“Незважаючи на все, що нам здається, світ стає дедалі кращим” – Дерек Томпсон
Думки у виданні The Atlantic оглядача Дерека Томпсона
У певні дні чи навіть десятиліття здається, що все у світі стає гіршим. Політична поляризація розриває нас на частини. Права жінок тануть, мов сніг на сонці, в Афганістані. Ціни на енергоносії в Європі стрімко зростають. Китай наближається до рецесії. Україна веде екзистенційну війну. А багато країн Африки стикаються з наростаючою продовольчою кризою. Список сумного можна продовжувати. То де тут місце для оптимізму?
Фонд Білла та Мелінди Гейтс опублікував звіт про глобальний прогрес. Сім років тому 200 світових лідерів домовилися про 17 цілей розвитку, включаючи викорінення крайньої бідності та голоду у світі до 2030 року. Майже у всіх категоріях сьогодні життя краще, ніж 30 років тому.
“2015 року, коли ми ставили цю ціль, не очікували ні пандемії, ні війни в Україні. І все-таки через прогрес до пандемії і такі інновації, як дослідження мРНК, я зберігаю оптимізм, коли думаю про майбутні 1020 років”, сказав мені Білл Гейтс в інтерв’ю з нагоди доповіді минулого тижня.
З 1990 року бідність і голод різко скоротилися, а тривалість життя збільшилася на всіх континентах
З 1990-х бідність і голод різко скоротилися, а тривалість життя зросла на всіх континентах. Згідно зі звітом, частка курців у світі знизилася на 20%. У дітей приблизно на 30% менша ймовірність недоїдання або затримки в зрості. Захворюваність на туберкульоз знизилася приблизно на третину. Материнська смертність під час пологів відносно кількості народжень впала на 40%. Поширеність забутих тропічних хвороб, як-от лихоманка денге і проказа, знизилася на 70%. Частка населення світу, що має доступ до туалетів і безпечного водопроводу, зросла на 100%. Якість збору даних залежить від категорії та країни. Але загалом важко стверджувати, що людський прогрес, це якийсь рекламний прийом від патологічних оптимістів. Прогрес просто факт.
У звіті також містяться глибші уроки про те, як постійна увага до бідних може значно покращити світ. Розглянемо зниження смертності від СНІДу, що є одним із найбільших недооцінених тріумфів ХХІ століття. Десятиліття тому експерти в галузі охорони здоров’я прогнозували, що 2020 року від СНІДу помруть майже 5 млн осіб. 2003 року президент США Джордж Буш-молодший оголосив про нову політику боротьби з епідемією ВІЛ у світі. У той час інші країни та глобальні організації охорони здоров’я поширили мільйони антиретровірусних препаратів по всій Африці, де найбільше випадків зростала кількість захворювань. У результаті, кількість смертей від СНІДу у світі щорічно знижується з 2005 року до приблизно 500 тис. 2020-го.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Війна на виснаження не завершиться остаточною воєнною перемогою” Ярослав Грицак
Ці рятувальні програми коштують якусь частку від ВВП заможних країн. Але з утилітарної точки зору, вони є однією з найвигідніших угод на Землі.
“Було б легко з усіма нашими проблемами, такими як інфляція в багатих країнах, відмовитися від думок про Африку. Але рівень щедрості, що вважається великим, становить приблизно 0,5% від ВВП цих країн. Проте ці долари мають велике значення. У багатьох випадках можемо врятувати одне життя за $1000”, каже Гейтс.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими” Олександр Хара
Ще одним яскравим моментом у глобальній охороні здоров’я є зниження смертності серед дітей, віком до 5 років. 1990 року понад 8% дітей померли, не доживши до 5 років. 2021-го ця цифра впала до 3,6%. Коли я розмовляв із Гейтсом, я назвав це найкращою новиною на планеті. Він не заперечував.
“Головна причина, через яку ця кількість зменшилася, в тому, що ми зробили щеплення майже всім дітям у світі від таких хвороб, як кір”, сказав Гейтс.
Вакцинація проти кору врятувала від понад 20 млн смертей в Африці з 2000 року, переважно дітей
Такі глобальні ініціативи, як Gavi, яка частково фінансується Фондом Гейтсів, допомагають купувати та розповсюджувати вакцини, що знижує ціни та покращує їхню доступність. За оцінками ВООЗ, вакцинація проти кору врятувала більш як 20 млн життів в Африці з 2000 року. Користь була переважно для дітей.
Нарешті, протягом сотень років економісти та філософи побоювалися, що перенаселення вичерпає світові ресурси та призведе до масового голоду. Але цього не сталося. Завдяки науковим відкриттям, таким як “Зелена революція”, кількість жертв голоду в 2010-х була нижчою, ніж за будь-яке десятиліття за всю історію спостережень. У 1870-ті, одне з найвідоміших десятиліть в історії науково-технічного розвитку, у світі від голоду померло 142 особи зі 100 тис. Сьогодні рівень смертності від голоду приблизно на 99% нижчий, ніж наприкінці 1800-х, незважаючи на те, що населення світу приблизно вп’ятеро більше. Важко уявити переконливіший статистичний доказ матеріального прогресу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент” Вікторія Романюк
Гейтс сказав, що його все ще не влаштовує те, як ми думаємо про голод у світі. Продуктивність сільського господарства дозволила таким країнам, як Україна та США, вирощувати достатньо пшениці, щоб нагодувати світ. Сьогодні Африка імпортує понад 70% пшениці, а щорічна продовольча допомога зросла до $57 млрд на рік. Але Гейтс каже, що він хоче, щоб світ витрачав більше грошей на сільськогосподарські дослідження, які зараз становлять $9 млрд на рік у світі, щоб африканські фермери могли збільшити своє виробництво, не покладаючись на світову торгівлю та щедрість.
14 років тому Фонд почав підтримувати африканських дослідників сільськогосподарських культур, які були стурбовані тим, що підвищення температури знищить їхні врожаї. Кукурудза складає 30% усіх калорій, що споживаються в країнах Африки на південь від Сахари, але вона важко росте, коли температура постійно перевищує 30 градусів за Цельсієм. Африканська дослідницька група використовувала селективну селекцію агрокультур для створення гібридної кукурудзи, більш стійкої до спеки. Але гібридизації насіння недостатньо.
“Ви повинні пройти весь шлях до фермера, а потім отримати кредит, щоб купити добрива та виростити насіння. Це довгий шлях у країнах Африки на південь від Сахари”, каже він.
Прогрес у світі потребує важкої щоденної праці
Заголовки про наукові прориви у вакцинах проти малярії, лікування раку або ядерної енергетики оптимістичні. Ці прориви чудові новини. Але матеріальні умови у світі не чекають на моменти лабораторних винаходів. Прогрес вимагає важкої щоденної праці з розгортання технології, які ми винаходимо.
Переклад Gazeta.ua
