Без права на видобуток та з мільйонними боргами. Як ФДМУ намагається продати проблемний Негінський кар’єр
На початку липня Фонд державного майна виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс державного підприємства «Негінський кар’єр». Об’єкт розташовується в Кам’янці-Подільському районі Хмельницької області. Стартова ціна лоту, яку визначив ФДМУ, становить 26,4 млн грн.
Негінський кар’єр входить до більш ніж двох десятків видобувних підприємств, якими досі володіє держава (дані ФДМУ на початок 2022 року. – Mind). При цьому підприємство та його представники неодноразово ставали фігурантами слідства та судових розглядів, у нього накопичені великі борги, зокрема заборгованість з оплати праці. Крім цього, Негінський кар’єр не має дозволу на розробку родовища, через що підприємство не може добувати вапняк.
Mind розбирався, у чому основні проблеми ДП «Негінський кар’єр» та якою може бути його доля після приватизації.
Що саме буде приватизовано? Підприємство «Негінський кар’єр» було засноване 1967 року поряд із селом Негін. Його головною спеціалізацією протягом кількох десятиліть був видобуток вапняку, який використовували цукрові заводи для очищення бурякового соку від різних домішок. Наприкінці 1990-х років у кар’єрі також налагодили видобуток гіпсу, каменю та крейди.
Зважаючи на ту інформацію, яка вказана у приватизаційній картці об’єкта, виставлений на продаж майновий комплекс має такі характеристики:
- 53 будівлі (будови) загальною площею 15 500 кв. м;
- 34 одиниці транспортних засобів і спецтехніки;
- виробниче обладнання;
- 3 зареєстровані земельні ділянки площею 79,6 га;
- кількість працівників (на 1 квітня 2023 року) – 71 особа.
Як уже було сказано, ФДМУ встановив на майновий комплекс стартову ціну 26,7 млн грн. Крім того, до об’єкта додається борг у розмірі 87,9 млн грн. Покупець буде зобов’язаний протягом 6 місяців після приватизації погасити всю заборгованість із зарплати та борги перед бюджетом. Крім того, новий власник підприємства зобов’язується не звільняти працівників протягом пів року після покупки.
Приватизаційний аукціон спочатку було призначено на 26 липня. Але згодом його перенесли на 31 липня. Торги відбудуться у форматі англійського аукціону, тобто з підвищенням ціни. Мінімальний крок збільшення ставки становить 1%, або 264 000 грн. Усі учасники мають внести гарантійний внесок у розмірі 20% стартової ціни, або 5,3 млн грн.
Який фінансовий стан підприємства? За даними YouControl, розмір статутного капіталу ДП «Негінський кар’єр» на сьогодні становить 5,9 млн грн. Виторг підприємства за 2022 рік – трохи менше 4 млн грн, чистий збиток, отриманий за цей же період, – 2,8 млн грн. Загальна кредиторська заборгованість, сформована до кінця 2022 року, досягла 69 млн грн, вартість основних засобів – 6,2 млн грн.
Загалом за останні п’ять-шість років фінансовий стан Негінського кар’єру погіршився. Згідно з розрахунками YouControl, рентабельність активів підприємства за 2022 рік (ставлення чистого прибутку/збитку до загальних активів) була -10,6%. Для порівняння: 2016 року цей показник був на рівні 0,16%. Чиста маржа (відношення чистого прибутку/збитку до виручки) перевищила -70%, тоді як 2016 року вона становила 0,13%. Боргове навантаження (відношення загальних зобов’язань до загальних активів) у підприємства завжди було високим. Але з 2016 по 2022 рік воно зросло майже втричі – до 330%.
Деякі фінансові показники ДП «Негінський кар’єр»*
Джерело: дані YouControl
*Вказана на графіку цифра відповідає показнику за 2022 рік.
Який негативний «шлейф» тягнеться за підприємством? Проблеми підприємства почалися з приходом 2000-х, коли воно втратило частину земель. Якщо 2003 року Негінський кар’єр орендував майже 150 га, то за три роки ця площа скоротилася на третину. Колишній голова кар’єру Анатолій Ткачук передав понад 50 га землі в оренду своєму підконтрольному підприємству «Негінсахкампром». Цю ділянку згодом через суди повернули кар’єру, але за якийсь час Хмельницька обласна держадміністрація все одно передала землю іншому орендареві.
У листопаді 2015 року підприємство потрапило в поле зору правоохоронців. Управління Національної поліції з боротьби з економічними злочинами у Хмельницькій області відкрило кримінальне провадження щодо посадових осіб ДП «Негінський кар’єр». Нацполіція з’ясувала, що співробітники підприємства незаконно видобували вапняк і своїми діями завдали шкоди державі на суму 1,3 млн грн.
Через три роки, у серпні 2018-го, Печерський районний суд м. Києва наклав арешт на 8 млн тонн вапнякового відсіву, що знаходиться на складах держпідприємства «Нігінський кар’єр», а також заарештував 48 000 тонн гірничої маси. Суд ухвалив рішення на основі позову Генеральної прокуратури. Цього разу фігурантом слідства став безпосередній директор підприємства (ним на той момент був Микола Ткач). Його звинуватили в тому, що він вступив у злочинну змову з третіми особами та незаконно видобував вапняк, після чого перепродував його, що призвело до розтрати держмайна в особливо великих розмірах.
Як наслідок, у вересні 2020 року Господарський суд Хмельницької області за позовом одного з кредиторів підприємства ухвалив рішення про запуск процедури банкрутства ДП «Негінський кар’єр». Щоправда, на це рішення подав апеляцію Фонд держмайна, якому вдалося заблокувати банкрутство.
І хоча кредитор спробував оскаржити результат апеляції, ФДМУ зі справою про банкрутство підприємства дійшов до касації. У березні 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтвердив рішення Північно-західного апеляційного господарського суду, яким апеляційна інстанція скасувала банкрутство ДП «Негінський кар’єр».
Як Негінський кар’єр втратив право про видобуток вапняку? Попри всі ці перипетії до червня 2021 року підприємство мало дозвіл на розробку родовищ (на користування надрами). Саме воно давало ДП «Негінський кар’єр» право видобувати вапняк на ділянці «Сахкамень» Негінсько-Вербицького родовища у Хмельницькій області.
Але влітку 2021 року Державна служба геології та надр України (Держгеонедра) продала спецдозвіл, що належав підприємству, на аукціоні. Стартова вартість права на розробку становила 17,8 млн грн. Під час торгів ціна лота зросла майже всемеро – до 121 млн грн.
Спочатку переможцем, який отримав спецдозвіл, стало ТОВ «Гірничодобувна промисловість» із Дніпра. Але згодом ця компанія була дискваліфікована на підставі п. 30 постанови Кабінету Міністрів №993 від 23 вересня 2020 року, якою затверджено порядок проведення аукціонів із продажу спеціальних дозволів на користування надрами. У згаданому пункті зазначено, що переможець аукціонів може бути дискваліфікований через несвоєчасну оплату дозволу, за відмову від підписання договору купівлі-продажу тощо.
Зрештою власником спецдозволу на розробку ділянки «Сахкамінь» стало ТОВ «Укрдіабаз». Це компанія, зареєстрована в жовтні 2018 року в Києві. Її статутний капітал – 1,5 млн грн, основний вид діяльності – видобуток інших корисних копалин і розробка кар’єрів. Керівник компанії та водночас її власник – Максим Рісс. Він також володіє ТОВ «Українські вапняки». У минулому Рісс керував донецькою філією одного з дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України».
Які перспективи підприємства після приватизації? На сьогодні Негінський кар’єр формально продовжує свою роботу, але в нього немає головного козиря – дозволу на видобуток. Без нього підприємство як виробничий актив не має жодної цінності.
Так, потенційний покупець приватизаційного об’єкта отримає у своє розпорядження чималеньку ділянку землі, різні будівлі, інженерні споруди та комунікації. Проте своє пряме призначення вони виконувати не зможуть.
Причому це визнав навіть Фонд держмайна, який намагався оскаржити продаж спецдозволу через суд. У своєму позові ФДМУ зазначав, що придбання третьою особою дозволу на видобуток вапняків призведе до втрати можливості використовувати потужності ДП «Негінський кар’єр» за основним призначенням. Це своєю чергою вдарить по інвестиційній привабливості об’єкта та вплине на його приватизацію.
Отже, є висока ймовірність того, що після переходу у приватну власність Негінський кар’єр припинить існувати. Цілком імовірно, що новий власник використає його як майданчик для розгортання нового виробництва, яке не стосуватиметься видобутку вапняку. Тим більше, що покупці державних активів мають право робити з ними все, що завгодно, якщо постприватизаційні умови не містять жорстких обмежень.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Щомісячна підтримка у 196 грн Допомогти проекту одноразово
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
