Розстріляли поета, який воював за Україну: дата
23 червня 1921 року чекісти заарештували, а невдовзі розстріляли українського поета й військового діяча 41-річного Григорія Чупринку.
Чоловік народився 1879-го в Чернігівській губернії та походив з давнього козацького роду. Після закінчення Київської та Лубенської гімназій захопився соціалістичними ідеями. Брав активну участь у революції 1905-1907 років. Входив до Оглавівського гуртка Української соціал-демократичної спілки, яка входила до більшовицької гілки партії РСДРП. За це потрапив до Лук’янівської в’язниці.
Після звільнення залишився в Києві, у якому проживав постійно. Став працівником “Української хати” журналу, що підносив ідеали українства, водночас критикував традиції ліберального українофільства. Почав писати перші твори. Загалом написав близько 425 віршів українською мовою. Перший “Моя кобза” надрукувала київська газета “Рада”. А перша збірка “Огнецвіт” побачила світ 1909-го. Далі нові збірки виходили кожні два роки та розходилися й Західною Україною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишнього міністра Української держави чекісти засудили за шпигунство
З початком Української революції 1917 року записався козаком до Українського полку ім. Богдана Хмельницького першої української військової частини російської армії. Вирушив на фронт, але проти німецьких військ воював недовго. Попросив відпустити з армії.
Після наступу більшовиків на Україну й кривавої різанини в Києві став противником радянської влади. Виступав за самостійність УНР і народовладдя. 1919-го зібрав загін і як отаман очолив антибільшовицьке повстання на Чернігівщині. Воно зазнало поразки. Отамана схопили й мали розстріляти, але від цього врятували клопотаннями інші письменники й нарком освіти радянської України Олександр Шумський.
23 червня 1921 року київський губернський ЧК розпорядився повторно заарештувати Чупринку за антирадянську агітацію. Після першого арешту він увійшов до Цупкому підпільного військово-політичного центру з керівництва антибільшовицьким рухом опору. Вже 28 серпня його засудили до найвищої міри покарання. У справі йшлося, що діяв у підпільній організації, яка ставила за мету повалення радянської влади й відновлення УНР. Розстріляли того ж дня.
Чупринка мав велику популярність серед патріотичних кіл. Його прізвище пізніше взяв за псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич “Тарас Чупринка”.
Цупком створили в столиці 18 березня 1921 року. Його діячі планували повалити більшовицьку владу й проголосити відновлення незалежної Української Народної Республіки. Центр мав зв’язки з урядом Симона Петлюри в еміграції.
Спочатку його очолив український есер Іван Чепілко. Підтримали Цупком і впливові отамани Київщини, які погодилися стати військовими керівниками повстанських сил.
Чекісти швидко дізналися про існування повстанського комітету й почали відстежувати його діяльність, чому сприяли самі повстанці. Через погане підготування початок повстання постійно переносили. У цей час радянські каральні органи викривали окремі військові структури й сіяли розбрат серед членів організації.
18 червня 1921-го чекісти провели спецоперацію в Києві й Ірпені, куди перед тим переїхав штаб комітету. У результаті все керівництво Цупкому арештували. Після цієї звістки деякі отамани одразу здалися більшовикам.
