Євродепутатка: у ЄС є "симпатії" до санкцій щодо Медведчука

Євродепутатка: у ЄС є
ЗМІ в Україні часто нагадують, що Віктор Медведчук (праворуч) є кумом президента РФ Володимира Путіна

В українській політиці найбільш обговорюваними подіями лютого стали запровадження санкцій спершу щодо нардепа від "Опозиційної платформи - За життя" (ОПЗЖ) Тараса Козака та трьох телеканалів: "112 Україна", NewsOne і ZIK. Згодом президент України Володимир Зеленський запровадив санкції щодо голови політради ОПЗЖ Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко та компаній, які їм належать. Як до цих санкцій ставляться у ЄС? Про це DW розпитала заступницю голови комітету Європарламенту з асоціації з Україною німкеню Віолу фон Крамон (Viola von Cramon), яка входить до фракції Зелених.

Deutsche Welle: Пані фон Крамон, що Ви думаєте про санкції, запроваджені щодо Медведчука, його дружини та контрольованих ними компаній?

Віола фон Крамон: Це - компетенція відповідних органів влади в Україні. Але у нас, у Європарламенті, звісно, є певні симпатії (до цього рішення. - Ред.), коли ми бачимо, наскільки тісно майно Медведчука та його дружини пов'язані з РФ. Україні вже давно варто було у тій чи іншій формі захищатися від цього. Тож для багатьох із нас ці санкції не були несподіванкою.

А як Ви ставитеся до санкцій щодо телеканалів "112 Україна", ZIK і NewsOne, які, як вважають, контролюються Медведчуком?

Коли ми говоримо про телеканали, то ми би надали перевагу іншій процедурі. Указ президента України не виконує стандарти верховенства права. У принципі, ми би очікували нормальну правову процедуру, коли є обвинувачення, захист і судове засідання з чітким рішенням, яке би закрило ці телеканали. Указ президента у такій формі для нас, на Заході, не є прийнятним. Хоча якщо казати про його зміст, то тут я теоретично можу з ним погодитися.

В Україні теж є ті, хто критикують шлях санкцій. Однак є інші, які нагадують, що навіть ЄС каже: судова система - одне з найслабших місць української держави. Тож рішень у судах можна було би чекати роками. І увесь цей час телеканали продовжували би працювати. Крім того, проти санкцій можна позиватися в суд, що і було зроблено.

Давайте по черзі. По-перше, цікаво, чому канали закрили саме зараз, чому такий поспіх. Можливо, не є збігом, що це сталося майже одразу після вступу (Джо Байдена. - Ред.) на посаду президента США. Ми довгий час дивувалися, чому нічого не роблять з цими телеканалами, коли вони, очевидно, переслідують єдину ціль - політичної дестабілізації України.

По-друге, коли судова система не працює, і президент сам це знає, то в його ж інтересах нарешті реформувати суди. Це те, на чому ми останні 20 чи 25 років щоразу наголошуємо у розмовах з усіма урядами України. І це те, про що ми чітко говоримо у доповіді Європарламенту. Якщо Зеленський сам розуміє, що судова система в Україні не працює, то я сподіваюся, що він зробить це своїм пріоритетом на наступні три роки. І тут я бачу певну невідповідність між тим, що він говорить публічно, та тим, що робить його влада.

Читайте також: Рада асоціації Україна-ЄС: головні результати зустрічі у Брюсселі

Тобто, застереження викликає лише процедура, а не самі санкції?

За змістом я згодна. Я бачу, що ці телеканали докладали зусиль до навмисного поширення російської дезінформації в Україні. Утім, з принципової позиції ми би хотіли, аби це було зроблено за іншою процедурою. Бо так президенту можна у будь-який час з будь-якої теми дати повноваження на все. Але ж ми хочемо, щоб Україна розвивалася далі, щоб вона мала змогу відповідати стандартам правової держави. Підсумую: з точки зору змісту - так, але процедуру я правильною не вважаю.

В Україні були непорозуміння, підтримав Захід санкції проти телеканалів чи ні. Ви могли би пролити світло на це?

І на Заході, і в ЄС є різні інтерпретації свободи слова. Наприклад,у Німеччині норми роботи ЗМІ є більш суворими, ніж у США чи Великобританії. Там, фактично, можна майже все. І свободу преси обмежують лише в дуже рідкісних випадках. І тому нам, у ЄС, важко дати єдину відповідь на це питання.

Ви поставили запитання, чому санкції проти Медведчука та його бізнесу з Росією запровадили зараз. Чи треба було їх ухвалювати раніше?

Ми бачимо у Зеленського певний опортунізм. Виборці дали великий кредит довіри йому та його політиці. Але тепер рівень його підтримки падає. І він намагається показати виборцям з усіх регіонів, що він орієнтується на них. Він діє жорстко щодо Медведчука. Але Андрій Єрмак досі залишається главою Офісу президента. Тобто, з одного боку, жорсткі дії щодо тих, хто веде політику в Україні на боці Росії. З іншого, він дозволяє собі тримати главу Офісу, який дуже тісно взаємодіє з Кремлем.

Але чи мала попередня влада зайнятися бізнесом Медведчука з Росією?

Я не хочу заглиблюватися у внутрішні дебати в Україні, бо це не моя справа. Але з моїх джерел в Україні я чую, що тон телеканалів Медведчука став останніми місяцями ще гострішим, що 112 та інші канали ще більше поширюють антизахідні настрої та використовують пандемію коронавірусу для поширення дезінформації. Тому ситуацію за Порошенка та зараз, можливо, й не можна однозначно порівнювати.

В указі Зеленського говориться, що МЗС України має порушити перед ЄС і США питання про запровадження аналогічних санкцій. Сам Медведчук під санкціями Вашингтона ще з 2014 року. ЄС має запровадити такі самі обмеження?

Завжди добре, коли ЄС говорить в один голос зі США та Канадою. Я вважаю, що було би добре, якби ЄС зайняв жорстку та чітку позицію в цьому питанні. Але я не хочу випереджати події, бо я не знаю, як дискусії щодо цього розвиватимуться.

В Україні є побоювання, що санкції щодо трьох телеканалів і Медведчука можуть призвести до ескалації з боку Росії. На підтвердження вказують на те, що на Донбасі почали гинути більше військових.

Потенціал до шантажу в Кремля є постійно. Він може весь час як збільшувати, так і зменшувати рівень насильства. Чи загострить одне чи інше рішення ситуацію, чи стане більше насильства та загиблих - я не впевнена. Звісно, це одразу намагаються використати. Але ситуація дуже прикра вже давно. Люди досі дуже погано забезпечуються, у них нема повноцінних доходів, але ціни дуже високі. Тож принципово ситуація не змінилася. Хоча Зеленський уже півтора року при владі. І хоча Єрмак активно веде процес примирення з Росією. Але де-факто нічого не змінилося, хіба що крім звітів ОБСЄ, які документують менше пострілів. Видавати це за великий успіх складно. Якщо Путін бачить свій інтерес у загостренні конфлікту, бо він таким чином хоче натиснути на Захід, - це його рішення. Але я не можу назвати це реакцією на політику України.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини