Стратегія економічної безпеки -- прийняти не можна відкладати

Стратегія економічної безпеки  --  прийняти не можна відкладати
координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Кілька тижнів тому Мінекономіки оприлюднило для публічного обговорення проєкт Стратегії економічної безпеки в Україні, яка перебуває на фінальній стадії розробки.

Метою цієї Стратегії є визначення за напрямами розвитку та безпеки -- стратегічного курсу державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки, зорієнтованого на реалізацію Стратегії національної безпеки України "Безпека людини -- безпека країни".

Досягнення національних економічних інтересів вимагає формування і реалізації державної політики, спрямованої як на стале нарощення конкурентоспроможності економіки України, так і на поступове зміцнення показників економічної стійкості і, відповідно, невразливості національної економіки до зовнішніх і внутрішніх загроз.

Військова агресія Російської Федерації, яка розпочалася у 2014 році, призвела до прямих економічних втрат, зокрема анексії Криму, окупації українських територій, втрати контролю над великими об'єктами промисловості, руйнації інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. error 404

Також наслідками агресії стали непрямі економічні втрати, що у поєднанні із високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, призвели до "втечі" капіталів, значної девальвації національної валюти, катастрофічно низького рівня інвестицій тощо.

Проте за останні шість років Україні вдалось відновити макроекономічну стабільність. Утім уже зараз варто готуватись до нових внутрішніх та зовнішніх викликів, які загрожують національній економіці.

Економісти різних аналітичних центрів вже кілька років наголошують, що в Україні має бути стратегічний документ, який описуватиме ключові економічні загрози та шляхи їх мінімізації.

На думку економістів сьогодні перед Україною стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам. Зокрема, це такі загрози:

Інституційні: неформальні інститути, відносини та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів, зрощування окремих секторів економіки з державною владою, недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя, несприятливий бізнес-клімат всередині країни тощо.

Макроекономічні: світова економічна криза, монополізація ключових секторів національної економіки, висока залежність від зовнішньої допомоги, значний рівень тінізації економіки, значний обсяг контрабанди, сировинна орієнтованість економіки та висока залежність від імпорту, орієнтованість економіки України на низькотехнологічні галузі тощо.

Фінансові: втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій для уникнення від оподаткування всередині країни; критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди; залежність банківського сектору від політики державних банків тощо.

Зовнішньоекономічні: відсутність чіткої системи взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури, втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі, санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо.

Проєкт Стратегії, оприлюднений Мінекономіки для публічного обговорення є фаховим системним документом, який містить оцінку стану економічної безпеки України, виклики і загрози, пропонує стратегічний курс державної політики у сфері економічної безпеки та механізми реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки та індикатори економічних загроз.

Проєкт визначає такі ключові напрямки, за якими проаналізовано загрози:

Передбачено, що реалізація державної політики за безпековим напрямом забезпечуватиметься шляхом визначення критичних меж та цільових орієнтирів за індикаторами основних складових економічної безпеки, зведених у табло індикаторів економічної безпеки, здійснення постійного моніторингу економічної стійкості шляхом відслідковування рівня критичних меж за індикаторами, включеними до табло індикаторів економічної безпеки, візуалізації відповідних даних у вигляді інфографіки, розміщення та підтримання її в актуальному стані на урядовому порталі (www.kmu.gov.ua), а також проведення щорічної системної оцінки стану економічної безпеки.

Реалізація державної політики за напрямом розвитку забезпечуватиметься шляхом врахування результатів постійного моніторингу економічної стійкості та прогресу у досягненні цільових орієнтирів за індикаторами основних складових економічної безпеки.

Також на основі висновків за результатами щорічної системної оцінки економічної безпеки під час розроблення проектів Бюджетної декларації та Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, планів дій Кабміну, державних цільових програм, інших стратегічних документів.

Розроблення і включення виконавцями заходів щодо виконання завдань державної політики за напрямом розвитку за складовими економічної безпеки до чинних та проектів нових стратегічних або програмних документів та забезпечення їх виконання; недопущення прийняття рішень з питань формування і реалізації державної політики, які призводитимуть до виходу індикаторів економічної безпеки за критичні межі.

За підсумками експертного обговорення за участі фахівців аналітичних центрів, Голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, представників Мінекономіки, представників бізнес-асоціацій -- було сформовано низку пропозицій для доповнення проєкту Стратегії та надіслано розробникам проєкту.

На думку економістів, які брали участь у експертному обговоренні -- проєкт Стратегії вже містить опис переважної більшості загроз для країни, проте не вистачає кількох важливих положень, які вбачається доцільним додати у проєкт, зокрема:

Є пряма залежність між рівнем перерозподілу ВВП через публічні фінанси та економічним зростанням.

Згідно з економічною теорією, підтвердженою емпіричними дослідженнями -- існує оптимальне значення загальнодержавних видатків у відсотках до ВВП, за якого забезпечується найбільше економічне зростання.

Хоча рівень загальнодержавних видатків за останні роки і скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 40% 2019-го (і зріс у кризовий 2020-ий) -- це ще вкрай далеко від оптимальних для України 33-35% від ВВП, що рекомендовано економістами, з урахуванням рівня інституційного розвитку країни.

Для реалізації напрямку Стратегії -- розвиток, для швидкого економічного зростання -- важливим є зменшення частки перерозподілу ВВП через публічні фінанси до оптимального показника, а також зменшення частки у ВВП найбільш шкідливих для економічного зростання прямих податків. Вбачається доцільним зафіксувати у Стратегії відповідний напрямок та індикатори

Тіньова економіка, зокрема схеми мінімізації ПДВ, сірий імпорт, контрабанда, схеми із несплатою податків при користуванні с/г землею та інші -- суттєво викривляють конкуренцію та призводять до недонадходжень до держбюджету за розрахунками експертів у 250-300 млрд гривень на рік.

Це суттєво шкодить економіці України, тож вбачається доцільним описати ці схеми у Стратегії та запропонувати шляхи їх мінімізації.

Проєкт Стратегії вже містить опис схеми ухилення від оподаткування та розмивання бази оподаткування через низькоподаткові юрисдикції, проте це не єдина шкідлива схема, яка шкодить країні. Важливо доповнити проєкт і описом інших схем.

Монополізація цілих секторів української економіки є суттєвою загрозою для безпеки та розвитку. У проєкті Стратегії згадується про монополії, проте вбачається важливим детальніше описати ці загрози та шляхи їх нівелювання.

Зокрема, завданнями державної політики у цьому напрямку мають бути: проведення незалежної оцінки діяльності монополій та їх вплив на економічну безпеку країни, посилення інституційної спроможності і незалежності АМКУ; суттєве та швидке зменшення частки державних банків у банківському секторі, які займають домінуюче становище у банківському секторі із часткою більше 50% тощо

Вкрай важливим є забезпечити зменшення залежності від російського ринку, зокрема, забезпечити контроль над експортом критичних для РФ товарів та послуг та обмежувати їх виходячи з політичної доцільності, забезпечити зменшення залежності від постачання російських товарів критичного імпорту.

Врахування цих пропозицій дозволить більш комплексно оцінювати економічні загрози, передбачити важливі завдання, які дозволять пришвидшити розвиток економіки та забезпечити макроекономічну стійкість і гнучкість відповідей при фінансово-економічних шоках.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини