Столтенберг на посаді ще рік: про перспективи для України в НАТО

НАТО продовжило ще на 1 рік строк перебування Єнса Столтенберга на посаді генерального секретаря, яку він обіймає ще з жовтня 2014 року. Водночас Столтенберг заявляв, що не хоче продовжувати свій контракт, але заміну йому так і не знайшли. Як вплине на Україну така ситуація в Альянсі та як би відбувалися події за умови іншого призначення, розповів Mind кандидат політичних наук Ярослав Телешун.

Читайте також: Омріяний вступ до ЄС і НАТО: процес можливо пришвидшити

Обидва боки обрання генсека НАТО для України

Я не говорив би про позитив чи негатив: це є факт, з яким варто працювати Україні. Кожен факт має у своєму підґрунті і позитивні моменти, і негативні. У цьому випадку так само є обидва боки.

Позитив полягає у тому, що на посаді очільника Північноатлантичного Альянсу залишається особа, яка тривалий період часу працює з Україною і чудово знає специфіку. Так само це зручно для України, бо не потрібно прилаштовуватися до нового очільника Альянсу.

Другий позитивний момент, який можна виокремити: як кажуть, коней на переправі не міняють, відповідно – не буде процесу входження нового очільника НАТО у курс справ. Для України, яка перебуває під агресією росії, це була б витрата часу і зменшення фокуса уваги на наших питаннях, проблемах. Тому пролонгація повноважень Столтенберга дає можливість країні зберегти фокус уваги на тих речах, які є важливими для протистояння російській агресії.

Читайте також: «Євросоюз – це армія України», або 10 головних меседжів Мюнхенської конференції з безпеки – 2023

Щодо негативу – він так само присутній. Будь-які рішення на рівні Північноатлантичного Альянсу приймають виключно на основі принципу консенсусу. Відповідно, якщо не змогли обрати іншу кандидатуру, яка могла б замінити Столтенберга на цій посаді, це свідчить про відсутність одностайності серед членів НАТО. Це може бути недоліком: якщо є складнощі в цьому питанні, то наскільки дійдуть консенсусу члени Альянсу в питанні російської агресії проти України. Зокрема, йдеться про вступ України до НАТО та продовження її підтримки Альянсом.

Закінчення строку повноважень пана Столтенберга не є неочікуваним – це абсолютно закономірний процес. Тож, дзвіночок про неспроможність обрати нового очільника свідчить про абсолютне розходження членів НАТО в позиціях щодо тих чи інших питань. Це може бути певною мірою загрозою для України, оскільки дуже різновекторні інтереси членів Альянсу можуть вплинути й на українські амбіції щодо вступу в НАТО, і на подальшу підтримку країни Альянсом.

Це є факт, і Україна повинна враховувати це і працювати з ним, ні більше, ні менше. 

А як щодо Бориса Джонсона?

Якби генсеком НАТО було обрано когось відверто прихильного до України як, наприклад, експрем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, якого, до речі, також очікували побачити на цій посаді, не сказав би, що це на щось би вплинуло.

Якщо говорити про «друга України» Джонсона, це був би скоріше символічний жест, але політика Альянсу від цього не змінилася б. Все одно лишилися б національні інтереси держав-членів НАТО, і поява нового керівника кардинально не змінила б ситуацію. Але суто в смисловому плані це, можливо, імпонувало б українцям більше і давало б певні оптимістичні відчуття, надії.

Читайте також: «Удар по путіну»: Фінляндія стає 31-м членом НАТО

Насправді керівництво НАТО – це по суті чиновники-бюрократи, яких запросили виконувати ті чи інші функції. І відповідно є бенефіціари Альянсу – це держави, зокрема такі впливові, як США, які складають переважний бюджет НАТО і збройні сили яких переважають усіх інших учасників. Якщо у них немає волі змінити формат взаємовідносин з Україною, то який би очільник НАТО не був, нічого сильно не змінилося б.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.