Шкарлет похвалився, що одіозний суд визнав його не плагіатором. Що не так у цій історії

Шкарлет похвалився, що одіозний суд визнав його не плагіатором. Що не так у цій історії
Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет каже, що нібито довів, що не плагіатор. Проте науковці вважають: це не так. І ось чому

5 квітня у своєму Телеграмі міністр освіти та науки Сергій Шкарлет переможно заявив: "У судовому порядку захистив своє ім'я як науковця, який ніколи не займався плагіатом".

Позивався Шкарлет проти Національного агентства з питань якості вищої освіти.

11 вересня 2020 року етичний комітет НАЗЯВО після експертизи вирішив - у чотирьох роботах тоді ще в.о. міністра Сергія Шкарлета є плагіат. Уривки наукових робіт агентство також надсилало на перевірку міжнародним експертам.

Через кілька тижнів, 6 жовтня, Шкарлет звернувся до суду. Очільник МОН вважав, що процес виявлення плагіату в його роботах необ'єктивний і заполітизований.

LIGA.Life досі намагається отримати рішення суду: ні на сайті суду, ні в Єдиному реєстрі судових рішень його ще немає.

В Окружному адмінсуді нам заявили, що будуть коментувати, коли рішення з'явиться в державному реєстрі, але коли воно там буде, не знають.

"Дослідивши матеріали справи, Окружний адмінсуд столиці "визнав протиправними дії відповідача щодо встановлення наявності текстових запозичень без посилання на джерело" у низці моїх наукових робіт", - заявив 5 квітня Сергій Шкарлет.

За думку міністра, Комітет з питань етики НАЗЯВО перетворився на інструмент маніпуляцій через "особисті інтереси окремих чиновників": Наразі вважаю цю історію вичерпаною".

Суд, який ухвалив рішення, має за собою шлейф скандальних історій. Зокрема, ОАСК визнав незаконною націоналізацію Приватбанку, скасував оновлений український правопис, призупинив перейменування УПЦ Московського патріархату, не дозволив Вищій кваліфікаційній комісії суддів України перезапустити сам ОАСК тощо.

Влітку 2019 та 2020 років детективи Національного антикорупційного бюро України опублікували частину з 16 000 годин розмов суддів, більшість з яких записана у кабінеті голови ОАСК Павла Вовка. Ці розмови пов'язані з корупцією. Вовк на записах НАБУ зізнається, що займається політичним обслуговуванням. В реалізації задумів Вовка нібито задіяні близько десяти суддів.

Більш детально про це читайте у великому тексті LIGA.net: "Павло Вовк і таємна кімната. Як влаштована "імперія зла" ОАСК: майже детектив".

Загалом у Сергія Шкарлета вийшло 200 наукових і навчально-методичних праць. Про це вказано в його біографії на сайті МОН.

Відколи Шкарлету почали пророкувати крісло міністра освіти та науки, його наукові роботи почали перевіряти на плагіат. Спочатку - українські, а потім - і міжнародні експерти.

Спершу група науковців-волонтерів Дисергейт, які борються за якісну науку в Україні, опублікувала статтю. Вони перевірили монографію Сергія Шкарлета "Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні" за 2018 рік, знайшовши збіги з роботою іншої науковиці за 2015 рік, і ще з іншою роботою за 2013 рік.

На цьому науковці не зупинилися і продовжили перевіряти далі.

Наприклад, у статті для докторської дисертації Шкарлета дослідники його роботи знайшли понад 87% збігів з роботами інших науковців.

Зокрема, аналіз статті Шкарлета "Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств" за 2007 рік свідчить про те, що він переписав статтю російської професорки Людмили Гончаренко, надруковану у 2004 році.

При цьому він не вказав цю роботу у переліку використаної літератури, кажуть науковці, що досліджували матеріали. Також він частково переписав текст з підручника Покропивного "Економіка підприємства".

У проаналізованій роботі науковці виділили жовтим шматки, де є повні збіги тексту, бірюзовим кольором - перефразування й синоніми, а зеленим - власні заяви Шкарлета. Після аналізу практично весь текст був жовтим.

Всього науковці-волонтери Дисергейту провели вісім перевірок робіт Шкарлета й у кожній виявили до 90% плагіату. Їх можна подивитися за посиланнями (перша серія тут, друга тут, третя тут, четверта тут, п'ята тут, шоста тут, а сьома тут, восьма - тут).

Згодом кілька наукових робіт Сергія Шкарлета взявся перевіряти Комітет з питань етики Національного агенства з питань якості вищої освіти.

З відповідним зверненням звернулася народна депутатка Інна Совсун, голова ради старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Фундації регіональних ініціатив" Маргарита Чернишова та голова ради ГО "ТРОН" Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

Також до комітету надійшов лист від Секретаріату Кабінету міністрів з вимогою перевірити інформацію про порушення академічної доброчесності в роботах нинішнього очільника Міносвіти.

Недоброчесність підтвердили у:

До аналізу долучили, зокрема, польського експерта Кшиштофа Гутовського (видавець у Видавництві Інституту правових наук Польської академії наук, колишній експерт ТОВ "Plagiat.pl" з питань видавництва, авторських прав Варшави, експерт з питань піратства та плагіату, що включений до списку Окружного суду у Варшаві). А також Томаша Фольтинека (Президента Правління Європейської мережі академічної доброчесності, викладача університету Менделя в Брно).

Читайте також: Врятувати міністра Шкарлета - як експідопічні в.о. міністра доводили, що він не плагіатор

За таблицею порівнянь, нинішній міністр освіти та науки копіював цілі шматки тексту.

В Україні виявлення плагіату в роботах науковців наразі не несе ніяких ні правових, ні репутаційних наслідків. Проте в інших країнах академічна недоброчесність є серйозним порушенням.

Наприклад, у січні цього року через звинувачення в плагіаті під час написання дисертації пішла у відставку глава Міністерства праці, сім'ї та молоді Австрії Крістіне Ашбахер.

У 2018 році через скандал з плагіатом у дипломній роботі пішла з посади міністерка охорони здоров'я Іспанії Кармен Монтон.

А у 2012 році через плагіат пішов у відставку президент Угорщини Пал Шмітт.

В Україні ж посадовці не лише не йдуть у відставку, а навпаки, на високі посади призначають підозрюваних у плагіаті.

"Адекватною реакцією уряду було б не пропонувати особу з такою репутацією на посаду міністра. Але це працювало б, якби в Україні репутація міністра та уряду, де він працює, мала якесь значення", - вважає відомий український науковець Сергій Шарапов, чиї наукові роботи цитували в тому числі й нобелівські лауреати.

Він - завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Національної академії наук та учасник руху з боротьби з плагіатом та псевдонаукою в Україні.

За словами Шарапова, якби ми жили у країні, де репутація щось означає, то видання, яке опублікувало статті Шкарлета з ознаками плагіату, мали б провести власну перевірку та відкликати статті, якщо плагіат підтвердиться.

"НАЗЯВО встановило, що дві статті Шкарлета у виданні НАНУ "Економіка України" містять плагіат. На жаль, мені не відомо, щоб редколегія цього журналу провела таку перевірку.

Проблема у тому, що, на мою думку, у деяких галузях науки, як-от економіці та педагогіці, фахове середовище майже зруйноване. Саме тому ми і не почули від педагогів жодної оцінки щодо дисертації Катерини Кириленко, а зараз майже не чуємо від економістів оцінок доробку та ситуації зі Шкарлетом", - пояснює науковець.

Старша наукова співробітниця Інституту математики НАНУ, кандидатка фізико-математичних наук та учасниця неформальної групи "Дисергейт" Ірина Єгорченко вважає, що міністр, подаючи до суду на процедуру, фактично задекларував власну неспроможність спростувати факти академічного плагіату.

"Щоб спростовувати звинувачення в академічному плагіаті, необхідно розбирати порівняльні таблиці та дати публікації порівнюваних текстів.

- Такі намагання обмежити академічну свободу висловлювань через судовий тиск псують репутацію України, сприяють руйнуванню довіри до наукових ступенів та документів про освіту України".

Ще один вчений, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України та популяризатор науки Антон Сененко переконує: ситуація з "ганебним судовим позовом до НАЗЯВО і настільки ж ганебним судовим рішенням" не заперечує наявність плагіату, а є лише наслідком просування академічно недоброчесної людини на міністерську посаду президентом попри численні протести академічної та освітянської спільнот.

"Я чесна людина", - стверджує негідник, який не написав самостійно жодного слова в так званих власних публікаціях. Будь-яка кар'єра Шкарлета мала припинитися, коли світ дізнався, що він плагіатор.

Про яку освіту і науку може бути мова, якщо держава посилає сигнал всім - вчитися не важливо, можна брехати та красти, суд виправдає", - каже відома українська дослідниця в галузі медичної генетики, член-кореспондентка Національної академії медичних наук України, докторка меднаук та членкиня наукового комітету Національної ради з питань науки та інновацій Світлана Арбузова.

Каже, ганебним і глибоко аморальними є й способи захисту Шкарлета.

Читайте також: Шкарлета призначили повноцінним міністром освіти. що він встиг зробити поки був в.о.

Попри шквал критики і наявність порівняльних таблиць, міністр не визнає, що у його роботах є плагіат.

Математичні формули взагалі "б'ються" як плагіат, таблиці "б'ються", як правило, як повний плагіат", - сказав він в інтерв'ю "Радіо Свобода".

За його словами, за законодавством нині немає покарання за плагіат, тож це лише предмет для спекуляцій. На захист Сергія Шкарлета стали колишні колеги часів його ректорства у Чернігівському національному технічному університеті.

Комісія з академічної доброчесності університету заявила, що інформація про плагіат у роботах Шкарлета - недостовірні факти, спрямовані на дискредитацію очільника МОН. Засідання комісії нібито ініціювала студентська рада ЧНТУ. Як пояснив голова студради Микола Дунай, подібні звинувачення нібито зачіпають ім'я університету, студенів та ректора.

У комітеті з питань етики НАЗЯВО під час розгляду справи про плагіат Шкарлета думку представників комісії Чернігівського університету частково врахували, проте звернули увагу на її склад.

Це: проректор з наукової роботи (голова Комісії), директори навчально-наукових інститутів, начальник навчального відділу, начальник науково-дослідної частини, керівник юрвідділу, голова Наукового товариства студентів, докторантів та молодих вчених Університету, голова студентської ради університету.

"Подібний склад та неможливість залучення зовнішніх експертів з правом голосу зробили Комісію університету "заручником" очевидного конфлікту інтересів в умовах, коли на розгляд і вирішення потрапляють звинувачення у порушенні академічної доброчесності ректора університету та ставлять під сумнів будь-яке рішення Комісії", - сказали у НАЗЯВО.

Судячи з позову до суду, Феміда не визнала міністра Сергія Шкарлета "чистим" від плагіату науковцем.

Керівник Нацагенства із забезпечення якості освіти Сергій Квіт зазначив Liga.Life, що міністр хотів визнати дослідження його наукових робіт на предмет плагіату протиправним та скасування рішення комітету з етики.

"12.10.2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін. Станом на 5 квітня 2021 року копія рішення суду до Національного агентства не надходила", - сказав Квіт.

Депутатка Верховної Ради, представниця парламентського комітету з питань освіти та науки Наталя Піпа наголошує: "У телеграмі Сергій Шкарлет каже, що у його роботах не виявлений плагіат. Але ОАСК причепився до того, що НАЗЯВО не дотрималися якоїсь процедури. Це різні речі. Якщо навіть НАЗЯВО порушило процедуру, це нічого не говорить про відсутність плагіату у наукових роботах Шкарлета".

Повного тексту рішення суду всі досі чекають. Квіт додав, що у разі задоволення позову Нацагентство оскаржуватиме рішення в апеляційному суді.

І додав, що це не перший позов до Національного агентства з подібними вимогами.

Зокрема, два із них були задоволені судами першої та апеляційної інстанції, на відповідні постанови судів подані касаційні скарги до Верховного Суду. В одній зі справ суд апеляційної інстанції задовольнив апеляцію Національного агентства та закрив провадження у справі.

"Крапку в цих процесах поставить Верховний Суд, оскільки наразі відсутня правозастосовча практика в зазначеній категорії справ", - підсумував Квіт.

У статуті НАЗЯВО йдеться про те, що Комітет з питань етики може розглядати питання академічного плагіату і вносити відповідні подання до Нацагентства.

Раніше у Нацагентстві наголошували: аби карати за плагіат, а не лише констатувати факт недоброчесності, уряд має ухвалити "Порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня".

Проєкт документа розробили ще минулого року, проте Кабмін його так і не затвердив. У НАЗЯВО попереджували, що зволікання призведе до того, що рішення етичного комітету будуть оскаржуватися в суді з суто формальних причин, що, по суті, і відбувається зараз.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні








Останні новини