Навчити дітей не мовчати про сексуальне насильство: у Львові створили Центр гідності дитини

Навчити дітей не мовчати про сексуальне насильство: у Львові створили Центр гідності дитини
Львів - Центр гідності дитини, який займатиметься питаннями запобігання сексуальному насильству щодо дітей, створили у Львові при Українському католицькому університеті (УКУ). Це має бути координаційний і навчальний центр для різних інституцій - поліції, прокуратури, судів, шкіл, дитячих садочків, релігійних організацій. Такі центри захисту дітей працюють в усьому світі.

Зараз у судах Львова на розгляді дві гучні справи, які стосуються злочинів, скоєних щодо дітей. 47-річного львів'янина Романа М., колишнього керівника незареєстрованого молодіжно-християнського товариства, підозрюють у розбещуванні і зґвалтуванні неповнолітніх дівчат.

У слідчій справі описані 147 епізодів, із них 20 зґвалтувань, а решта - розбещення дівчат віком від 10 років. Підозрюваний обирав жертвами сиріт, напівсиріт, дітей із проблемних родин. Тобто, тих дітлахів, які боялись розповідати дорослим про те, що з ними роблять або ж не розуміли цього, знали, що їм не повірять.

Інша справа стосується зґвалтування 11-річного хлопчика торік у червні, якого хитрощами заманив у відлюдне місце 18-річний молодик. Ця справа перебуває на розгляді у суді. Судові засідання затягуються, оскільки обвинувачена сторона знаходила кілька причин не з'являтися у суд.

"У день злочину було 4-5 допитів дитини, яка про важкі речі говорила незнайомим людям, які не так ставили питання і не вміють працювати з дітьми. Потім дитина ходила на слідство. Викликали сина і дітей, які були свідками, у суд. Діти мали стрес, говорили про пережите в присутності злочинця, хоч він сидів за ґратами. Для чого було викликати дітей? Все є, експертиза є. Судовий процес затягується, а моя сім'я живе у напруженні. Такі злочини щодо дітей мали б якнайшвидше розглядатися судами", - розповідає батько постраждалої дитини Олег Я.

Центр гідності дитини при УКУ працюватиме з різними інституціями, які контактують із жертвами, розробить спеціальний курс, програми, організовуватиме навчання для духовенства, поліцейських, суддів, прокурорів, психологів, вчителів, вихователів.

Розповідає керівниця Центру гідності дитини при УКУ Христина Шабат:

- Багато дітей не говорять, що з ними відбувається якесь насильство, а це тому, що вони не знають, що це щось недобре. Часто злочинці кажуть дітям, що всі батьки так роблять або всі люди, що діти для цього створені.

Треба, щоб дитина не мовчала у такій ситуації. Центр матиме чотири напрямки роботи - розроблятиме спеціальні дисципліни для студентів УКУ про гідність людського тіла, насильство, протидію йому. А це програми для священників, які працюють з дітьми на парафіях і, за певними ознаками, можуть ідентифікувати дітей, над якими вдома вчиняють сексуальне насильство.

Вже проводимо опитування, як люди розуміють сексуальне насильство, чи колись переживали це, як вплинуло на їхнє життя, якби вони хотіли, щоб відбувалася превенція. Готуємо серію круглих столів, міжнародну конференцію для фахівців із трьох західних областей.

Проблема у тім, що кожна інституція, яка спілкується з жертвою, ніби добре робить свою роботу, але часто повторюють одну дію, замість того, щоб обмінюватись матеріалами.

Ми хочемо зробити міжінституційну співпрацю, щоб кожна сфера знала, хто чим займається, щоб якнайменше травмувати дитину, як ми це бачимо у справі хлопчика, якого постійно водять на суди, допити.

Нормально було би, якби всі спеціалісти допитали дитину один раз у дитячій кімнаті. Це мало б використовуватися, як відеодоказ на суді. Дитина б мала давно про це забути і працювати з психотерапевтом.

Батько потерпілого хлопця Олег Я. вважає, що Центр гідності дитини мав би добре попрацювати з поліцейськими, провести для них тренінги, щоб вони не залишали жодного повідомлення про те, що хтось кривдить дитину чи може скривдити - без уваги, серйозно ставилися до таких сигналів. Бо це може захистити від біди дитину.

"За два дні перед злочином щодо нашого сина, невідомий чоловік у тому місці заманив у хащі 4 дівчаток. Батько однієї побачив і, на щастя, не сталося біди. Він подзвонив у поліцію, але, з його слів, вона не приїхала. Хоча у рапорті є, що вони приїхали і нічого не побачили. Але батькові не передзвонили. Поліція до цього виклику поставилась несерйозно. Діти беззахисні, вони довіряють дорослим, скільки б не говорив їм про небезпеки, поліція мала б більше захищати дітей", - каже Олег Яцків.

Христина Шабат має досвід роботи з дітьми. Вона створила приватний садочок у Львові і розробила з фахівцями програму з попередження сексуального насильства над дітьми, яку вже запровадила у кількох дошкільних закладах, у планах робота з молодшими школярами.

Ідею про створення Центру гідності при УКУ, який діятиме з превентивною метою, підтримав голова УГКЦ Святослав Шевчук і духовенство УГКЦ.

"Останнім часом є багато інформації, і відважно починаємо говорити про те, що діється кривда у сферах духовних осіб чи відомих людей, і коли все це приховують. Потім молоді люди довгі роки живуть у травмах. Це неприпустимо.

А скільки насильства у сім'ях, про які ми не знаємо.

Це, нарешті, відкривається. Але треба бути дуже обережним і відважним, щоб говорити правду, а не йти за хвилею - визначати винних, де їхньої вини може і не бути. Треба зважати на багато чинників. Центр при УКУ мав би формувати через свою діяльність думки на основі соціального вчення Церкви, Євангелія, Божих заповідей, формувати вразливість, щоб люди не мовчали, коли бачать і розуміють, що діється кривда дитині. Головне дітей оберігати перед насильством", - зауважив ректор УКУ, отець Богдан Прах.

У цілому світі створені або ж формуються Центри захисту дітей, а це при Ватикані, єпархіях, урядових інституціях. Кожна країна фокусується на актуальній для неї проблемі.

Верховна Рада України ще 19 грудня 2019 підтримала законопроєкт, який передбачає створення Єдиного реєстру педофілів. За проголосували 325 народних депутатів. Згідно з документом, до реєстру "вноситимуться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місце проживання чи перебування, злочину, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду".

"Доступ до реєстру матимуть тільки слідчі та уповноважені особи з Національної поліції та Державного бюро розслідувань. Право отримати з нього інформацію матимуть керівники закладів освіти, охорони здоровʼя чи інших установ, які здійснюють нагляд за дітьми, надають їм медичні, навчальні та соціальні послуги при найманні людини на роботу. Також доступ до реєстру матимуть керівники органів влади, місцевого самоврядування та особи, які бажають перевірити свою наявність у ньому", - йшлося у документі.

Внесені до реєстру особи мають повідомляти поліцію про зміну місця проживання чи роботи.

На сьогодні в Україні реєстр педофілів не сформований, каже Христина Шабат.

Відтак при працевлаштуванні не можна перевірити, чи людина мала якісь випадки, пов'язані з розбещенням неповнолітніх.

Згідно зі статистикою, у середньому педофіл має чотири жертви.

Директори шкіл не вміють опитати особу при працевлаштуванні, щоб визначити її схильності до насильства.

Як наголошують фахівці, дорослі часто не зауважують зміни у поведінці дітей. А ще є чимало законодавчих прогалин, які потрібно змінити все це завдання для створеного Центру гідності дитини.

"Якщо у соцслужбу потрапила дитина, яка втекла з дому і працівник дізнався, що вдома її ґвалтують, він не може про цей злочин повідомити, бо є третьою особою. Має бути або заява жертви, або батьків. Добре було би, якби не повідомлення про злочин щодо дітей було б злочином", - каже Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини.

З дітьми потрібно розмовляти також і про сексуальне насильство в інтернеті. Ця проблема стала помітною, особливо у час пандемії, коли діти більше часу проводять перед різними електронними пристроями.

Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба наголосив, що 18 хвилин потрібно злочинцю, щоб змусити дитину відправити її інтимне фото в Інтернеті.

25% дітей зіштовхувалися з ситуаціями сексуального насильства й експлуатації онлайн.

"Дорослим здається, коли дитина з ними вдома, з нею не трапиться нічого поганого. Проте навіть поруч, вдома з батьками, злочинці можуть вчиняти насильство над дитиною. І це насильство онлайн може переходити в офлайн", - написав на своїй сторінці у Фейсбук дитячий омбудсмен.

Уповноважений з прав дитини радить батькам пояснювати дітям, що у мережі люди видають себе не за тих, ким є насправді; говорити дітям, що не можна відправляти свої інтимні фото; дитина повинна знати, що її можуть шантажувати і про це вона має сказати батькам.

Майже щотижня з'являється інформація від правоохоронців про випадки сексуального насильства над дітьми в Україні.

Цього року порушено понад 70 таких кримінальних справ.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини