Стаття економістки Ганни Яценко "Зміни споживчої поведінки населення України у відповідь на трансформацію системи цінностей під час пандемії"

Стаття економістки Ганни Яценко
Авторка зауважує: "Обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені у відповідь на пандемію коронавірусу, спричинили низку економічних та психологічних наслідків для України, зокрема звуження пропозиції, зниження доходів громадян, скорочення робочих місць, виникнення у людей відчуття небезпеки та побоювань заразитися коронавірусом. Зважаючи на суттєвий вплив пандемії на економіку країни та на свідомість людей, чи доцільно припустити, що зазначені наслідки спровокували трансформацію системи цінностей населення України? І якщо так, то чи зумовило це зміни споживчої поведінки населення? Спробуємо розібратись в цій статті".

Ганна Яценко пояснює дану ситуацію наступним чином: "Так, за даними ДССУ, за 9 місяців 2020 року найбільшу частку в товарній структурі роздрібного товарообороту підприємств традиційно складали харчові продукти й товари повсякденного попиту. Тобто, як і в попередні роки, у 2020 році споживачі у першу чергу купують товари, які є необхідними для життя. У той же час, можна спостерігати і появу нових тенденцій споживчої поведінки українців під час пандемії. Зокрема в минулому році споживачі обмежили витрати на товари та послуги, які можна віднести до категорії "приємно мати", але які не є життєво необхідними. Так, наприклад, у структурі роздрібного товарообороту зменшилась частка продажу автомобілів (до 6.3%), інших будівельних матеріалів (до 1.8%), дерев'яних виробів. Серед іншого, це може свідчити про підвищення в період пандемії цінності грошей. Прагнення уникнути зайвих витрат на тлі зниження доходів простежується і у падінні споживчих витрат на ресторани та готелі, відпочинок і культуру (на 38.7% р/р та 28.1% р/р відповідно, у II кварталі 2020 року). (...) Скорочення грошових витрат населення України на їжу поза домом, дозвілля, культурні потреби негативно вплинуло на динаміку в окремих галузях української економіки, зокрема: розміщування й харчування; діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (за 9 місяців 2020 року обсяги виробництва цих галузей у річному вимірі знизилися на 28.5%, 11.9%, та 9.5% відповідно ). (...) Під час пандемії населення України усвідомило й цінність переваг від діджиталізації та електронної комерції. Зокрема, карантинні обмеження та наслідки пандемії коронавірусу прискорили перехід споживачів до покупок онлайн. Так, за результатами дослідження групи компаній EVO, сума онлайн-покупок українців за 2020 рік зросла на 41%. Збільшилося користування послугами онлайн-кінотеатрів, служб доставки, онлайн-навчання. Дистанційна робота під час карантину, онлайн-навчання, конференції в онлайн-форматі зумовили потребу у створенні малих офісів вдома, що дещо підтримало подальше зростання кінцевих споживчих витрат населення на предмети домашнього вжитку. Втім, наслідком існуючого в умовах пандемії формату онлайн-комунікації стало усвідомлення українцями цінності особистого спілкування".

Наостанок експертка робить наступні висновки: "Підсумовуючи, зазначимо, що вже сьогодні треба прийняти міри, які б дозволили населенню та бізнесу в Україні повною мірою адаптуватись до поточного карантину та стати менш вразливими до наступних ймовірних хвиль пандемій. При чому, крім короткострокової допомоги (грошова допомога, списання або відтермінування податкового боргу, виплата ЄСВ тощо), на нашу думку, цьому сприятимуть наступні довгострокові заходи:

- розвиток велоінфраструктури у містах дедалі більше спонукатиме людей використовувати велосипеди, що означатиме менше можливостей для передачі та зараження коронавірусом у громадському транспорті;

- заохочення українців подорожувати всередині країни. Серед можливих заходів заохочення: впровадження туристичних ваучерів; здешевлення вартості квитків на залізничні пасажирські перевезення;

- реклама внутрішнього туризму (гірськолижних курортів, національних парків, природних заповідників тощо); просування каналів в YouTube, які присвячені подорожам по Україні;

- забезпечення можливості віддаленої роботи без нанесення шкоди інформаційній безпеці. Серед іншого, зазначене потребує реформування законодавства, яке стосується кібербезпеки;

- подальший розвиток ринку електронної комерції зокрема на основі підвищення довіри українців до: фінансової системи; здійснення Інтернет-покупок тощо".




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини