Заради наповнення бюджету Україна може розглядати податок на надприбутки корпорацій. Наскільки реально його запровадити?

У міру скорочення та більшої вибірковості міжнародної допомоги Україна шукає внутрішні ресурси для нарощування доходної частини бюджету. Традиційне рішення, що є ефективним як тимчасовий захід і використовується державами в період воєн та інших потрясінь, – так званий податок на надприбутки корпорацій (windfall tax) або «податок солідарності».

У 2022-23 роках він був запроваджений у більшості держав Європи, включаючи Німеччину, Велику Британію, Іспанію, Італію, Францію. Поки що винятки – Латвія та Норвегія, в яких цей податок анонсований, а також Люксембург, Польща, Нідерланди та Ірландія, які розглядають запровадження windfall tax.

Mind розбирався: чи може така практика бути застосована в Україні, де проблематично не лише підвищити податки, а й навіть відновити їхні ставки до довоєнних.

Скільки в середньому становить ставка податку на надприбутки? Ставки податку на надприбутки сильно відрізняються в різних державах. Наприклад, Бельгія ввела 100% оподаткування надприбутків енергогенеруючих компаній з 2022 року до червня 2023 року.

Австрія з 2022 року обклала 90%-м податком надприбутки корпорацій, пов’язаних із виробництвом та транспортуванням електроенергії, та 40%-м податком – нафтові та газові компанії. Фінляндія запровадила податок на надприбутки енергетичних компаній.

У Чехії з 2022 року терміном на три роки ввели податок на надприбутки. Платниками будуть банки, нафтові та енергетичні компанії. Податок становить 60%.

Як компанія може потрапити у платники такого податку? Оподатковуються лише екстраординарні прибутки, які можна отримати за певних умов. Наприклад, при монопольному становищі гравців, винятковому володінні природними ресурсами, а також за непередбачуваного збігу обставин.

Це може бути «непередбачений прибуток, отриманий внаслідок непередбаченої події, яка сталася не в результаті прямих дій компаній, а скоріше внаслідок зовнішніх змін ринкових обставин», – йдеться в документі «Ефективність та розподільчі наслідки податку на надприбутки або непередбачені податки у світлі Рекомендацій Єврокомісії Державам-членам», виданому у березні 2023 року Головним управлінням внутрішньої політики Єврокомісії.

Надприбутки можуть утворитися і як результат стрибка цін на сировинні товари – при цьому інвестори отримають несподівано високі доходи. Очевидно, той факт, що реальний прибуток виявляється вищим, ніж передбачалося на момент ухвалення початкового інвестиційного рішення, частково пояснюється везінням.

Інший приклад – високі доходи банків у країнах Балтії. Наприклад, за даними Банку Латвії, у першому кварталі 2023 року прибуток банків зріс на 76,7%, порівняно з першим кварталом 2022 року.

Це пов’язано не діями самих банків, а із заходами державної підтримки фінустанов у період пандемії Covid-19 та особливостями латвійської економіки.

Також у ЄС енергокомпанії отримують надприбутки, що виникли на тлі енергетичної кризи. У результаті 2022 року більшість європейських країн запровадили тимчасовий податок на надприбутки нафтових та енергетичних корпорацій.

Чому держава вважає себе вправі вимагати частину прибутку з приватного бізнесу, до появи якого не причетна? Іноді все-таки причетна.

Наприклад, минулого року в Литві запровадили податок на надприбутки банків, назвавши його «тимчасовим внеском солідарності». Кошти підуть на оборонні потреби.

Тимчасовий внесок солідарності запроваджено на 2023 та 2024 роки у розмірі 60% надприбутку. Він розраховується за фінансовими результатами банку протягом останніх чотирьох років. Оподатковуються лише банки, які отримали надприбуток.

За даними Міністерства фінансів Литви, нетипова ситуація з високим прибутком сформувалася через збіг зовнішніх обставин, специфіку економічних процесів та недосконалість банківського ринку, а не через бізнес-рішення фінансових установ.

«У розпал пандемії коронавірусу держава надала безпрецедентну підтримку бізнесу та населенню. Це не лише знизило кредитний ризик підприємств та домашніх господарств і потенційні збитки банків, а й підвищило рівень ліквідності у фінансовій системі. У Литві це призвело до найшвидшого зростання рівня депозитів у єврозоні – 52%. Накопичені депозити громадян на 11 млрд євро перевершили обсяг кредитів. Надлишок ліквідності комерційні банки зберігають переважно на рахунках у ЄЦБ і отримують від нього відсотки. В результаті величезного та незвичайного в такій ситуації надлишку ліквідних активів ці доходи не залежать від рішень, які банки приймають, і тому розцінюються як непередбачені», – йдеться у звіті литовського Мінфіну.

Зрозуміло, випадок, коли «держава так допомагала, що приватний бізнес отримав надприбутки», навряд чи можливий в Україні.

Чи є обґрунтованим запровадження аналога «податку солідарності» в Україні? Перша логічна реакція експертів та аналітиків на зростання податкового навантаження – рішуче негативна.

Ярослав Ломакін, голова компанії Honest & Bright LTD упевнений, що будь-яке підвищення податків завжди тягне за собою спроби корпорацій мінімізувати фіскальне навантаження, забираючи частину прибутку в тінь. «Моя думка щодо будь-яких податків і зборів однозначна: потрібні лише пласка шкала та рівноправність для всіх платників. Щодо надприбутків та підвищених податків на надприбутки – це дуже популістський варіант», – каже Ломакін.

Економіст В’ячеслав Іноземцев вважає, що податок на надприбутки – доволі суб’єктивний за своєю суттю.

З іншого боку, саме такий «ручний режим» визначення «надбагатіїв» явно знайде відгук у пересічних громадян. Це може змусити не надто далекоглядну українську владу всерйоз замислитися над запровадженням такого податку. При цьому потрібно усвідомлювати, наскільки великою буде у цьому рішенні популістська складова та корупційні ризики.

Чи буває, що «податок солідарності» спрацював деструктивно? Так, оскільки бізнес, як правило, розумніший за середньостатистичного чиновника.

В історії є достатньо прикладів, коли податки на надприбутки призводять до негативної реакції корпорацій і навіть цілих галузей. Наприклад, у США податок на надприбутки внутрішнього нафтовидобутку у 1980-х роках значно скоротив результати свердловин, до яких був застосований. Тобто компанії перевели видобуток на ті свердловини, яких не стосувалося фіскальне нововведення.

А 2014 року інвестиційний банк Ротшильдів у Великій Британії розглядав дострокову виплату бонусів, щоб обійти сплату податку на надприбутки. Тому країни ЄС запроваджують цей податок дуже обережно – як тимчасовий захід.

Які плюси цього податку? Насамперед – задоволений запит на дещо розмиту вимогу «соціальної справедливості». Будь-які ситуації, в яких «багатий платить більше», палко підтримуються суспільством. Зокрема, в Україні, навіть якщо потім корпорації компенсують додаткове фіскальне навантаження, підвищуючи ціни для тих самих споживачів, які раділи нововведенню.

«Податок на надприбуток логічно допомагає перерозподілу ресурсів у суспільстві. Якщо він спрямований на військові потреби, то це, по-перше, створює нові робочі місця у всіх пов’язаних галузях, підживлює економіку. По-друге, це розвиває науку, тому що військова галузь завжди інвестує у розвиток технологій», – говорить про плюси windfall tax аналітик Анатолій Дробязко.

Хто теоретично може потрапити під податок про надприбутки? Фінансовий результат легко сховати чи занизити шляхом операцій із пов’язаними особами. Тому, швидше за все, держава орієнтуватиметься на частки ринку, підключивши Антимонопольний комітет. У цьому випадку є ризик, що буде найпростіше «зазирнути в гаманець» представникам олігополій на ринку електроенергії, олії та курячого м’яса.

Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.

Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.

Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!

Щомісячна підтримка у 196 грн Допомогти проекту одноразово

Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].