Безконтрольне поширення. Чому Україні не вдається приборкати COVID-19

Безконтрольне поширення. Чому Україні не вдається приборкати COVID-19
Українські аналітики вважають, що, за чинних умов "карантину вихідного дня" і його "дотримання" українцями, до кінця року внаслідок COVID-19 можуть померти від 17 тисяч до 33 тисяч людей. Чому Україні не вдається приборкати поширення захворювання?

Після жорсткого локдауну навесні, а потім його значного послаблення, десятки захворювань на день перетворились на тисячі, а скоро можна буде рахувати вже й в десятках тисяч. В лікарнях не вистачає ліжок і медичного персоналу. Та, попри щоденну жахаючу інформацію про кількість нових заражень і колапс медичної системи, рекомендацій щодо банальних правил безпеки - маска на обличчі, дистанція, миття або обробка рук антисептиками - українці, зазвичай, не дуже дотримуються. Ба більше, не сприймають їх серйозно.

Натомість медики невпинно повторюють: безсимптомним носієм коронавірусу можна бути, й не підозрюючи про хворобу. Однак такі хворі можуть передавати вірус іншим, у середньому, протягом десяти днів. За даними американських лікарів, навіть перехворівши людина може розповсюджувати вірус від двох тижнів до двох місяців. Це одна з головних причин, чому варто одягати маску у публічних місцях - захистити інших, у разі, якщо ви безсимптомний носій, або якщо перенесли хворобу.

Та доволі часто можна бачити, як українці нехтують інформацією про масковий режим, хоча вона вказана майже всюди - у будь-яких закладах, кінотеатрах, магазинах, маршрутках... Найнеприємніше, що безпекою оточуючих не переймаються й цілком свідомо - люди, навіть знаючи про свій позитивний статус, не вважають за доцільне самоізолюватись чи дотримуватись елементарних правил щодо носіння маски чи респіратора.

"Мій батько підчепив COVID-19 коли підвозив колегу на авто на роботу. Вона мала симптоми хвороби, але не зізналась, що це був коронавірус", - зазначає Людмила Дяченко з Білої Церкви.

Ігор Матвій з Дніпропетровщини, розповідаючи про те, як перехворів на COVID-19 і перебував на самоізоляції близько місяця, потерпаючи від ускладнень після хвороби і досі, каже, що десятки його знайомих були хворі, але не дотримувались ніяких правил, розповсюджуючи хворобу. "І це єдина причина, через яку я в депресії. Ми зруйнували довготривалі відносини в трьох важливих для мене колах спілкування... Виявилось, що на ізоляцію пішло лиш кілька осіб, яких я дуже поважаю. А після цього поважаю ще більше", - каже Ігор.

В чому причина такої безтурботної поведінки?

У дослідженні Державного університету Лондріна в Бразилії, відсутність маски на обличчях людей та недотримання дистанції бачать в "антисоціальних рисах". Вчені називають ці риси - низький рівень емпатії та високий рівень черствості, грубості й ризикованої поведінки. В українців це проявляється в таких переконаннях: "все одно всі перехворіють", "звичайні маски не захищають", "хвороби нікому не уникнути". Здебільшого, схожі на ці думки лунають від людей, які перенесли легку форму захворювання або ще не хворіли.

Однак на це впливають і непереконливі дії ВООЗ та влади. Зокрема, слід згадати, як на початку пандемії мова йшла про те, що одягати маски потрібно всім, тотально. Потім з'явились офіційні повідомлення, що маска може пропускати вірус, тому не дуже-то й потрібна. А згодом ВООЗ змінили думку і наголосили, що маска все ж потрібна, адже затримує значну частину вірусів, а точніше, великі краплі з вірусом від хворого до здорового. Причому, саме крапельний шлях займає перше місце серед причин зараження вірусом.

Сімейна та дитяча психолог та психотерапевт Богдана Янків бачить причину безвідповідальної поведінки людей у пасивній агресії через злість на соціум, систему, державу. Вона зауважує, що досі є люди, які заперечують існування вірусу. "Може грати роль і біологія. Наприклад, людина, яка звикла ризикувати та має більше гормону дофаміну, який відповідає за схильність до пошуку задоволення будь-яким способом, швидше порушує правила, наприклад, самоізоляцію. Натомість ті, хто мають більше серотоніну (і, як наслідок, мають схильність до тривоги та неспокою, адже цей гормон відповідає за соціальну значущість), будуть дотримуватись умов безпеки", - каже експертка.

Богдана Янків зазначає, що дотримання правил пов'язано з самодисципліною, саморегуляцією, поводженням в стресових умовах і кризових ситуаціях. "Тому спочатку людину "накриває" паніка, великий стрес, потім відбувається поступова адаптація нервово-психічного стану до навколишніх умов, а врешті страх відходить на другий план, а на першому постає базова забезпека - фінансова, соціальна, побутова", - розповідає вона.

Доктор біологічних наук Вінницького Національного медичного університету Вікторія Родінкова, вважає, що причина поведінки людей, які порушують правила, у низькому рівні освіти та культури населення. На її переконання, такі люди хочуть, щоб іншим було погано, або елементарно не розуміють загрози.

Психіатр із Нью-Йорка, доктор медичних наук Маргарет Сейде вважає, що люди природньо обирають те, що здається їм найбільш привабливим. "Багато людей відчувають, що маска обмежує їхнє життя. І, якщо вони не хочуть носити маски, то можуть знайти для на своє виправдання багато підтверджуючої інформації в інтернеті", - каже лікарка.

Психіатр із Каліфорнії, доктор медичних наук Гаяні ДеСільва каже, що заперечення є там, де хтось не може впоратись із серйозністю ситуації. "Криза COVID-19 травмує, і виникає багато психологічних захистів. Відмова призводить до уникання, а потім ігнорування фактів. А це, у свою чергу, призводить до недотримання безпечних заходів для запобігання того, чого люди бояться. Деякі люди просто не розуміють, що носіння маски може запобігти поширенню вірусу не тільки на них, але й на членів їхніх сімей та інших людей - вони не бачать користі робити щось для блага інших", - зауважує вона.

Колишня виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун також розповідає, що, по-перше, люди більш рішуче реагують на загрози для здоров'я та життя тих, кого знають. Це такий собі "ефект видимої жертви". По-друге, існує тенденція на більш оптимістичні очікування, ніж ті, що відбуваються в цей момент. І по-третє, люди, скоріше, віддають перевагу негайним вигодам, ніж більшим вигодам у майбутньому. Тож переважає збереження одного життя сьогодні, ніж більшої кількості життів завтра.

І ще одна з причин нехтування українців засобами безпеки полягає в недовірі до лікарів та до медичної системи. За словами президента Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка надати якісну медичну допомогу, маючи від держави 100 доларів на рік на одного пацієнта, просто неможливо. Він розповідає, що у сусідніх країнах ця цифра більша: у Молдові - 200 доларів на рік, у Білорусі - 400, у Польщі - 1500 доларів на рік. Та навіть маючи власні кошти на лікування, українці можуть стикнутись з некомпетентністю медичного персоналу, або ж переконані, що можуть лікуватись і без діагнозу, просто отримавши поради провізора в аптеці. Звичайно, такі люди навряд будуть ізолюватися у разі хвороби.

Штрафні санкції та контроль з боку держави

На державному порталі covid19.gov.ua можна отримати інформацію щодо розповсюдження вірусу та дій у випадку підозри. Але чи всі українці відвідують сайт, читають інформацію і знають, що робити?

Кандидат медичних наук, медичний директор Медичного дому Odrex Дмитро Гавриченко розповідає, що змінювати поточну ситуацію потрібно, змінюючи ставлення українців до медицини в цілому, завойовуючи їх довіру: "В розвинутих країнах пацієнти проходять чекап. Це програма щорічного діагностичного обстеження задля того, щоб уникнути або попередити різні захворювання. Варто вкладатись в освіту лікарів, обладнання, сервіс і, таким чином, виводити українську медицину на новий рівень".

З ним згода й Уляна Супрун, яка наполягає, що, окрім вчасного придбання ШВЛ чи вакцин, варто інвестувати в тестування, відстеження контактів, ізоляцію та просвітництво, аби запобігти поширенню вірусу. "Треба пояснювати, чому сидіти вдома важливо для збереження життя, уникати інформаційного вакууму, проводити чесну, прозору і зрозумілу комунікацію щодо рішень та дій влади", - каже вона.

"Вдале інформування, підкріплене прикладами з реального життя, дійсно можуть спрацювати", - каже доктор біологічних наук Вінницького Національного медичного університету Вікторія Родінкова і додає, що страх має здатність діяти на людей з низькою культурою, але після інформаційного засилля цієї емоції люди вже розслабились і не відчувають реальної загрози.

Частково розв'язати проблему може й контроль безпеки з боку держави. Говоримо "частково", тому що потрібні заходи не реалізовувались тоді, коли були потрібні - навесні та на початку літа. А тепер виправити ситуацію вже складніше. Мова, найперше, про те, що держава як повноцінно не контролювала, так і не контролює, наприклад, дотримання самоізоляції тими, хто повернувся з-за кордону (це і громадяни України, й громадяни інших країн, які в'їжджають до нашої країни).

Ні, звісно, у владі звітують, що контроль осіб, які повернулися з-за кордону з "країн червоної зони", відбувається через додаток "Вдома", розроблений Міністерством цифрової трансформації. Крім того, цей додаток розрахований також на використання контрактними особами і тими, хто має підтверджений діагноз, але не потребує госпіталізації. В міністерстві повідомляють, що, у разі отримання позитивного тесту, хворому приходить сповіщення на телефон з посиланням на встановлення застосунку. У разі, якщо людина не реагує на push-повідомлення, через хвилин 20 поліція отримує сповіщення про імовірність порушення обов'язкової самоізоляції. Перевірка полягає в тому, що правоохоронці можуть зателефонувати, аби впевнитися, чи все гаразд. У відповідних постановах зазначено, що "до моменту авторизації у додатку поточний контроль здійснюється також державними установами епідеміологічного профілю МОЗ, посадовими особами уповноважених органами місцевого самоврядування, а особи, які не повідомили про неможливість дотримання зобов'язання щодо самоізоляції підлягають обсервації".

Крім того, з 6 листопада в Україні повернули штрафи за неодягнену маску у громадських місцях - від 170 до 255 грн для фізичних осіб. З 14 листопада Кабмін ухвалив рішення про запровадження "карантину вихідного дня". Але експерти переконані, що це вже не допоможе стримати розповсюдження хвороби.

Згідно з законом, залишивши місце карантину, можна отримати від 17 до 34 000 грн штрафу. У разі, якщо доведуть, що в наслідок цього порушник заразив іншого - від 17 000 до 54 000 грн або арешт на 6 місяців чи позбавлення волі на 3 роки. Якщо порушення призвело до серозних ушкоджень здоров'ю або смерті - позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.

За даними Національної поліції, в Україні з 1 липня по 1 листопада було здійснено 26 163 адміністративних порушення, з яких за порушення правил самоізоляції складено 704 адміністративних протоколи. А також виявлено 62 кримінальних правопорушення, пов'язаних з порушенням санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням.

Втім, за словами президента Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка, контроль самоізоляції - цілком на совісті й свідомості самої людини. Адже епідрозслідування щодо контактів хворого, ізоляції та перевірки контактних осіб - не проводяться. Наприклад, заступника директора департаменту соціальної і молодіжної політики Вінницької ОДА Олександр Мельник (справи про накладення штрафів за порушення карантинних заходів розглядає не суд, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад) каже, що структурний підрозділ не отримує достатню кількість інформації щодо осіб, яких вони обслуговують, на предмет того, чи хворі вони на коронавірус, чи перебували в контакті з хворими, або знаходяться на самоізоляції і потребують допомоги з боку соціальних служб.

Кожна країна обрала свій шлях подолання епідемії. Країни Європи та високорозвинені країни Азії, в яких рівень медичної системи та довіра населення до держави є значно вищими, ніж в Україні, вводили більш жорсткі правила безпеки - такі як обов'язкове носіння маски навіть на вулицях, заборона масових заходів та закриття закладів. Восени світ накрила друга хвиля вірусу, тому заходи безпеки знов значно посилили.

Наприклад, у Німеччині в регіонах, де виявляють понад 35 хворих на 100 тисяч осіб протягом тижня, будуть посилені заходи безпеки. Зокрема, в закритих приміщеннях не зможуть перебувати понад 25 осіб, вводитиметься вводиться обов'язкове носіння масок, а для ресторанів планується запровадження комендантської години з 23:00 до 6:00. Такі обмеження вже діють в Баварії.

Тотальний масковий режим, заборона провозити стоячих пасажирів у транспорті та проводити культурні заходи у готелях та ресторанах після 00:00 - такі правила діють у Туреччині.

В Ізраїлі встановлено блокпости на трасах, у 40 містах введено комендантську годину з 19:00 до 05:00, введено штрафи за відсутність масок у розмірі 150 доларів.

У Польщі вдалося загальмувати рівень захворювань перед критичним пунктом, який визначено як 70-75 інфікованих на 100 тис населення. У країні було введено масковий режим, активна інформаційна політика населення через ЗМІ та на вулицях міста, та заборонена робота ресторанів після 22:00.

У Франції з 30 жовтня до 1 грудня запровадили повсюдний режим ізоляції з деякими відмінностями від карантину навесні: продовжать роботу заклади гуртової торгівлі, школи і дошкільні установи, установи позашкільних занять, готелі, всі структури охорони здоров'я, весь громадський транспорт, будуть зачинені бари, ресторани та значущі категорії магазинів.

З 13 листопада у Південній Кореї введені штрафи за відсутність масок у нічних клубах, торгових центрах, парках розваг та перукарнях - штраф становить близько 90 доларів США, для власників цих місць - 2 700 доларів США.

У Швеції, яку деякі українці ставлять за приклад нашій владі, мовляв, там не було карантину, вже обмежили масові зібрання. Замість колективного імунітету, на що розраховувала влада Швеції, не зачиняючи населення вдома навесні, країна має збільшення кількості хворих утричі. Наразі людей просять не відвідувати спортзали та не влаштовувати домашніх посиденьок...

Україні, попри те, що багатьом українцям не подобається карантин вихідного дня, адже немає усвідомлення своєї соціальної відповідальності перед іншими, варто готуватись до повного локдауну. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов вже повідомив, що тотального карантину не уникнути, якщо кількість нових хворих COVID на добу сягне 30 тисяч осіб. Зважаючи на швидкість поширення коронавірусу, не можна виключати, що такий "подарунок" Уряд зробить українцям "під ялинку".




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини