“Де бачать живу людину – туди й б’ють”: як виживають під обстрілами мешканці Запорізької області (Відео)
Повномасштабна війна росії проти України
Попри щоденні ворожі атаки місцеві вірять у перемогу Збройних сил України
Основні дороги тут прострілюються, тож до сіл у сірій зоні волонтери дістаються манівцями. За лічені кілометри звідси – вже позиції загарбників. Вантаж волонтерів – вода та їжа для місцевих, які не полишають свої будинки попри небезпеку.
“У людей зараз дуже велика проблема води, от ми зараз веземо 180 пляшок води, які зараз знаходяться в Плавнях, близько 150 буханок і взяли ми вогнегасники – це дуже необхідна річ зараз”, – розповідає волонтер, представник 9 загону Київського ТРО в Запорізький області Станіслав Стойков.
Село Плавні розташоване за 40 кілометрів від Запоріжжя. Попри активні бойові дії тут продовжують жити близько сотні місцевих жителів. Переважно пенсіонери, які не хочуть нікуди виїжджати.
“Часто, дуже часто і вдень, і вночі літають. То звідси б’ють туди, то навпаки. А як не долітає, падає в нас. Он в мене гараж склався, попало в нього. Добре, що в гараж попало та ми живі осталися. Поки будинки цілі, будемо тут сидіть. Рішили залишитись так. Ми тут народились, виросли і кидать свої домівки не хочеться”, – каже Валентина.
Люди тримаються за свої понівечені ворогом оселі. Адже звикли покладатися лише на себе та не вірять, що десь в евакуації зможуть знайти собі прихисток.
“Ой ні, виїжджати, а куди виїжджати? Ми нікому не потрібні. В нас город. Що робимо? На городі робимо, вирощуємо свою картоплю, поки нас не розбомбили”, – зауважує Галина.
Забезпечення місцевих харчами та водою – на плечах волонтерів. Проте скоро постане інша нагальна потреба – дрова. Адже попереду – холодні місяці.
“Потреби – солярка, бензин. Йде заготівля до зими, воду нам треба качати. Йде опалювальний сезон. У людей у нас негазифіковані ділянки, всі печі. Раніше збирали гілки там, а тепер не можемо, бо там дуже багато снарядів. Відповідно, нам потрібно щось робити. Ми попросили допомоги у нашої обладміністрації. Сказали, що наш лист на розгляді”, – пояснює місцева жителька Світлана Ганза.
Перезимувати із дахом над головою – мрія місцевого пенсіонера Віктора Івановича. Чоловік у розпачі, показує, куди напередодні прилетів ворожий снаряд.
“Ось 20 метрів од нас упав, я не знаю що. Кришу побило, скло випало. Хлопців найняв, щоб вони щось поробили, щоб закрити цю кришу”, – пояснює Віктор Іванович.
Жодних військових об’єктів у цих селищах сірої зони немає. Втім, це ворогів не зупиняє – продовжують рясно поливати вогнем усе навколо.
“Сарай розбитий, домівки розбиті. Де бачать живу істоту, вони літають, спостерігають за нами, де бачать живу людину – туди й б’ють”, – каже житель Кам’янського Володимир.
Напередодні у сусідньому селі Кам’янське окупанти повністю зруйнували місцевий навчальний заклад. До масштабної війни тут навчалися діти із вадами слуху. Серед руїн – розкидані дитячі карнавальні костюми. Як нагадування про колись мирне життя.
“Тут дуже багато було роботи із дітьми, свою виставу зробити”, – каже Володимир.
“росіяни намагаються знищити інфраструктуру, вони не дивляться військові об’єкти не військові об’єкти. Кожного дня три чотири будинки згорає, працюють й танки й ствольна артилерія і міномети”, – зазначає військовослужбовець НГУ В’ячеслав.
Попри щоденні ворожі атаки місцеві вірять у перемогу Збройних сил України. А ворог має відповісти за все скоєне.
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запорізька область, “5 Канал”.
Читайте також: Найближчим часом по всьому фронту очікуються гострі події – ГУР
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій
