Які дії та почуття є нормальними під час війни, які – ні
Хто має бажання жити, тому легше справлятись із життєвими ударами долі.
Але для цього потрібний внутрішній ресурс.
Тренерка з емоційного інтелекту Катерина Куницька на платформі онлайн-ресурсу “Психологічна підтримка” розповіла про думки та почуття, які є нормальними в умовах війни, а які – ні.
“Лише той, хто має волю жити, буде витримувати і долати життєві виклики. Якщо хочете справлятися, то для цього необхідний внутрішні сили”, каже Катерина Куницька.
Що нормально, а що ні:
Нормально
Робити все те, що дає енергію і бажання жити.
Сумувати, оплакувати тих, хто загинув. Лютувати, ненавидіти.
Робити якісно свою роботу, а за можливості виділяти час для волонтерства.
Малювати, слухати музику, танцювати, сміятися, дивитися фільми, проводити час із друзями, якщо це дає сили.
Гарно одягатися, доглядати за собою. Користуватися улюбленими парфумами, якщо це дає вам сили вставати щодня і крок за кроком іти до нашої перемоги.
Смачно їсти, достатньо спати, створювати собі елементарний комфорт, щоб була енергія жити.
Мріяти і думати про те, як ми будемо жити після перемоги.
Дати собі час на відновлення. Дбати про своє фізичне та психічне здоров’я, щоб були сили перемагати.
Просити про допомогу і шукати фахівців.
Ненормально
Позбавляти себе життєвих сил і страждати.
Вибирати самокатування, це не повертає загиблих до життя.
Робити цей біль сенсом життя і перестати діяти.
Карати себе за те, що робиш мало.
Заморожувати свої почуття і відкладати душевність на “після перемоги”.
Відмовлятися від життя тут і зараз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Планувати щоб встигати: 3 інструменти для планування від українських ілюстраторів
Засуджувати і забороняти іншим задоволення базових потреб, необхідних для належного рівня енергії саме цій людині.
Виснажувати себе ще більше.
Ігнорувати свій фізичний і душевний біль.
Геройствувати. Цим ви шкодите не лише собі, а й своїм близьким.
По життю безперервно треба ставити перед собою цілі. Вони допомагають концентрувати дії та енергію. Також знизять відчуття невизначеності.
Коли маєте мету в житті і постійно над нею працюєте – це така собі зарядна станція любові до життя.
