Вивезти передмістя на нових сучасних електричках: що таке City Express і коли він запрацює в Києві

Вивезти передмістя на нових сучасних електричках: що таке City Express і коли він запрацює в Києві
Президент Володимир Зеленський анонсував запуск оновленого приміського залізничного сполучення у Києві, Дніпрі та Харкові. Назва проєкту - City Express. Він покликаний зробити пасажирські перевезення зручними та комфортними.

"Ми працюємо над давно забутою темою - це приміські поїзди. Громадяни, які користуються цим видом транспорту, краще за інших знають, у якому жахливому стані він знаходиться. Проєкт City Express - це якісний, сучасний рівень приміського сполучення, який, зокрема, допоможе подолати проблеми з трафіком у великих містах", - зазначив президент.

Вирішити проблеми з трафіком у Києві можуть центральна влада, державні компанії та місцева влада спільними зусиллями. Про це говорять не перший рік. Власне, проєкт City Express теж не новий.

Що передбачає нова ініціатива? Як змінювався погляд влади на вирішення транспортної проблеми та скільки людей перевозитиме залізниця із передмістя у Київ і скільки це коштуватиме пасажирам?

У 2019 році Київська область вперше в історії обігнала Київ за темпами будівництва житла. Населення міст-супутників столиці продовжує зростати.

В той же час, ділова активність зосереджена саме у Києві, що змушує мешканців Ірпеня (населення близько 60 тисяч), Вишневого (42 тисячі), Броварів (108 тисяч) та інших міст їздити в найбільше місто України на роботу.

Дістатися з передмістя до столиці можна автомобільними дорогами або залізницею.

У багатьох європейських містах існує розгалужена мережа приміських залізниць. Цей вид транспорту має безліч переваг в порівнянні з особистим транспортом або автобусами - точний графік руху, комфорт, надійність.

Залізниця - це найефективніший інструмент ввезення та вивозу великої кількості осіб у мегаполісах. Але не у випадку Києва.

За словами голови правління "Укрзалізниці" Володимира Жмака, щодня з передмістя до Києва в'їжджає близько 450 тисяч осіб. З них лише 77 тисяч - залізницею.

Основні напрямки, за якими курсують існуючі "електрички" - Фастів, Козятин, Коростень, Ніжин, Гребінка, Миронівка. Вони мають застарілий рухомий склад, великі інтервали та низьку швидкість руху. Але найбільша проблема полягає в тому, що ці напрямки не покривають найбільший попит.

У 2017 році УЗ запустила пілотний проєкт для мешканців Ірпеня, Бучі та Ворзеля. Держкомпанія призначила "човникові" поїзди (спосіб організації руху, при якому один і той же поїзд рухається в обидва боки по одному і тому ж шляху, без обороту в кінцевих пунктах. - ЕП) сполученням Клавдієве-Святошин.

"Пілот" виявився успішним. За словами керівника філії "Пасажирська компанія" "Укрзалізниці" Олександра Перцовського, в Тетерівському напрямку (Бородянка, Клавдієво, Буча, Ірпінь) перевантаження поїздів в пікові часи становить 140-150%.

Але такі напівміри не сприяють комплексному вирішенню проблеми. Жителі Ірпеня і Бучі, наприклад, щодня штурмують маршрутки і попутні автомобілі, створюючи на проспекті Палладіна "хаос" з припаркованих в три ряди машин.

Новий проєкт "Укрзалізниці" повинен вирішити проблему шляхом розробки приміського руху за прикладом європейських міст - з оновленням рухомого складу, зручною інфраструктурою та маленькими інтервалами руху.

Швидке та комфортне сполучення зі столицею повинні отримати Буча, Ірпінь, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Підгірці, Миронівка, Вишневе, Боярка, Васильків та Біла Церква.

За словами керівника УЗ Жмака, реалізація Kyiv City Express дозволить збільшити кількість мешканців передмістя, що добираються до Києва залізницею, з 77 тисяч до 150 тисяч.

Такого результату "Укрзалізниця" планує досягти, запустивши рух поїздів з міст-супутників до околиць Києва. У разі запуску "діагональних" маршрутів та інтеграції з Київською міською електричкою, яка підпорядковується комунальному "Київпастрансу", пасажиропотік може зрости ще вдвічі.

Як раніше розповідала ЕП, фахівці вивчили потенційний попит за кількома напрямками. На нинішній графік руху поїздів і Київської міської електрички накладалися маршрути Бориспіль-Буча та Бровари-Боярка. Інтервал руху - 10 хвилин у години пік.

Результат моделювання перевершив усі очікування: загальний пасажиропотік на цих лініях становитиме 320 тисяч осіб на добу. Цей результат можна порівняти з пасажиропотоком метрополітену.

Жмак називає приміський залізничний транспорт найбільш зношеним активом "Укрзалізниці". Зношеність парку вагонів та тяги становить 95%. "В Україні переважно їздять "електрички", вироблені Ризьким заводом у 1970-их роках", - каже він.

"Приміський транспорт залишається поза фокусом уваги, тому ми змушені стояти в автомобільних корках і дихати вихлопними газами. Тому ми вирішили змістити фокус і в цьому році зайнятись приміським сполученням", - заявив Жмак.

Першими містами, де планують реалізувати проєкт, будуть Київ, Харків та Дніпро. У чому він полягатиме? У ремонті окремих ділянок та покращенні диспетчеризації.

"Ми зможемо розвантажити дороги навколо столиці і зробити чистішим повітря на базі існуючої інфраструктури з мінімальними вкладеннями. Не треба нічого будувати", - каже Жмак.

Проєкт планується реалізувати у Києві впродовж 3-4 років за стабільного фінансування.

"По іншим агломераціям - буде залежати від деталізації проєктної документації", - повідомив член правління УЗ Перцовський в коментарі ЕП.

"Укрзалізниця" почне запускати нові човникові електрички за прикладом маршруту "Клавдієво-Святошин". Першими напрямками стануть маршрути з Бучі, Боярки, Броварів та Вишгорода. Усі вони доїзжатимуть до найближчих пересадочних вузлів - Святошина, Дарниці, Лівобережної та Почайної.

"Зараз електрички їдуть переважно до Київського центрального вокзалу. Але до Києва-Пасажирського добирається незначна кількість пасажирів", - переконує Жмак.

Важливим елементом зручного використання маршрутів буде запровадження єдиного квитка, який можна буде придбати як у касах, так і в смартфоні.

Для запуску перших маршрутів УЗ своїми силами відремонтує 51 секцію електровозів, що становить 9-10 повноцінних електричок. Згодом буде оголошено тендер на закупівлю нових складів.

"Ми хочемо поставити на ці маршрути сучасні низькопідлогові електропоїзди. "Укрзалізниця" контактує з іноземними виробниками, які готові продати такі електропоїзди. Нашою вимогою буде створення виробництва таких поїздів в Україні або принаймні локалізація значної частини", - пояснив Жмак.

"Для повноцінної реалізації проєкту надаємо пріоритет закупівлі нового рухомого складу, пристосованого до тактового руху в межах міста з частими зупинками і швидким набором швидкості", - додав Перцовський.

Також Жмак обіцяє інвестувати кошти в інфраструктуру, щоб уникнути уповільнення руху на застарілих ділянках.

УЗ планує завершити роботи з проєктування у I кварталі 2022 року, модернізацію старих електричок - до кінця 2022 року, оновлення інфраструктури та будівництво депо - до ІІ кварталу 2024 року, закупити новий рухомий склад - до кінця 2024 року.

УЗ розраховує на підтримку як місцевої влади, так і держави. Наразі заборгованість бюджетів перед держмонополістом по приміських перевезеннях становить 2 млрд грн.

"Щоб змінити ситуацію, необхідно ухвалити закон "Про залізничний транспорт", в якому буде впроваджено механізм PSO (Public Service Obligation) - ринкова модель замовлення транспортних послуг, за якої держава і місцева влада оплачують перевізникам вартість соціально значущих маршрутів", - каже Жмак.

Покривати операційні витрати на перевезення будуть замовники - міська та обласна влада, ОТГ. Це дозволить зберегти доступність квитків, пояснює Перцовський.

"За місцевою владою - право визначення вартості за проїзд, а відповідно і покриття витрат, які ця вартість не перекриє", - заявив він.

"Міста, які не підуть нам на зустріч в цьому питанні, будуть обслуговуватися за залишковим принципом. Там будуть їздити старі електрички", - додав голова УЗ Жмак.

Керівник "Укрзалізниці" наполягає на включенні проєкту City Express до президентської програми "Велике Будівництво".

"Це проєкт державного масштабу, який охоплює кілька найбільших агломерацій. Відповідно, фінансування теж мається на увазі державне на основні капітальні інвестиції", - пояснює член правління УЗ Перцовський.

Як скоротити збитковість перевезень? У цьому допоможе повний облік пасажиропотоку та зручні засоби оплати. За розрахунками УЗ, боротьба з "зайцями" дозволить покрити понад 50% поточних витрат.

Проєкт Kyiv City Express не новий - його анонсували в "Укрзалізниці" ще за керівництва Євгена Кравцова. Вартість цієї ініціативи оцінювали у "кілька мільярдів гривень" і планували реалізувати впродовж 2019-2021 років.

"Це не будівництво нової залізничної мережі, а модернізація існуючої та зручне поєднання між собою маршрутів. Загальна довжина проекту буде 343 км, що з'єднає між собою 46 залізничних станції Київського регіону.

Зокрема, це броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки, що будуть з'єднані міською електричкою", - розповідав тоді директор регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Роман Веприцький.

За тогочасними підрахунками УЗ, завдяки такій організації залізничного сполучення "Укрзалізниця" змогла б щодня перевозити 80 тисяч пасажирів на день або близько 20 млн на рік.

Як приклад для наслідування Кравцов назвав Берлін: "Говорячи простою мовою, ми б хотіли зробити київський S-Bahn" (міська швидкісна залізниця, вперше з'явилася у Берліні - ЕП).

"Укрзалізниця" планувала повернути на свій баланс міську електричку, модернізувати її та інтегрувати в Kyiv City Express. У 2012 році на баланс "Київпастрансу" передали 10 електропоїздів. Через хронічне недофінансування ремонтних робіт наразі дев'ять рейсів міської електрички скасовано, а на лінії працює лише 1 склад.

Розвиток проєкту може "забуксувати" через об'єктивні обставини. Однією з них є Петрівський залізничний міст - одноколійна споруда, що сполучає північне київське напівкільце через річку Дніпро.

Петрівський міст має обмежену пропускну здатність, тому на його використання є великий попит з боку вантажних потягів. Додатковий пуск пасажирських перевезень може створити ефект "пляшкового горлечка".

Перцовський заспокоює: проєкт передбачає оцінку різних інфраструктурних вузьких місць і їх "розшиття" для скорочення інтервалу руху.

"Рішення по конкретних ділянках будуть ухвалені після проходження техніко-економічне обґрунтування. По Петрівському мосту можлива модифікація системи автоблокування і розширення "колійного розвитку" на підходах", - заявив топменеджер.

Схожа проблема існує в північному напрямку. До Вишгорода йде одноколійна залізнична лінія, до того ж неелектрифікована. Це означає, що замість електричної тяги на таких ділянках треба використовувати дизельні локомотиви.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини