Як не стати жертвою московських фейків

Як не стати жертвою московських фейків
Журналіст так фактчекер проекту Bellingcat Христо Грозєв розповів, як треба працювати з інформацією та відрізняти фейки та пропаганду від правдивих новин в умовах гібридної війни, що її веде Росія проти цивілізованого світу.

Як зрозуміти, що перед вами фейк

На переконання журналіста, для того, щоб розрізняти фейкньюз та звичайні правдиві новини, необхідно дотримуватись інформаційної гігієни. Це й є найголовнішим правилом, розказав він.

Слухайте подкаст, підготовлений спільно Країна FM і проєктом ЕU NEIGHBOURS East:

"Типові ознаки, які допомагають зрозуміти, що новина є фейковою, залежать від платформи, на якій ми її читаємо. Звичайно, один із найпростіших способів виявити фейкову новину - звернути увагу на неодноразове повторення однакових тез і тем на певному новинному сайті. Це наштовхує на думку, що ми маємо справу із визначеним наративом", - вважає Христо Грозєв.

Як приклад журналіст навів реакцію російських медіа на розслідування Bellingcat, яке довело факт вбивства Зелимхана Хангошвілі спецслужбами Кремля.

"Можна знайти 10 чи 15 різних статей за останній місяць на сайтах деяких російських державних медіа, зокрема Russia Today та Sputnik News, які критикують розслідування німецьким урядом убивства громадянина Грузії, здійсненого у 2019 році. У всіх цих публікаціях вживаються одні й ті самі слова та використовуються однакові звинувачення. І очевидно, що це стаття, визначена інформаційною повісткою ЗМІ. Це насправді не дослідницька стаття і навіть не стаття-думка. Це історія, сформована відповідно до інформаційної повістки ЗМІ", - каже Христо Грозєв про те, як Росія запускає хвилю фейкньюз.

За словами журналіста, автори фейкньюз не стоять на місці й застосовують нові формати, щоб втертися у довіру до читача та зомбувати його. Одним з таких ноу-хау є фейки, що замасковані під журналістські розслідування.

Як зрозуміти, що перед вами фейк, а не журналістське розслідування?

"Найпростіший спосіб визначити фейкові розслідування - перевірити наявність посилань у статті. Зазвичай вони не надають ані посилань, ані навіть гіперпосилань. У таких публікаціях просто зазначається "як було написано про це раніше у статті у 2019 році", але не надаються жодні посилання на таку статтю. Тому ви не зможете її знайти", - пояснює журналіст-розслідувач Bellingcat.

Ще однією важливою відмінністю реального розслідування від фейкового є "прозорість", тобто відкритість джерел та можливість перевірки інформації власноруч.

"Значна відмінність між реальним та фейковим розслідуванням полягає в тому, що реальне розслідування є прозорим. У такій статті зазначаються всі джерела - у вигляді гіперпосилань чи виносок. Тоді як фейкове розслідування лише виглядає як таке, що містить джерела, але насправді не надає їх. Отже, це лише один із альтернативних способів відстежування фейкових новин на сьогодні", - розповідає Христо Грозєв.

Фейковою може бути не лише окрема "новина" чи "розслідування", а ціле ЗМІ. Фабрикою фейків можуть бути й соціальні мережі, де боротьба з дезінформацією ведеться за допомогою алгоритмів, які шукають формальні ознаки, але часто не можуть зрозуміти суть та провести фактчекінг.

До того ж чимало людей просто хочуть вірити у фейки, а тому самі раді пройти "зомбування".

"У Facebook та інших соціальних медіа, на жаль, фейкові новини не так легко визначити, до мови та системи цінностей людини, яка читає той чи інший пост. І це насправді проблема для соціальних медіа. Наприклад, немає жодних шансів, що ті, хто вже вірить у те, що Covid-19 є теорією змови щодо Білла Гейтса, помітять, що історія про це фейкова. Тому що вона виправдовує їхні очікування. І, на жаль, Facebook та інші соціальні медіа пропонують в основному ті новини, які люди очікують, й на дискусійні теми в тому числі", - вважає Грозєв.

Блогери проти дезінформації

"Розслідувач та фактчекер Bellingcat вважає, що ефективно викривати фейки та дезінформацію можуть не лише адміністрація соцмереж, але й їх користувачі.

Роль громадянської журналістики та громадянських журналістів, які насправді здійснюють дуже помітний внесок у визначення фейкових новин", - заявив Грозєв.

Як приклад Христо Грозєв розповів реальну історію викриття російського фейку, що його зробив звичайний блогер.

"Лише вчора я прочитав історію, опубліковану у Twitter звичайним блогером з України, яка мала дуже великий вплив на значні медіа. Цього блогера звати Mortis Band, це його нікнейм у Twitter. Він взяв статтю з проросійського вебсайту про те, що Україна наразі знаходиться в руках праворадикальних осіб, в якій також наводилася як приклад ця повторювана історія про полк "Азов" та інші ультраправі елементи й добровольчі батальйони", - каже Грозєв.

"Цей блогер насправді зробив тред із 5 чи 6 постів, у яких він відзначив надзвичайно незначну роль таких праворадикальних груп в Україні, які загалом ніколи не отримують більше ніж 2% голосів виборців", - каже Христо Грозєв про викриття фейку, яке може зробити кожен.

Грозєв переконаний, що робота з викриття російських фейків має бути системної та постійною.

"Так, про це вже йшлося раніше. Але люди не помічають цього, зазвичай вони не мають гарну пам'ять на такі речі. Про це треба повторювати. Блогер чітко висловив свою думку у вигляді трьох-чотирьох твітів. І декілька міжнародних медіа підхопили, повторили та розвинули її. Тому я вважаю, що роль блогерів і громадян у Twitter та інших соціальних медіа в очищенні інформаційного простору від таких фейкових новин недооцінена. Її потрібно більше цінувати", - радить Христо Грозєв.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини