Зернова угода офіційно завершена. Всі учасники діаметрально категоричні у своїх заявах, проте кожен має свій зиск у її продовженні. Що буде далі?
18 липня Зернова угода, в рамках якої здійснювався морський експорт української агропродукції, втратила чинність. Росія виконала – на словах – загрозу та офіційно проінформувала Туреччину та Україну, а також секретаріат ООН про заперечення проти продовження «зернового коридору». Згідно із заявою російського МЗС, це означає відкликання гарантій безпеки судноплавства, згортання морського гуманітарного коридору; відновлення режиму тимчасово небезпечного району у північно-західній акваторії Чорного моря та розформування СКЦ у Стамбулі.
Через «коридор» за неповний рік його роботи було експортовано близько 33 млн тонн зерна, проте в останній місяць активність цього каналу активно тяжіла до нуля.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може продовжити роботу «коридору» і без участі росії – це ефектна, але малоймовірна для виконання концепція: з 18 липня гарантій безпеки для судноплавства не існує, а Туреччина обережно натякнула, що свої кораблі для цієї мети не надаватиме.
Mind розбирався: у якому вигляді можливе продовження Зернової угоди та що може прийти на зміну.
Якою є позиція «батька» зернової угоди – президента Туреччини Реджепа Ердогана? «Крапка не поставлена» – так можна трактувати поезію Турецької Республіки щодо майбутнього Чорноморської ініціативи.
Президент країни Реджеп Тайїп Ердоган продовжить вести переговори з президентом росії владіміром путіним – черговий раунд відбудеться в серпні під час візиту останнього до Стамбула.
«Незважаючи на сьогоднішню заяву, я вважаю, що російський президент путін хоче, щоб цей гуманітарний міст продовжувався», – сказав Ердоган 17 липня, зазначивши, що планує провести телефонну розмову з путіним, не чекаючи серпня.
Яка позиція України – влади та бізнесу? Володимир Зеленський вважає, що Україна зможе продовжувати реалізовувати Зернову угоду і без росії. Щоправда, поки не конкретизував, які гарантії отримають судна, що відтепер перебувають під постійним ризиком обстрілів.
При цьому бізнес (з-поміж великого) декларує, що готовий ризикнути. Щоправда, тепер експорт агропродукції з Одеси – задоволення лише для тих, хто має власні кораблі. Жоден розумний зовнішній судновласник не дозволить своєму кораблю зайти до Причорномор’я.
Критично важливо, щоб готовність дотримуватися гарантій безпеки підтвердили Туреччина і особливо ООН. І виступили контролерами, підтверджуючи, що вантажі з Одеси виключно гуманітарні та кораблі не перевозять жодних військових номенклатур.
Що думає ООН? Заява організації була напрочуд жорсткою і однозначною.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підкреслив, що припинення угоди «буде ударом по тих, хто потребує всюди». «Сотням мільйонів людей загрожує голод, а споживачам – глобальна криза вартості життя. Вони заплатять за це свою ціну», – наголосив він.
Якою є позиція ЄС? Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн категорично виступила за продовження «зернового коридору», засудивши дії росії щодо припинення його роботи.
«Я рішуче засуджую цинічний крок росії щодо припинення Чорноморської зернової ініціативи, незважаючи на зусилля ООН та Туреччини», – написала вона у Twitter.
І додала, що ЄС працює над забезпеченням продовольчої безпеки для вразливих верств населення у світі. «Шляхи солідарності» продовжать постачати агропродовольчу продукцію з України на світові ринки», – підсумувала фон дер Ляйєн.
Чинник удару по Кримському мосту зіграв свою роль? Російська влада вміє, коли потрібно, «не помітити» події, що її принижують, – як було із заколотом вагнерівців. В офіційних коментарях перспективи Зернової угоди та обурення через удар по Кримському мосту не пов’язувалися одне з одним.
Винятком була заява російського політика сєргєя міронова, який заявив, що «після чергового теракту зернового договору не може бути», проте розвитку цей виступ не отримав.
Як відреагували світові біржі? Ціни на пшеницю почали збільшуватися ще у п’ятницю, 14 липня: вересневі ф’ючерси зросли на 3,4% – до 243,1 $/т.
«Фактор коридору» у цьому тренді не єдиний – динаміку забезпечило зниження прогнозу виробництва пшениці в ЄС та погані погодні умови у США.
Так, французьке агентство Strategie Grains знизило прогноз урожаю м’якої пшениці в ЄС у 2023/24 МР на 2,5 млн т до 126,2 млн т, що на 11,8 млн т поступається липневому прогнозу USDA і лише на 1% перевищить показник 2022 /23 МР.
У Сполучених Штатах опади затримують збирання озимих, а дані щодо врожайності сильно різняться залежно від регіонів та кількості опадів у червні.
Якою є позиція Китаю щодо «зернового коридору»? За весь час роботи Чорноморської зернової ініціативи Китай був основним покупцем експортованої в такий спосіб української агропродукції. З майже 33 млн тонн зернових та олійних 7 млн тонн були поставлені до КНР.
При цьому у Китаї також сформувалися кліматичні проблеми, які впливають на обсяг та якість майбутнього врожаю. Тому країна зацікавлена у безпроблемному та доступному імпорті зерна. Усі ці чинники знайшли відображення у її позиції щодо експорту зерна з України: Китай закликав продовжити ініціативу.
«Китай сподівається, що Чорноморська зернова ініціатива і надалі буде збалансованою та повністю реалізованою», – сказала представниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін. Також Китай пропонує себе у посередники, заявивши про готовність «посилити комунікацію та співпрацю з усіма сторонами для досягнення більшого міжнародного консенсусу та забезпечення глобальної продовольчої безпеки».
Які висновки можна зробити з риторики кремля? Насамперед – москва залишає собі лазівку для повернення до угоди. Повідомлення про вихід із Чорноморської зернової ініціативи звучать не категорично, а у форматі «ні, але…» і в них озвучено готовність торгуватися.
Представник кремля дмітрій пєсков, анонсувавши припинення Зернової угоди, назвав причиною розриву домовленості те, що не виконано частину угоди, яка стосується рф.
«Щойно російська частина домовленостей буде виконана, росія негайно повернеться до дотримання угоди», – запевнив він.
Яка частина українського агроекспорту йшла через зернову ініціативу? Превалююча.
Так, у червні експорт агропродукції становив 4,85 млн тонн, що на 9,3% більше, ніж у травні (4,44 млн тонн). Частка сухопутного експорту у загальному експорті залишилася лише на рівні 18%.
А експорт морським транспортом через порти Дунайського регіону становив 1,9 млн тонн, або 39,3% від загального експорту агропродукції.
При цьому повторимо, що у червні Зернова ініціатива вже фактично працювала на мінімальних оборотах – середня кількість інспекцій склала 1,3 судна/добу, тоді як у вересні – жовтні 2022 року вона сягала 10-11 суден/добу. З 26 червня не було затверджено на прохід жоден новий корабель.
Які є альтернативи в Зерновій угоді?
Варіант «недоумство та відвага». Залишити порти відкритими, не обтяжуючись перевірками суден, і просто вивозити зерно в надії, що росія не топитиме кораблі з гуманітарними вантажами. Цей варіант має схвалити Міністерство оборони та Міністерство інфраструктури. У червні було створено страховий фонд на суму 20 млрд грн для компенсації компаніям, судна яких прямують до портів Чорного моря, оскільки жодна світова страхова такого рейсу не застрахує. Чи скористаються трейдери цією опцією – наразі викликає сумніви.
Другий та найбільш реалістичний варіант – Дунайський шлях. Україна розглядає можливість рейдового перевалування біля каналу Суліна у територіальних водах Румунії (дельта Дунаю). За даними Мінінфрастуктури, вздовж українського узбережжя річки бізнес зараз будує понад десятка терміналів для перевалки зерна.
Ще один шлях – залізниця в рамках «шляхів солідарності» із суворою вимогою діяти в режимі «транзит». Так, Молдавська залізниця погодила надання знижки у розмірі 27% до існуючих тарифів на транзитні перевезення української агропродукції територією Республіки Молдова у напрямку портів Рені, Джурджулешти та Галац. Нові тарифні умови стартували з 15 липня 2023 року.
