Кривавий місяць: У квітні на Донбасі окупанти вбили 14 бійців ЗСУ - новини Донбасу

Кривавий місяць: У квітні на Донбасі окупанти вбили 14 бійців ЗСУ - новини Донбасу
Зазначається, що найбільше за минулий місяць окупанти обстрілювали район Шумів та місцевість між Торецьком і окупованою Горлівкою.

Сергій Сулима, головний сержант 10-ї гірсько-штурмової бригади народився 9 жовтня 1980 року в Луцьку.

"Загинув 3 квітня, підірвавшись на мінно-вибуховому пристрої в районі селища Шуми Донецької області. У загиблого залишилися мати та сестра. Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня", - йдеться у матеріалі.

Ігор Байтала, сапер 10-ї гірсько-штурмової бригади, 1995 року народження з міста Жидачів на Львівщині.

Загинув 3 квітня від кульових поранень за нез'ясованих обставин в "сірій зоні" поблизу селища Шуми на Донеччині.

"Лише 6 квітня окупанти передали його тіло. Серед версій загибелі розглядаються -- втрата орієнтування і викрадення, триває слідство. У воїна залишилися батьки, брат та двоє сестер", - йдеться у матеріалі.

Владислав Мороз, навідник 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї бригади імені Чорних Запорожців. Народився 14 липня 1997 року в cелі Халаїдове Уманського району Черкаської області.

В ЗСУ з 2020 року. Загинув 5 квітня від ворожої кулі під час обстрілу позицій ООС поблизу населеного пункту Спартак Ясинуватського району Донецької області.

"Молодий 23-річний захисник України помер від наскрізного кульового поранення верхньої третини грудної клітки. Поранення було несумісним із життям. У воїна залишились батьки та сестра", - йдеться у матеріалі.

Віктор Гелебрант, молодший сержант 92-ої бригади імені отамана Сірка. Народився 23 січня 1972 року в селі Неліпино Свалявського району Закарпатської області.

З 2015 році призваний до ЗСУ за мобілізацією, на військовій службі за контрактом у складі 24 ОМБр -- з 2016 року, в подальшому, з 2018 року -- продовжив службу у 92-й ОМБр.

"Загинув 5 квітня внаслідок ворожого обстрілу від кулі ворожого снайпера, біля селища Золоте-4 на Луганщині. У захисника України залишилися дружина, доросла донька від першого шлюбу, син та донька", - йдеться у матеріалі.

Максим Стеблянко, солдат механізованого батальйону 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Народився 24 січня 1998 року в місті Лебедин Сумської області.

У 2018 році був призваний на строкову військову службу до ЗСУ, надалі -- підписав контракт і продовжив військову службу.

Він загинув 6 квітня від підриву військового автомобіля, яким він кермував, на невідомому вибуховому пристрої поблизу села Степне на Донеччині.

"Підрив стався, коли тентоване авто заїхало на мало вивчену ґрунтову дорогу. У машині перебували ще шість осіб, але вони під час розвороту вантажівки вийшли назовні і не постраждали", - вказано у матеріалі.

У воїна лишилися батьки, троє братів і сестра.

Володимир Шпак, командир протитанкового взводу, старший лейтенант 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського. Народився 13 березня 1984 року в Чернігові.

Старший лейтенант Шпак захищав Україну з 2018 року. Він був командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки.

"Загинув 6 квітня під час артилерійського обстрілу з протитанкової гармати МТ-12 "Рапіра" з боку російських окупантів поблизу селища Невельське на Донеччині", - йдеться у матеріалі.

Денис Юшко, матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти. Народився 31 травня 1998 року у селі Новобогданівці Миколаївського району Миколаївської області.

Загинув 8 квітня від смертельного пострілу російського снайпера під час ворожого обстрілу позицій ООС поблизу селища Водяне, що на Приазов'ї.

"У 22-річного воїна залишилися дівчина та новонароджений син", - вказано у матеріалі.

Андрій Теперик, старший солдат, стрілець-снайпер 92-ї бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. Народився 30 січня 1997 року в селі Мартове Харківської області.

Загинув 10 квітня від кульового поранення під час обстрілу позицій ЗСУ поблизу селища Золоте-3 Попаснянського району Луганської області.

Ярослав Карлійчук, старший солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Народився 7 серпня 1996 року в селі Черепківці Чернівецької області.

Карлійчук на Донбасі за контрактом з 2016 року. Того ж року він дістав поранення у боях біля Мар'їнки.

Але загинув 12 квітня 2021 року в районі населеного пункту Шуми на Донеччині від смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу найманцями РФ.

"У 24-річного захисника України залишилися мати, три старші сестри, дружина і маленький син", - зазначають у матеріалі.

Олексій Мамчій, старший солдат, старший водій зенітно-ракетного відділення 10-ї гірсько-штурмової бригади. Народився 27 червня 1980 року у Чернівцях.

Смертельні поранення боєць дістав 13 квітня, коли окупанти скинули гранати на позиції ЗСУ поблизу Авдіївки.

"Його негайно було евакуйовано до лікарні міста Торецьк, де він помер в реанімаційному відділенні", - йдеться у повідомленні.

Ззаначається, що молодший брат Мамчія загинув під час бойового завдання у 2016 році.

"У загиблого залишилися батьки, брат, донька, а також дружина, яка наразі теж служить у лавах ЗСУ", - повідомляють у матеріалі.

Давід Шартава, старший солдат 128-ї гірсько-штурмової бригади, уродженець Грузії.

"Професійний військовий, спочатку захищав Грузію ще в 2008 році під час російсько-грузинської війни, брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані. З 2016 року захищав незалежність України на Донбасі у складі Грузинського національного легіону, воював у багатьох гарячих точках, зокрема у Дебальцевому", - повідомляють у матеріалі.

Загинув Шартава 18 квітня, під час ворожого обстрілу з автоматичних станкових гранатометів позицій ЗСУ поблизу селища Широкине. Похований у рідному Тбілісі.

Олександр Луцик, солдат, оператор-розвідник протитанкового дивізіону 10-ї гірсько-штурмової бригади. Народився 18 травня 1982 року в селі Годомичі Волинської області.

З жовтня 2019 року прийшов на військовій службі у ЗСУ за контрактом.

"Загинув 22 квітня в результаті осколкових поранень, отриманих внаслідок влучання протитанкової керованої ракети по позиціях ЗСУ під Шумами. У 38-річного воїна залишилися брат та сестра", - повідомляють у матеріалі.

Іван Ковальовський, воїн 58-ї бригади. Народився в селі Колінки Івано-Франківської області, а жив на Дніпропетровщині.

"Мав досвід миротворчої місії: проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Сьєрра-Леоне. До ЗСУ був призваний за мобілізацією в 2014 році", - йдеться у повідомленні.

У 2015 році Ковальовський був важко поранений під час підриву біля Станиці Луганської. Загинув 26 квітня 2021 року від кулі ворожого снайпера в районі Опитного на Донеччині.

В бійця залишилися дружина та двоє синів.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини