Логістична галузь: головний виклик – нестача кадрів
Нестача кадрів в Україні – одна з глобальних проблем, яка викликана війною. Багато фахівців тимчасово змінили професію, стали до лав української армії, аби захищати країну від ворога. Дефіцит спостерігається майже у всіх галузях, не став винятком і логістичний напрям. Які рішення та технології дозволять учасникам логістичного ланцюга подолати кадровий голод в Україні, розповів Mind CEO of WEZOM Сергій Гузенко.
Нещодавно ми взяли участь у найбільшій в Україні логістичній виставці-конференції «День Логіста», де почули безліч цінних інсайтів про поточний стан галузі.
Дуже примітним був виступ директора з комунікацій Work.ua. Спікер поділився невтішною статистикою: зараз в країні спостерігається дефіцит працездатного населення у 30%, зокрема й у галузі транспорту та логістики.
Гостро не вистачає водіїв, особливо на міжнародні рейси. Загалом галузь потерпає від нестачі працівників чоловічої статі, що робить неформальний розподіл професій на «жіночі» та «чоловічі» неактуальним.
Отже, на ринку праці тепер панує конкуренція за співробітників, а компанії відчайдушно намагаються втримати старих співробітників і якось залучити нових.
Ми розглядаємо ці проблеми з позиції автоматизаторів логістичного бізнесу.
Читайте також: З точки А до точки Б: як війна вплинула на перевезення вантажів
Хронічний біль усієї галузі
Насправді кадровий дефіцит виник у логістичній галузі не вчора. Ще до війни гравці ринку говорили, що рівень некомплекту персоналу в українській логістиці може становити 25–30%. Уже за часів пандемії компаніям гостро не вистачало працівників складу, водіїв і механіків, а з приходом в наше життя війни ситуація лише погіршилась.
І це не винятково українська проблема – нестача кадрів та їхня висока плинність переслідують галузь усюди.
Так, опитування, проведене британським Уповноваженим інститутом транспорту та логістики (CILT) показало, що 86% компаній логістичного сектору у Великій Британії стикалися з нестачею складського персоналу протягом останніх двох років. В опитуванні взяли участь 3PL-провайдери, виробники, ритейлери та організації комунального/державного сектору. Британська логістична галузь так само стикається з проблемою пошуку та утримання працівників складу й водіїв.
Американський Amazon страждає від аналогічних проблем: за статистикою лише кожен третій найнятий компанією співробітник затримується в її лавах довше ніж на три місяці. У 2021 році така плинність кадрів завдала компанії збитків на $8 млрд. Пошук нового співробітника загалом коштує компанії втричі дорожче, ніж стабільна виплата заробітної плати старому.
Як свідчить дослідження MHI та Deloitte, 74% лідерів логістичної індустрії планують суттєво підвищити інвестиції у нові технології у 2023 році. Близько 57% респондентів заявили, що наймання й утримання кваліфікованих кадрів стало найбільшим викликом логістичної галузі. Компанії інвестують у нові інструменти, аби підвищити операційну ефективність і скоротити потребу в ручній, конвеєрній праці. Зі свого боку учасники ланцюгів постачання прагнуть створити технологічне середовище з привабливішими робочими місцями.
Читайте також: Диджиталізація перевезень: головні виклики при оцифруванні логістики
Рішення для подолання нестачі кадрів
Відтак розповімо про можливості та інструменти, яких потребує сучасна логістика, щоб створити таке технологічне середовище.
Платформи для оптимізації процесів
Не секрет, що співробітники галузі занадто часто потерпають від надмірних навантажень, понаднормової роботи та незручного графіку. Отже, оптимізація робочого часу й ефективний розподіл людських і матеріальних ресурсів стає завданням №1 для будь-якого логістичного гравця, що прагне вберегти свою команду.
Впровадження CRM-систем для логістики, платформ для управління складом (WMS) та автопарком (TMS) допоможе оптимізувати менеджмент, надасть компанії набагато більше гнучкості в постановці завдань і розподілі робочого часу співробітників. З погляду співробітників йдеться про більш зручні зміни, чи навіть можливість формувати свій робочий графік.
Крім того, використання софтверних платформ спрощує нарахування заробітної плати, облік відпусток і безліч інших моментів HR, які нерідко породжують непорозуміння між роботодавцем та співробітником. Диджитал робить менеджмент прозорим для всіх сторін, і це дійсно йде бізнесу на користь.
Читайте також: Логістика для українського збіжжя: як працює електронна черга в морських портах
Автоматизація та роботизація
Одне з найскладніших завдань для будь-якого логістичного гравця – залучати й утримувати людей на позиціях, що потребують «конвеєрної» та фізичної праці. Мало хто бажає все життя бути вантажником чи сортувальником – це позиції, на якій люди проводять декілька місяців, поки не знаходять цікавішу та менш виснажливу роботу.
Втім, рішення давно відомі: засоби автоматизації складу, дрони, робототехніка. Модернізація складу за допомогою конвеєрної стрічки, автономних роботів-штабелерів, буферних стелажів і системи put-to-light може в рази скоротити потребу в ручній праці, зменшуючи видатки та роблячи складський простір набагато безпечнішим. Ба більше, автоматизація прискорює операції та усуває людський фактор.
Лідери ланцюгів постачання водночас експериментують із просунутою роботехнікою. Торік Amazon представила свого нового автономного робота Proteus, який може безпечно працювати поруч із працівниками фулфілмент-центрів. Компанія також показала розумну роботизовану руку Sparrow, яка вміє делікатно поводитися з крихкими вантажами на кшталт скла.
Аналогічний проєкт розвиває стартап Covariant, його робот-маніпулятор Pick-it-Easy вже застосовується на складах GXO Logistics, Obeta та McKesson, виконуючи роботу сортувальників 14 годин на добу.
Читайте також: Е-ТТН з 1 серпня: можливості і недоліки нової системи
Предиктивна аналітика
Невизначеність чинить величезний тиск на логістичну галузь: несподівані коливання попиту й непрогнозовані обставини можуть легко розбалансувати ланцюги постачання, змушуючи гравців ринку працювати в «пожежному» режимі. Своєчасне прогнозування ситуації на ринку та твереза оцінка попиту дозволять завчасно залучити до ланцюга додаткові ресурси. А отже, вберегти постачальників і перевізників від десятків годин понаднормової та стресової роботи. Останніми роками ми спостерігаємо справжній прорив у цій царині.
Хмарні технології, BigData, машинне навчання відкривають перед бізнесом неймовірні можливості прогнозування ситуації на ринку – як на підставі аналізу архівних баз даних, так і на підставі інформації, що оновлюється в реальному часі: від динаміки пошукових запитів, до прогнозу погоди.
Просунуті рішення для предиктивної аналітики сьогодні пропонують дедалі більше tech-вендорів: від Salesforce до Nvidia. Тим часом провідні ритейлери, постачальники та логістичні оператори прагнуть забезпечити собі незалежність і створюють аналогічні рішення самостійно – під власні потреби.
Формування безпечного робочого середовища
За рівнем виробничого травматизму транспортна галузь поступається лише медицині. Тільки в Україні жертвами нещасних випадків на дорогах та інфраструктурних об’єктах щороку стають сотні людей. Це не може бути нормою.
Диджиталізація ланцюгів постачання, автоматизація операцій на складі та відмова від фізичної чи конвеєрної праці мінімізує ризики для персоналу. Засоби комп’ютерного зору та сенсори IoT допоможуть автоматизувати моніторинг дотримання правил безпеки в небезпечних зонах. Адже штучний інтелект уже спроможний виконувати роль вахтера. Наприклад, обмежувати доступ у небезпечну зону людям, що не вдягнули спецодяг і шолом.
Аналогічно використання телематичних систем у вантажівках дозволяє уважно стежити за дотриманням водіями ПДР, моніторити фізичний стан водія, сигналізувати йому про ризик заснути за кермом і про небезпечні ситуації на дорозі.
GIG-економіка
Нині більшість логістичних гравців, від ритейлерів до поштових операторів, практикують сезонне наймання, аби впоратися з періодами пікових навантажень (наприклад, під сезон осінньо-зимових розпродажів). Але ця практика насправді не розв’язує проблему нестачі кадрів і до того ж додатково генерує безліч видатків і ризиків для роботодавця.
Модель GIG-економіки та краудшипінг можуть бути найефективнішими рішеннями для залучення додаткових ресурсів у ланцюг постачання. Йдеться про те, щоб взяти відпрацьовану концепцію сервісів на кшталт Glovo чи Uber, та масштабувати її у логістичній сфері, через нові платформи для перевезень. У такій схемі ритейлер чи постачальник міг би перекласти на GIG-платформу частину тиску, уникаючи надмірного навантаження на команду.
Подібні стартапи сьогодні виникають по всьому світу: платформа Flex від Amazon, італійський Blink, американський Roadie, бразильський Loggi – усі вони пропонують послуги краудшипінгу для ритейлерів для розв’язання проблем логістики останньої милі.
Як інтегрувати ці рішення в бізнес?
Сьогодні логістика є чи не єдиною галуззю, у якій практично не чутно пересторог щодо небезпеки скорочення робочих місць через штучний інтелект. Адже роботи в ланцюгах постачання занадто багато – її вистачить на всіх. Технологічна трансформація є ключем до подолання кадрової кризи у транспортній галузі: впровадження провідних софтверних рішень і складного обладнання на кшталт роботів допоможе їй вийти на новий рівень ефективності.
Логістиці наразі доступно безліч форматів диджиталізацї: хмарні платформи та сервіси, коробкові рішення для розгортання on-prem, розробка власних кастомних рішень із нуля, формування внутрішніх IT-команд або співпраця із зовнішніми командами, які мають відповідний досвід та експертизу. Задля успіху варто тверезо оцінювати свої ресурси, ставити реалістичну мету, що піддається вимірюванню, оцінювати вибір тих чи інших технологій з огляду не лише на вартість, а й на довгострокові мету та пріоритети бізнесу.
І наостанок: варто пам’ятати, що технологія – це помічник людини, а не її замінник. Тож працювати над гуманістичною складовою бізнесу не менш важливо, ніж над IT-рішеннями. Якщо компанія не може створити всередині себе гідних умов праці та комфортної атмосфери, жодні технології не допоможуть.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
