Як Роналдо намагався замінити Шевченка в Мілані

Як Роналдо намагався замінити Шевченка в Мілані
Хто б що не казав, а сьогоднішньому футболу не вистачає таких героїв, як Роналдо. Не португальський Кріштіану, а бразильський - Луїс Назаріу де Ліма, через якого на старті кар'єри нинішній геній "Ювентуса" і змушений був дописувати на футболку ім'я, тому що головним Роналдо на той момент в "грі № 1" був зовсім не він. Якщо Кріштіану відвертий прихильник режиму, якого вкрай рідко викривають у витівках, то бразилець Роналдо - повний його антагоніст, що полюбляв галасливі вечірки, красивих дівчат, алкоголь, а тому часто мав проблеми, як прийнято говорити в таких випадках, буквально на рівному місці.

Але сьогодні ми не будемо "пісочити" Роналдо за марнотратство таланту, а просто згадаємо один з клубних епізодів його блискучої кар'єри, який трапився ближче до її кінцівки - трансфер в "Мілан" в січні 2007-го...

***

30 сiчня 2007 року "Мілан", який відчайдушно шукав заміну для українця Андрія Шевченка, що поїхав влітку в "Челсі", приголомшив всіх шанувальників Серії А, оголосивши про трансфер з "Реала" Роналдо, який до цього в Італії кілька років був чи не головним противником "россонері", виступаючи в рядах "Інтернаціонале". Генеральний директор "Мілана" Адріано Галліані до січня вже усвідомив, що придбаний влітку у "Бетіса" за 17,5 мільйонів євро Рікардо Олівейра й близько не здатний замінити Шевченка, а тому клуб потребував справжнього форварда топ-рівня.

Сезон-2006/07 "Мілан", як і декілька інших клубів, розпочинав зі шлейфом "Кальчополі" - корупційного скандалу, через який "Ювентус" був позбавлений двох Скудетто і відправлений до Серії Б, а інші задіяні в цьому сторони, яким "пощастило" більше, відбулися зняттям очок і деякими більш дрібними покараннями. "Мілан", зокрема, новий розіграш чемпіонату був змушений починати з "-8" очок в таблиці, через що після трьох перемог на старті мав в активі лише 1 пункт і займав 12-е місце.

Завдання перед Карло Анчелотті стояло досить амбітне - вихід в Лігу чемпіонів, що дозволило б "россонері" зберегти таке необхідне в складній ситуації фінансове підживлення від УЄФА та ряду спонсорів. Втім, до "екватору" змагального процесу "Мілан" підійшов на 9-му місці, і керівництву було ясно - команді терміново потрібно посилення, інакше з мрією про Лігу чемпіонів можна попрощатися вже в січні.

У підсумку в зимове трансферне вікно "Мілан" підписав голкіпера "Мессіни" Марко Сторарі, захисника аргентинського "Расінга" Леандро Грімі, захисника "Лаціо" Массімо Оддо, а найгучніше придбання зробив буквально на "стрічці", домовившись з "Реалом" про трансфер бразильця Роналдо за 7,5 мільйонів євро плюс 500 тисяч, які "россонері" пообіцяли мадридцям у вигляді бонусів.

"Ці 7,5 мільйонів євро будуть виплачені двома траншами. У разі, якщо ми зуміємо пробитися в Лігу чемпіонів, навіть через горнило кваліфікації, ми також повинні будемо додатково перевести "Реалу" ще 500 тисяч євро", - пояснив схему угоди Галліані, не забувши додати наступне: "Саме тому я був би щасливий, якби загальна сума трансферу Роналдо склала 8 мільйонів євро. А ще я вдячний Сільвіо Берлусконі, який стримав слово, і дозволив команді вирішити кадрові питання. Фактично ми замінили Стама на Оддо, а Шевченка - на Роналдо. Знаю, що бразилець мав й інші пропозиції, але був щасливий обрати "Мілан". Значить, наша місія на ринку виконана. Зараз ми щасливі, і чекаємо результатів".

Роналдо прибыл в Милан вечером того же дня. Он несколько минут пообщался с журналистами, заявив, что рад стать игроком "россонери", что вскоре вызовет еще большее негодование в стане болельщиков "Интера", а затем через один из служебных выходов покинул здание аэропорта, отбыв на скромной серой Audi в сопровождении полиции.

Уже 31 января Роналдо приступил к тренировкам с "Миланом". Было ясно, что бразилец - это не тот молодой и взрывной паренек, который, пользуясь великолепной скоростью и техникой, часто уничтожал соперников "Интера". В свои 30 лет Роналдо взял себе 99-й игровой номер в "Милане", так как "девятка" была занята Филиппо Индзаги, погрузнел, а еще накопил целый ряд серьезных травм колена, которые в существенной степени не позволили ему добиться большего, в том числе и в "Реале".

В Лиге чемпионов "Милан" не мог использовать Роналдо, так как тот уже был заявлен за "Реал" (в частности, бразилец забил два мяча "Динамо" в начале декабря 2006 года в Киеве, когда в концовке матча ответил на дубль Шацких, и не дал "бланкос" проиграть - 2:2), и это оказалось еще одной мучительной шуткой, которыми была наполнена карьера форварда, учитывая то, как закончится тот еврокубковый поход для "россонери"...

Свой первый матч за "Милан" Роналдо провел 11 февраля, когда на 63-й минуте заменил Рикардо Оливейру в домашней игре против "Ливорно" (2:1). Результативными действиями не отличился, зато уже в следующем матче, против "Сиены" на выезде, вышел в стартовом составе, несмотря на то, что его физическая форма, мягко говоря, оставляла желать лучшего.

"В пятницу вечером он съел две большие тарелки макарон с томатным соусом и полкилограмма хлеба. Я и Анчелотти, увидев столь зверский аппетит Роналдо, сказали ему: "Феномен, а ты не забыл, что мы играем завтра? Может, не стоит перебарщивать?" На это он поднял глаза и, со все еще набитым едой ртом, спокойно ответил нам: "Вы - те самые ребята, которые должны были знать, приглашая меня, что проконтролировать мое питание будет почти невозможно. Это ваши, а не мои проблемы".

В субботу, 17 февраля, на поле "Сиены" Роналдо выдал фантастический матч, отличившись дублем и отдав результативную передачу на Рикардо Оливейру. "Милан", который доигрывал матч в меньшинстве из-за удаления на 78-й минуте Кристиана Брокки, в концовке вырвал победу (4:3), закрепившись на пятой позиции.

У перші місяці в "Мілані" Роналдо регулярно з'являвся на полі, а 11 березня вийшов в стартовому складі своєї команди на Дербі делла Мадонніна проти "Інтера". Нагадати про себе фанатам "нерадзуррі" і присутньому на трибунах президенту клубу Массімо Моратті "Феномен" зміг на 40-й хвилині, коли підхопив м'яч, і пройшовши з ним кілька метрів, завдав удар з-за меж штрафного точно в дальній нижній кут воріт Жуліо Сезара. Після цього Роналдо демонстративно приставив руки до вух, немов пропонуючи фанатам "Інтера", що освистували його зі стартового свистка, робити це ще голосніше.

У другому таймі Хуліо Крус і Златан Ібрагімович перевернули хід поєдинку, вирвавши перемогу для "Інтера" (2:1), а той м'яч так і залишився єдиним для Роналдо в ворота "нерадзуррі" за "Мілан". Однак до кінця сезону "Феномен" забив "Емполі", "Мессіні" та відзначився дублем у воротах "Кальярі", закінчивши чемпіонат з показником в 14 матчів і 7 забитих м'ячів.

Внесок Роналдо виявився фундаментальним для "Мілана", який зумів обійти на три очки "Палермо" і зайняти четверте місце, що дало можливість зіграти в кваліфікації наступної Ліги чемпіонів. Крім того, 23 травня 2007 року "Мілан" на "Олімпійському стадіоні" в Афінах взяв реванш у "Ліверпуля" (2:1) за прикру поразку, що трапилася в феєричному стамбульському протистоянні цих же команд у фіналі Ліги чемпіонів-2004/05. За тією грою Роналдо з сумом спостерігав з трибун, так як не міг бути заявлений на турнір. Нажаль, але виграти Лігу чемпіонів йому так і не вдалося, незважаючи на цілий ряд інших престижних завойованих командних і особистих трофеїв...

Сезон-2007/08 почався для Роналдо невдало. 15 липня, наносячи удар по м'ячу на тренуванні, він отримав травму великогомілкової кістки, через яку пропустив практично всю першу частину чемпіонату... Тижнями Роналдо здійснював пробіжки по піску, тренувався в тренажерному залі, і намагався відновити впевненість у грі з м'ячем. Але насправді "Феномен" надзвичайно боявся рецидиву. Лікарі не давали ніякої гарантії, проте в листопаді, майже через чотири місяці після пошкодження, Роналдо все-таки з'явився в заявці команди на два матчі Ліги чемпіонів - проти "Шахтаря" і "Бенфіки", хоча вийти на поле так і не зміг. Подейкували, що в грі з лісабонцями Карло Анчелотті був готовий випустити Роналдо в другому таймі, відправивши бразильця розминатися, але після того, як форвард почув якесь клацання в області гомілки, від ідеї довелося відмовитися.

Без Роналдо "Мілан" виграв клубний чемпіонат світу, а бразилець зумів з'явитися на полі лише 13 січня 2008 року в поєдинку проти "Наполі". Втім, та гра стала черговим бенефісом "Феномена" - 69 хвилин йому вистачило, щоб оформити дубль, і принести "россонері" перемогу з рахунком 5:2.

На жаль, але ті два м'ячі так і залишилися для 99-го номера єдиними в сезоні, і останніми в футболці "Мілана". 13 лютого, вийшовши на заміну на 56-й хвилині в домашньому матчі проти "Ліворно", Роналдо вже через п'ять хвилин з приголомшуючим криком впав у штрафному суперника... Суддя вказав на "точку", що дозволило "россонері" відігратися і звести матч до нічиєї (1:1), але для "Феномена" цей епізод фактично став кінцем кар'єри в "Мілані". Він отримав розрив зв'язки надколінка лівого коліна - того самого, з яким вже двічі мав серйозні проблеми...

14 лютого 2008 року Роналдо був прооперований в Парижі, але повернутися на футбольне поле зумів лише через 384 дні - у складі "Корінтіанса" на матч Кубка Бразилії проти "Ітумбіари". Кар'єра в "Мілані" для Роналдо завершилася на показниках в 20 проведених матчів і 9 забитих м'ячів, багато з яких були вирішальними, але не допомогли залишитися в таборі "россонері", боси яких відмовилися від можливості продовжити контракт з форвардом, що потрапив до лазарету.

***

Втім, Роналдо не затаїв образу на "Мілан". У 2020 році він пролив світло на свій перехід в стан "россонері", пояснивши, чому обрав цю команду, хоча раніше був героєм "Інтера".

"Зараз легко говорити, тим більше, що це чиста правда: я хотів повернутися в "Інтер". Скажу більше: я зробив все, щоб повернутися в "Інтер". Я чекав, дуже довго чекав, щоб у "нерадзуррі" був час для відповіді. Мені потрібно було почути "так" або "ні"... Але коли відповіді не послідувало, я зрозумів, що це означає "ні", тому обрав "Мілан". У "Мілані" мені відразу сказали "так", і в той момент я не відчував себе зрадником, а, навпаки, відчував зрадженим через те, що мене відкинув "Інтер". Це був непопулярний вибір, але в своєму житті і кар'єрі я ніколи не боявся приймати рішення. І сьогодні для мене немає сенсу питати себе самого, чи вчинив би я так знову. Берлусконі і особливо Галліані дуже любили мене: відносини з ними - це спогади, які завжди змушують мене посміхатися", - сказав Роналдо.

Напевно, посмішка Роналдо - це те, що назавжди відклалося в пам'яті уболівальників, які бачили гру "Феномена". Вона завжди виглядала щирою - так, як і сама гра бразильця, за яку його любили в Бразилії, Нідерландах, Іспанії та Італії, а також в сотні інших країн, де форвард нехай і не грав, але це зовсім не означає, що там він не обзавівся шанувальниками свого таланту.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини