Міжнародний день ромів: правозахисниця про спільноту, яка живе під тиском стереотипів

Міжнародний день ромів: правозахисниця про спільноту, яка живе під тиском стереотипів
8 квітня в світі відзначається Міжнародний день ромів. Як живуть представники цієї спільноти в Україні, звідки з'являються стереотипи про ромських чоловіків та жінок та чому не варто ототожнювати цілу етнічну групу з діями окремих осіб Українському радіо розповіла ромська правозахисниця, засновниця фонду "Чіріклі" Зола Кондур.

"Чіріклі" означає "пташка". Це фонд, який займається тим, що надає рівний доступ до різних послуг: соціальних, медичних, освітніх. Також ми боремося з дискримінацією та різними стереотипами щодо ромів та намагаємось представляти інтереси ромів на національному та міжнародному рівні, аби голос ромських чоловіків і жінок був почутий", - пояснила Зола Кондур.

За її словами, сьогодні існує чимало факторів, які посилюють чи створюють стереотипи про ромів: "По-перше, це незнання ромської культури та історії та певні страхи, які породжені цими невеликими знаннями про ромів. Також, мабуть, причиною є й певна ізоляція, в якій проживає більшість ромського населення в Україні".

"Ця ізоляція не зовсім підтримується ромами: з одного боку, є дуже традиційні громади, які живуть відокремлено і в певному сенсі ізольовано від більшості нашого суспільства. Але я знаю такі громади, які хоч і традиційні, але хотіли би бути включеними в українське суспільство, проте їх не сприймають. В нас в Україні досі є маленькі міста, в яких ромів не пускають в кав'ярні, публічні місця. В мене був випадок два роки тому, коли я приїхала в Закарпатській області на зустріч з ромською громадою і запросила ромських жінок і чоловіків в конференц-зал в готелі, який ми орендували. Коли адміністраторка побачила, що це ромська громада, вона прибігла і сказала, що в них в місті є свої закони і за ними роми не можуть ходити в публічні місця. Йдеться, наприклад, про ресторани, кав'ярні, готельні конференц-зали. В нас була дуже довга і неприємна дискусія, але таке є. Мені було дуже боляче бачити, що коли я запросила людей на кава-перерву, то офіціанти одягли рукавички, щоб прибирати посуд, з якого люди їли", - розповіла Кондур.

Разом з тим, ромська правозахисниця зауважила, що людям варто зрозуміти, що не існує народу, який можна ототожнювати з криміналом, а злочини скоюють певні люди: "В пресі дуже часто пишуть узагальнення на кшталт "всі цигани - крадії". В Україні проживає близько 400 тисяч ромів і вони не можуть всі бути злодіями і крадіями. Є дуже багато ромів, які працюють кожного дня, сплачують податки, живуть в квартирах і сусіди іноді навіть не знають, що це роми. Вони вже настільки включені в суспільство і ведуть такий спосіб життя, що люди їх не помічають".

""Помічають дуже невелику частину ромів, які скоюють правопорушення так само, як будь-хто з українського суспільства в цілому. Про цю невелику групу пишуть, постійно зазначають етнічне походження цих людей і тим самим посилюють негативне ставлення до народу в цілому. Але якщо порівнювати статистику певних злочинів, крадіжок за день або за тиждень, коли є зазначено етнічне походження тих, хто їх скоїв, то кількість злочинів, скоєних людьми будь-якого етнічного походження буде невелика. Тому це нав'язані стереотипи, які використовуються. Мені шкода, що часто в ЗМІ це використовується для підняття рейтингу. Адже всі знають, що якщо надрукувати, що цигани скоїли такий чи такий злочин, то це буде читатися, репоститися і миттєво підвищить рейтинг такого ЗМІ. Так само це часто використовується радикально налаштованими групами, тому що вони розуміють, що люди зараз дуже важко живуть і мають складний емоційний стан. Дуже легко розхитати ситуацію, використовуючи наративи про те, що роми крадуть, не платять податки, не хочуть бути частиною нашого суспільства. Люди дуже швидко ведуться на такі маніпуляції, тому що вони дуже емоційні", - пояснила Зола Кондур.

Правозахисниця зауважила, що роми дуже страждають від людей, які скоюють певні злочини, що пізніше ускладнює життя всього ромського народу: "Ми абсолютно проти певної безкарності. В ромських правозахисних організацій є дуже чітка позиція: будь-яка людина, яка порушила закон, має нести відповідальність".

Зола Кондур розповіла, що, всупереч стереотипам, більшість ромів в Україні ведуть осідлий спосіб життя, а мандруючих ромів в нашій країні практично немає: "Є певні групи ромських родин, які об'єднуються і їдуть в певні міста, де створюють стихійні ромські поселення. Але це не так романтично, як кочівля, яка була 400-500 років тому. Йдеться про трудову міграцію, яка притаманна і українському суспільству, коли люди їдуть за кордон чи в інше місто в пошуках кращої роботи. Так само і роми переміщуються в рамках нашої країни в пошуках роботи, тому що багатьом ромам дуже складно її отримати. Причини різні: або немає освіти, або немає досвіду, або є певна дискримінація, коли не хочуть брати ромів на роботу через їхнє етнічне походження".

"Коли створюються такі стихійні поселення, то люди намагаються жити разом. Є люди, які жебракують, але є й ті, які працюють. Коли роми приїжджають в певне місто, там є організації чи окремі люди, які надають їм роботу. Тобто приїзд ромів не означає, що вони там скоюють якісь крадіжки або інші речі, які ускладнюють життя людям, які живуть навколо", - наголосила правозахисниця.

Вона розповіла, що зараз такі стихійні поселення є у Львівській області, де проживають роми: "Але вони там працюють на певних господарствах чи інших установах, а не жебракують".

"Також те, що вони там живуть, не означає, що там постійно є сміття. В нас був досвід, коли в Дарницькому районі Києва було таке стихійне поселення і в нас була спроба з Дарницькою РДА налагодити життя людей в цьому поселенні, щоб там не було сміття, щоб вони могли працювати, а діти пішли в школу. Це надзвичайно складно організувати. Зі сміттям було простіше, тому що ми приїжджали, разом прибирали, поставили там контейнери, вивозили їх. Складнощі були з тим, щоб їх працевлаштувати, і з тим, щоб діти ходили до школи. На жаль, за рік-півтора стався підпал цього поселення", - зауважила Кондур.




Давайте дружити у Facebook!