Перехворіємо всі. Якщо не вакцинуємося

Перехворіємо всі. Якщо не вакцинуємося
Продовження нашої бесіди у щовівторковому вечірньому (о 19 годині) інтернет-ефірі на моєму YouTube-каналі та профілі у Facebook. із вірусологом та імунологом, професором, академіком НАНУ та Національної Медичної Академії Наук України Володимиром Широбоковим

І я, і Володимир Павлович були в ефірі без масок. Це не є жодним порушенням карантинного режиму. Просто я вже перехворіла, відтак маю антитіла до коронавірусу, а мій гість зробив щеплення. Він вакцинувався тим, що було в наявності - вакциною Covishield та індійським різновидом препарату AstraZeneca. Проте Володимир Широбоков закликає не боятись вакцинації. Адже це, переконаний він, єдиний спосіб зупинити пандемію з малими втратами.

"Буквально декілька днів тому Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) поставила крапку в численних спекуляціях щодо вакцини AstraZeneca і ускладнень, які вона нібито викликає, - розповідає мій гість. - Дехто говорить, що AstraZeneca, мовляв, викликає тромбози. В заяві ВООЗ чітко сказано: це напрочуд рідкісне ускладнення, воно ефективно лікується і поки що жодна людина від цього не загинула. ВООЗ прямо називає цю вакцину ефективною та безпечною - і я довіряю такій авторитетній організації".

Володимир Павлович закликає не чекати "більш ефективних" вакцин, і приймати те, що є - за умови, звичайно, якщо ця вакцина затверджена та ухвалена ВООЗ.

"Треба зрозуміти одне: жодна вакцина від жодної хвороби не дає 100-відсоткового ефекту, - стверджує він. - Як, скажемо прямо, і природний імунітет. Навіть перехворівши, можна отримати надто мало антитіл, і, відповідно, ризик захворіти знову. Особливо якщо хвороба пройшла в легкій чи навіть безсимптомній формі - тобто, якщо імунний відгук організму був заслабкий".

Власний імунітет, на переконання академіка Широбокова, залежить від багатьох факторів - і від генетичних особливостей організму, і від того, чи не пристосується до нього якийсь новий штам вірусу.

"Вірус інтенсивно змінюється, - веде далі пан Широбоков. - Ще вчора він найсильніше вражав людей похилого віку. Їхні клітини мають більше ферменту ангіотензину, ніж у молодих людей. А саме до таких клітин коронавірус найчастіше чіпляється своїми рецепторами.

Зараз вчені побоюються, що вірус може почати використовувати нові рецептори. І справді, він дедалі більше вражає молодих людей, навіть дітей.

Вірус також може просто придушувати імунну систему. Наприклад, при COVID зареєстрована потужна лімфопенія та лейкопенія - тобто, нестача в крові лімфоцитів і лейкоцитів, які власне й відповідають за імунітет".

На думку мого співбесідника, дуже важливо ввести саме дві дози вакцини:

"Перша доза формує доволі слабку, первинну імунну відповідь, пов'язану з антитілами класу М. От я, наприклад, зробив першу вакцинацію, і я певною мірою захищений - проте лише певною мірою. А при другій дозі вакцинації починається вторинна імунна відповідь, яка в багато разів потужніша. Вона пов'язана з імуноглобуліном вже не М-класу, а класу G, основним захисним фактором.

Безумовно, це також вірно і для клітинного імунітету. Його роль ще до кінця не вивчена. Цілком можливо, що він тримається довше, аніж широко відомий гуморальний. Безумовно, я б порадив робити щеплення принаймні вакциною тієї ж самої платформи. Тобто, наприклад, AstraZeneca - векторна вакцина. Більшість провакцинованих українців отримали її індійський різновид - Covishield. А друге щеплення цілком можна зробити нею ж - але виробленою в Південній Кореї. Різниці фактично не буде.

Але якщо такої можливості не буде зовсім - слід пам'ятати, що всі вакцини спрямовані на стимулювання імунітету. Кожна з них так чи інакше "тренує" наш захист. Тому сьогодні наукова думка схиляється до того, що другу дози вакцини іншої платформи використовувати можна.

Наразі ВООЗ рекомендує вакцинуватись всім - і тим, хто переніс хворобу, і тим, хто ще не встиг. З єдиним застереженням: не раніше, аніж через півроку після видужання. При цьому, це не означає рівно через півроку. Треба слідкувати за рівнем антитіл, і вакцинуватись тоді, коли цей рівень почне знижуватись".

Але окрім вакцини, на думку Володимира Павловича, потрібно приділити увагу також розробці специфічних ліків від коронавірусної хвороби.

"На превеликий жаль, специфічних ліків, як-от азектомівір при грипі чи ацикловір при герпесі, проти COVID в нас і досі ще немає, - пояснює він. - Тому навіть сучасна медицина в розвинутих країнах не покаже високої ефективності в боротьбі з цією хворобою.

Розробка й випуск ефективних антикоронавірусних ліків проти - надважлива задача. Поки, на жаль, її недооцінюють. Світ зосередився на вакцинах - а треба докладати не менше зусиль і для пошуку ліків. Це - виклик для всього людства. Варто лише згадати, як за відкриття протигерпетичних властивостей ацикловіру була навіть присуджена Нобелевська премія.

І взяти участь в цьому повинна й Україна - бо має таку можливість! У нас є чудові синтезатори органічних речовин, у нас є Інститут органічної хімії. Так, потрібні лабораторії I і II - найвищого - ступеню захисту. А їх поки що у нас немає. Потрібні кошти. Але тут все залежить від керівництва держави, від його політичної волі та міри його відповідальності.

Сподіваюсь, Президент України прислухається до слів свого американського колеги Джо Байдена, який стверджує: треба готуватись до нових пандемій вже зараз. Бо навіть коли COVID відступить - загроза нових хвороб нікуди не подінеться, і лише від нашого керівництва залежить, чи будемо ми готові".

Розповсюджена думка стверджує, що "перехворіють всі". Чи так це?

"Якщо не будемо вакцинуватись - безумовно, - каже професор Широбоков. -- Хтось у легкій формі, хтось взагалі безсимптомно, і навіть не помітить.

Бувають, звісно, і "резистентні" люди. Тобто, вони мають базовий імунітет за рахунок, скажімо, інших коронавірусів, які здатні давати перехресний імунітет. Але вакцинація спрямована якраз на те, щоб імунна відповідь була принаймні у 60% людей.

Це в дикій природі можливі випадки, коли більшість гине від великих епізоотій, а ті, хто вижив, дають початок новій, більш сильній популяції. Але людина створила собі штучне життєве середовище, кинула виклик дарвінівському природному відбору. Ми живемо в тепличних умовах, тому повинні підтримувати свій імунітет штучно.

Тим більше, що сьогодні вже є декілька країн, де через успішну вакцинацію зняті багато з карантинних обмежень. Серед тих, що на слуху - Ізраїль, Австралія, Нова Зеландія, Тайвань... Їх приклад говорить нам: вакцинуватись можна й потрібно".




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини