Чорногорія у шпагаті: як поєднати курс на ЄС та любов до "русcкого мира"

Чорногорія у шпагаті: як поєднати курс на ЄС та любов до
Протести під будинком уряду Чорногорії проти відставки Владіміра Лепосавича. Подгориця, 5 квітня 2021 року

"Щоразу їм доводиться уважно прислухатися до того, що говорять представники НАТО, Державного департаменту та ЄС, і вони набагато рідше прислухаються до думки Белграда", - саме так сербський президент Александар Вучич прокоментував політичний скандал у сусідній Чорногорії.

Гострий стиль заяв сербського лідера легко зрозуміти: нова чорногорська коаліція, чий прихід до влади минулого року став найбільшою зовнішньою перемогою Сербії (і одночасно - найбільшим успіхом РФ на Балканах), зіткнулася із гострою кризою, наслідком якої може стати розпад коаліції та дострокові вибори.

І найнеприємніше для Белграда - в пошуках виходу з цієї кризи у Чорногорії обирають зовсім не той шлях, який би хотілося Сербії та РФ.

"Геноцид не було однозначно підтверджено"

"Гаазький трибунал втратив легітимність", тому його рішення, а також рішення Міжнародного суду ООН, що у 1995 році у боснійському місті Сребрениця мав місто геноцид, "не були однозначно підтверджені".

Такі заяви у Європі - за межами Сербії та Республіки Сербської - можна почути лише від маргіналів. Проте цього разу це оголосив Владімір Лепосавич - чорногорський міністр юстиції, а також з питань прав людини та меншин.

Це далеко не перша скандальна заява топ-представника нової чорногорської влади.

Достатньо згадати, що раніше нинішні чорногорські можновладці встигли поставити під сумнів територіальну цілісність Боснії і Герцеговини, незалежність Косова (яке Чорногорія, на відміну від України, офіційно визнає), заявити про доцільність відмови від санкцій проти РФ, не кажучи вже про численні заяви, що посилюють розколи у чорногорському суспільстві.

Проте жодна із цих заяв не мала такого міжнародного резонансу.

Міністру Лепосавичу вдалося влучити точнісінько в одну з головних больових точок, які тільки існують для ЄС, США і загалом Заходу.

Варто нагадати: різанина у Сребрениці стала одним із найбільших військових злочинів новітнього часу. Сепаратисти з Армії Республіки Сербської (зараз це одна зі складових частин Боснії і Герцеговини) на чолі із генералом Ратко Младичем знищили біля 8 тисяч цивільних боснійців-мусульман.

Кваліфікацію цих подій як геноциду у 2007 році було визнано Міжнародним судом ООН у Гаазі. Відповідно, для Заходу будь-який сумнів у справедливості цього вироку означає торпедування легітимності Трибуналу по колишній Югославії або навіть заклик до відновлення конфлікту.

Тож невипадково, що реакція ЄС та США була більш ніж критичною.

В Єврокомісії заявили, що "відкидають та засуджують будь-яке заперечення, релятивізацію або неправильне тлумачення геноциду в Сребрениці".

Не менш гострою була реакція посольства США - там закликали чорногорський уряд "однозначно засудити різанину та назвати її тим, чим вона була - геноцидом".

Усе це поставило чорногорського прем'єра Здравко Кривокапича у стан справжнього геополітичного шпагату.

Найвідданіший із "апостолів"

Новий уряд Чорногорії, або, як його називають за кількістю міністрів та через лояльність до Сербської православної церкви, "уряд апостолів", став результатом минулорічних парламентських виборів, на яких правляча Демократична партія соціалістів чинного президента Міло Джукановича вперше втратила більшість й була змушена йти в опозицію.

На зміну їй прийшла строката коаліція, серед яких особливо виділялися радикальна просербська партія "Демократичний фронт". Цей факт, а також активна участь у виборах Сербської православної церкви (звичайно - проти тодішньої влади), давали всі підстави говорити про сербський та проросійський реванш у Чорногорії.

Підстав для таких заяв - більш ніж достатньо. Нова коаліція вже переписала церковний закон, повернувши його у редакцію, однозначно вигідну Сербській церкві, заморозила переслідування учасників проросійського заколоту 2016 року, під виглядом боротьби із корупцією розпочала наступ на прокурорів, що вели справу про спробу державного перевороту. Разом із тим нова влада не ставила під сумнів ані членство Чорногорії у НАТО, ані курс на здобуття членства в ЄС.

А щоб заспокоїти Європу, де з побоюванням очікували призначення на міністерські посади радикальних сербів, було прийнято рішення про формування "уряду експертів" - без участі політиків.

Проте, як показав нинішній скандал, такого підходу виявилося недостатньо для уникнення скандалів.

Навіть експерти бувають політично заангажованими.

Наприклад, нинішній міністр юстиції Владімір Лепосавич до приходу в уряд працював юридичним консультантом... в Сербській православній церкві, тобто незаангажованим технократом його точно назвати не можна.

Тому нинішній скандал, в принципі, був очікуваний - СПЦ категорично не сприймає різанину в Сребрениці як геноцид.

Найближчим часом парламент Чорногорії має проголосувати за відставку Лепосавича - лише такий крок може заспокоїти ЄС та США.

Саме це так і обурило президента Сербії - чорногорський уряд, який у Белграді вважали своєю особистою перемогою, раптом виявився більш чутливим до побажань Брюсселя та Вашингтона, аніж до вказівок Белграда та Москви.

Питання відставки міністра юстиції вже вніс до парламенту прем'єр Кривокапич, проте реалізація ініціативи може виявитися неочікувано складною.

Проти цієї відставки категорично заперечують депутати просербського "Демократичного фронту" - а це найбільша партія коаліції.

Незрозумілою є й позиція інших партій з правлячої більшості - однозначно про готовність голосувати за відставку міністра заявили лише у партії URA, що має тільки чотири мандати.

При цьому про підтримку відставки скандального урядовця вже заявили депутати, що представляють національні меншини, та опозиційні партії, близькі до президента країни Міло Джукановича.

Усе це робить реальним сценарій розколу коаліції та оголошення дострокових виборів.

Про це напряму заявляє чорногорський прем'єр, намагаючись переконати саме коаліцію голосувати за відставку. "Я стверджую, виходячи з наявної у мене інформації, що це спроба скинути уряд зсередини. Над цим працюють численні представники певних правлячих партій, в тому числі ДПС ("Демократична партія соціалістів" Джукановича). Я відчуваю ці щупальця восьминога, які ми досі не змогли відрізати", - коментує ситуацію Кривокапич.

Чи може нинішня коаліція уникнути розколу?

Так, проте виникає інше питання: якою ціною?

Наразі найімовірніший сценарій такий: щоб подолати опір "радикальних сербів", прем'єру доведеться піти їм на політичні поступки і замінити міністра, що піде у відставку, іншим функціонером з такими само переконаннями, але більш обережним у своїх публічних висловлюваннях.

Проте такий шлях вирішує лише тактичні завдання, але стратегічно може виявитися ще проблемнішим - за таким сценарієм скандали навколо чорногорського уряду не припиняться.

* * * * *

Як не дивно, сценарій дострокових виборів у найближчі місяці не дуже вигідний опозиції.

Попри всі скандали, чинна влада поки зберігає високі рейтинги - не в останню чергу через те, що чорногорці втомилися від беззмінної влади ДПС, до того ж "корупція попередників" була не простим передвиборчим гаслом, а реальною проблемою.

Останній фактор - корупційний - робить зміну нинішньої влади на попередників досить небажаним варіантом розвитку подій і для ЄС та США.

Проте нинішній скандал показав усім, у тому числі й Заходу, як складно сидіти у шпагаті між "русским миром" та цінностями європейської та євроатлантичної спільноти.

Тому якщо нинішня чорногорська коаліція знову вирішить продемонструвати свою зневагу до основних принципів проєвропейської політики, це скорегує не тільки виборчі симпатії чорногорців, але й думку Заходу щодо "перезавантаження" влади в Подгориці.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини