Валютна лібералізація та вільний курс гривні: як НБУ планує знімати обмеження з валютного ринк

Національний банк 7 липня оприлюднив стратегію пом’якшення валютних обмежень, повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування.

НБУ пояснює, що лібералізація валютних обмежень і поетапне підвищення курсової гнучкості в перспективі збільшить можливості адаптації економіки України до впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Крім того, це посилить можливість Нацбанку забезпечувати цінову й фінансову стабільність, а також стійке економічне зростання у тривалій перспективі.

Водночас НБУ наголошує на тому, що впровадження всіх цих заходів визначається не тимчасовими рамками, а самопочуттям валютного ринку та економіки в принципі.

Mind розбирався, як Національний банк планує реалізовувати цю стратегію і за яких умов.

Чим НБУ аргументує ухвалення стратегії? Саму стратегію НБУ затвердив ще 29 червня. Але оприлюднив її лише зараз. Розробка цього документа є одним із структурних маяків у рамках програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ), яка була підписана на початку 2023 року.

Згідно з умовами Меморандуму між Україною та МВФ, Нацбанк мав встигнути підготувати згадану стратегію до липня, попередньо погодивши її з експертами фонду.

Реалізація стратегії, крім усього іншого, спрямована на виконання основних принципів грошово-кредитної політики на період воєнного стану, які Рада НБУ затвердила у квітні 2022 року. Серед завдань грошово-кредитної політики зазначено поступове повернення до інфляційного таргетування.

У чому недоліки чинної політики валютних обмежень і фіксованого курсу? Національний банк пояснює, що після подій 24 лютого 2022 року режим фіксованого обмінного курсу, що супроводжується жорсткими валютними обмеженнями, відіграв важливу роль у стабілізації цінових і курсових очікувань та сприяв зниженню інфляційного тиску.

Натомість Нацбанк хвилюється через те, що тривале регулювання ринку адміністративними заходами може мати негативні наслідки. А саме:

• валютні обмеження з часом втрачають свою ефективність, як і слабшають очікування щодо надійності прив’язки обмінного курсу;
• згодом можуть розвинутися передумови тінізації економіки й уповільнення продуктивної ділової активності, неминучий негативний вплив на сектор держфінансів;
• бізнес зіткнеться з накопиченням валютних ризиків, а економіка втратить можливість адаптуватися до зміни зовнішнього та внутрішнього тла завдяки курсової гнучкості;
• тривала фіксація валютного курсу ускладнює завдання щодо збереження цінової і фінансової стабільності, а також щодо досягнення сталого економічного зростання.

Які мають бути умови для скасування обмежень? Нацбанк кілька разів указує на те, що впровадження стратегії залежить від певних макроекономічних передумов.
Перед усім НБУ оцінюватиме:

1. Темпи інфляції та інфляційні очікування.
2. Рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку.
3. Процентні ставки, зокрема рівень облікової ставки та привабливість гривневих інструментів.
4. Інші параметри фінансової стабільності.

При цьому НБУ не унеможливлює, що в разі загострення військового конфлікту та інтенсифікації військових ризиків реалізації стратегії може бути тимчасово зупинена, аж до скасування вже тих заходів, яких було/буде вжито.

Як Нацбанк взагалі запроваджуватиме стратегію?

Лібералізація валютних обмежень. НБУ розробив дорожню карту поступового пом’якшення валютних обмежень. Вона передбачає такі етапи:

• І етап – мінімізація множинності обмінних курсів, лібералізація торгових операцій, стимулювання кредитування та припливу інвестицій;
• ІІ етап – відновлення торговельного фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за старими боргами та інвестиціями;
• ІІІ етап – розблокування виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізація валютних операцій населення та операцій із деривативами, зняття бар’єрів для кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.

Деякі кроки (у межах зазначених етапів) НБУ може здійснювати раніше чи пізніше, ніж передбачалося спочатку. Наприклад, якщо складуться умови, за яких дії, пов’язані з лібералізацією, будуть кориснішими для економіки, валютного ринку та фінансової системи загалом.

Перехід до гнучкого валютного курсу. НБУ запевняє, що відмова від фіксації обмінного курсу стане можливою лише після того, як буде забезпечено рух потоків капіталу. Крім того, збільшенню гнучкості обмінного курсу передуватиме ослаблення більшості валютних обмежень щодо торговельних операцій та обмежень, що спотворюють функціонування валютного ринку через множинність обмінних курсів. Таких курсів фактично зараз 4: офіційний, готівковий, картковий (для безготівкових операцій фізосіб) та міжбанківський.

НБУ пояснює, що на ранніх стадіях він все одно покладатиметься на обмінний курс як своєрідний якірний індикатор для економіки.

Нацбанк має на меті мінімізувати шоковий вплив курсової лібералізації на валютний ринок. Для цього регулятор планує зберігати досить жорсткі монетарні умови, щоб підтримувати привабливість гривневих активів, щоб уникнути неконтрольованого посилення тиску на валютний ринок.

Однією з критично важливих передумов переходу до більшої курсової гнучкості є усунення згаданої множинності обмінних курсів, що дозволить зберегти контроль над курсовими очікуваннями.

Повернення до інфляційного таргетування. Цей процес відбуватиметься поступово в тісному взаємозв’язку зі пом’якшенням валютних обмежень і переходом до гнучкості обмінного курсу за умови збереження дезінфляційного тренду та поліпшення інфляційних очікувань.

Причому в питанні інфляційного таргетування Нацбанк відводить важливу роль обліковій ставці. Зокрема, поки відбуватиметься повернення до інфляційного таргетування, облікова ставка залишиться «досить позитивною». Це потрібно для збереження привабливості гривні як інструменту для заощаджень, зменшення попиту на іноземну валюту, зниження тиску на курс та міжнародні резерви. Інакше кажучи, НБУ суттєво знижувати «обліківку» наразі явно не планує (її поточний рівень – 25%).

Національний банк має намір повернутися до повноцінного інфляційного таргетування після того, як перехід до плаваючого обмінного курсу дозволить привести річний рівень інфляції до цільового показника на рівні 5%+/-1 в. п.

За оцінками НБУ, це може статися через 18 місяців. Тобто 2025 року.

Чи готові економіка та валютний ринок до впровадження цієї стратегії? Попри те що конкретні терміни Нацбанк не називає, можна провести загальну оцінку тих макрофакторів, які мають стати сигналами для реалізації стратегії.

1. Інфляційне тло. У липні річна інфляція не досягла 15%, це ще нижче, ніж у травні, коли інфляція рік до року становила 15,3%. При цьому прогноз рівня споживчих цін на 2023 становить близько 15,5%. Відповідно можна говорити про явний дезінфляційний тренд. Серед факторів, які можуть цей тренд поламати – підвищення житлово-комунальних тарифів, зростання цін на пальне внаслідок збільшення податків і вплив наслідків підриву Каховської ГЕС, що вкрай негативно вплине на врожай овочів та баштанних і може розігріти продуктову інфляцію.

2. Міжнародні резерви НБУ. Тут все оптимістично: Нацбанк повідомив про те, що золотовалютні резерви на початок липня сягнули $39 млрд, що стало новим рекордом. Це прямий наслідок вливань від зарубіжних партнерів.

3. Стійкість валютного ринку. Готівковий курс вже майже місяць рухається в коридорі 36,8–37,5 грн/$, впритул зблизившись із офіційним курсом і курсом міжбанку. А ще в червні на готівковому ринку вперше з літа 2022 року зафіксовано позитивне сальдо за валютними операціями фізосіб, дефіциту явно немає.

4. Привабливість гривневих інструментів. Середня доходність гривневих депозитів для населення на 10 липня становила 14,7–15,2% річних (згідно з індексом UIRD). Максимальні ставки за банківськими вкладами сягають 19–20% річних. По суті це майже межа. Але НБУ впевнений у тому, що зможе ще трохи підняти прибутковість гривневих активів.

5. Загальна фінансова стабільність. Нацбанк не розшифровує докладно, що він має на увазі в цьому випадку. Найімовірніше, йдеться про ситуацію в економіці взагалі та у сфері держфінансів – зокрема. Реальний ВВП в І кварталі 2023 року до IV кварталу 2022 року зріс на 2,4%, у річному вимірі – упав на 13,5%. Водночас НБУ спрогнозував, що у ІІ кварталі буде зростання економіки 15,9% (рік до року). Щоправда, треба робити знижку на низьку базу порівняння, адже квітень і червень 2022 року стали одними з найважчих для країни місяців. Щодо держбюджету, то його дефіцит майже повністю покривається завдяки міжнародній допомоги. З одного боку, це забезпечує стабільність. З іншого – власні надходження (податки та збори) залишаються низькими.

Загалом і економіка, і валютний ринок виглядають значно міцнішими та сильнішими, ніж рік тому. Тому валютна лібералізація і плаваючий курс справді можуть стати виправданими заходами. Тим паче, що частково ці процеси вже запущені. Наприклад, з 16 червня позичальники-резиденти отримали можливість переказувати за межі України кошти на погашення окремих категорій кредитів. Ситуація на валютному ринку демонструє поступове згладжування множинності курсів, що є позитивним сигналом. До того ж, якщо з приводу переходу до гнучкого валютного курсу керівництво НБУ кілька місяців тому говорило вкрай обтічно, зараз про це заявлено. А отже, старт лібералізації явно незабаром.

Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.

Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.

Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!

Щомісячна підтримка у 196 грн Допомогти проекту одноразово

Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].