Великдень 2021: як язичницьке яйце стало символом воскресіння Ісуса Христа

Великдень 2021: як язичницьке яйце стало символом воскресіння Ісуса Христа
Яйце -- всесвітньо поширений символ зародження життя.

Український великодній кошик неможливо уявити без паски та пофарбованих у різні барви яєць. Але як сталося, що язичницький символ життя трансформувався у атрибут найвеличнішого християнського свята?

Яйце -- всесвітньо поширений символ зародження життя. В міфологіях багатьох народів саме з яйця виникає світ.

Яйце, яка втілює ідею родючості, займає особливе місце в землеробській обрядовості, як під час початку сільськогосподарських робіт, так і в комплексі обрядів, які характерні для Великодня та інших весняних свят.

Магічні дії, в яких яйце використовувалося у якості символу родючості, здійснювалися під час початку сільськогосподарських робіт: під час першого виїзду в поле потрібно було з'їсти яйце. Його клали під колеса плуга, підмішували яєчну шкарлупу з насінням ярових і льону, заривали яйце в середині поля.

Під час весняного колядування яйце слугувало важливим ритуальним символом, колядників обдаровували яйцями. Водночас яйце і яєшня - одні зі страв колективної трапези. Яйця слугували подарунком і атрибутом пасхальних ігор, серед яких найбільш популярні, наприклад, у Європі - катання яєць з пагорба.

До наших часів зберігся звичай відносити яйця на могили предків, - звичай, в якому теж колись ховався землеробський сенс.

Обрядові функції яйця однакові у більшості народів Європи та поза її територією. З яєць виготовляють ритуальні страви, яйцями обмінюються у якості великоднього привітання. Особливе значення отримав колір яєць: раніше завжди, а зараз часто їх фарбували у червоний колір, який у християнській символіці асоціюється з кров'ю Христа. Але обрядова роль яйця, як і його червоний колір, мають дохристиянське походження: червоні яйця були знайдені ще в аварських могильниках, також вони були відомі у античну епоху, а також у германців четвертого століття нашої ери. Шкаралупу писанок знаходили при археологічних розкопках цивілізацій, що існували понад 3000 років тому, і багато з тих візерунків використовується для розпису і сьогодні. Найдавніші знахідки належать єгипетським та нубійським похованням. На теренах України культові яйця знайдені в похованнях скіфів, у Східному Криму (IV ст. до н. е.). Знахідки писанок у Києві та Новгороді засвідчують, що вони використовувалися як обереги-брязкальця: всередину порожньої шкаралупи клався камінець. Подібні брязкальця -- поширений предмет, призначений відганяти звуком злі сили.

З писанками та фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості -- пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята -- Великодня. Адже, писанка, як і яйце взагалі, символізує початок, народження життя, воскресіння Христа та майбутнє воскресіння померлих людей, бо ж яйця, яке виглядає неживим, зрештою виходить жива істота.

Звідси і їхня назва -- "великодні яйця". З часом писанки стали виключно великоднім атрибутом, який, послаблюючи первісне релігійне значення, зберіг естетичне.

Зараз великодні яйця прикрашають узорами та розписом, частина з них стала взірцями народного мистецтва. Відомі їх символічні замінники - з дерев, фарфору, цукру або шоколаду.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини