертаються до української влади та світової спільноти.

Цих жінок об’єднують спільні біль та лихо. Жінки й матері захисників Маріуполя вже добре знайомі між собою. Але на камеру просять прізвищ та позивних їхніх рідних не називати. Бо це дає ворогам привід для торгів.

“Вони запрошують більше за них грошей. І більше вимагають там, ставлять свої умови, які умови, то там віддайте землю, то там ще щось, що там ми завоювали”, – каже мати українського військовополоненого Ольга Іванівна.

В Ольги Іванівни в російському полоні – син, боєць полку “Азов”. Разом зі своїми побратимами у середині травня він виходив зі вщент зруйнованого комбінату “Азовсталь”. І досі про нього жодної звістки.

“Коли вони виходили, і хто міг, у кого була змога – вони передавали й казали, не дайте за нас забути. Бо вони знали на що вони йдуть. Але знали завдяки чому вони йдуть. І заради чого вони йдуть. За того спокою, за того, щоб отут, щоб ми ходили спокійно”, – додала Ольга Іванівна.

47-річний чоловік Ірини потрапив до полону, коли був на комбінаті “Ілліча”. Він військовослужбовець 56 мотопіхотної бригади. Сидів у в’язниці в Оленівці. Після теракту, який там влаштували окупанти, про долю свого чоловіка Ірина нічого не знає.

“Через знайомих, через окремих, я його фотографію знайшла на каналах росії, виходить знайшла його фотографію, що він у полоні. Але підтвердженої інформації з тієї сторони немає”, – запевнила дружина українського військовополоненого Ірина.

Жінка не випускає з рук мобільного телефону. Бо щохвилини чекає бодай на якусь звістку.

“Телефон, це таке. Це зараз вообще, без нього нікуди. І в душ ідеш, на дзеркальце кладеш його”, – повідомила Ірина.

Голос свого чоловіка Ганна чула три дні тому. Каже, наглядачі самі дозволили зателефонувати додому. Щоправда, розмова була дуже короткою. Устиг лише сказати, що він не поранений.

“Він сказав, що схуд ще більше, бо вже ребра видно, тобто людина яка важила 100 кілограм, зараз дай Бог, щоб було 70-60 хоча би. Каже, що кормлять, але це каша, суп і щі – весь рацион”, – наголосила дружина українського військовополоненого Ганна.

Захисники Маріуполя залишаються у російському полоні вже четвертий місяць. Матері та дружини військовополонених закликають українську владу та представників світової спільноти посприяти обміну бранців. Або бодай допустити на територію в’язниці, де утримуються чоловіки та жінки, представників міжнародних правозахисних організацій.

“Ми звертаємося до ООН, до Червоного Хреста, щоб вони поїхали у ту Оленівку, подивилися умови тримання наших полонених, переконатися у списках, чи є загиблі, то, звичайно, віддати тіла, щоб їх гідно поховати, і щоб они подивилися умови тримання. Тому що, те, що ми бачимо – це реальний концтабір”, – акцентувала увагу дружина українського військовополоненого Олена.

Жінки кажуть, що триматися допомагає лише віра в те, що рідні будуть звільнені, а діти дочекаються повернення своїх батьків.

“Ми маємо надію, що зовсім скоро він повернеться, ми будем разом, тому, напевно це й тримає. І ще дитина маленька, яка дуже чекає тата”, – підсумувала дружина українського військовополоненого Ганна.

У російському полоні нині перебувають близько двох із половиною тисяч українських чоловіків та жінок, які захищали Маріуполь від загарбників.

Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запоріжжя, “5 канал”

Читайте також: Захисник Маріуполя розповів про умови утримання полонених в Оленівці

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.