Заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту

Заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту
ПОВІДОМЛЕННЯ

про застосування спеціальних заходів

щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів

незалежно від країни походження та експорту

Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (далі -- Закон) за заявою ТОВ "Карпатнафтохім" (далі -- Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі -- Комісія) від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

22.05.2020 Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі -- Мінекономіки) матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду прийняла рішення №СП-445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту".

22.06.2020 ураховуючи численні звернення споживачів Комісія прийняла рішення №СП-445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту", яким звузила перелік товару, що має бути об'єктом розгляду та застосування попередніх заходів.

На підставі опису товару, наведеного у Заяві, а також інформації, що була у розпорядженні Мінекономіки, рішенням Комісії було визначено товар, що є об'єктом розслідування:

полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

У ході проведення розслідування ураховуючи численні звернення споживачів було уточнено опис товару, що має бути об'єктом розгляду з урахуванням чого було визначено наступний опис товару:

полівінілхлорид (далі -- ПВХ) суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59 - 72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Подальше дослідження проводилось по уточненому опису товару.

Період розслідування становить 01.01.2018 -- 29.02.2020, до якого входять наступні річні періоди:

Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ "Карпатнафтохім" (далі -- Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила 100 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об'єктом розслідування;

Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, Мінекономіки було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об'єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об'єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов'язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об'єктом розслідування, за його описом.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних заходів.

Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування:

* обсяги імпорту зросли на 25,99%;

* частка імпорту у виробництві збільшилася на 8,88%, у споживанні на 11,55%.

Обсяги імпорту в розрізі груп товарів також мали тенденцію до зростання: поліетилен на 32,3%, ПВХ на 19,4%.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Протягом періоду розслідування спостерігалося погіршення основних показників Заявника, зокрема, скоротилась частка ринку, обсяги продажу на внутрішній ринок зростали значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання, ціни продажу на внутрішньому ринку знизились більше ніж ціни імпорту, підприємство залишається збитковими та має від'ємний показник рентабельності.

Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку

Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну мали стабільну динаміку зростання та зростали як в абсолютних показниках, так і відносних. Так найбільше зростання імпорту відбулось у 2-му періоді -- на 16,8%, у 3-му періоді ще на 7,9%. При цьому, ключові фінансово-економічні показники Заявника зазнали погіршення саме у 2-му та 3-му періодах.

Так, зменшення частки ринку національного товаровиробника відбулося поступово за той самий часовий проміжок, тобто протягом періоду, коли обсяги імпорту товару в Україну почали зростати. При цьому, обсяги продажу Заявником на внутрішній ринок в даний період також зростали, проте значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання.

Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування зменшились на 9,8%, а національний товаровиробник у тому ж періоді був змушений знизити ціни на 11,6%, що не запобігло втраті ним частки ринку. Національний товаровиробник реалізовував власну продукцію в основному нижче собівартості, тобто ціни імпорту та обсяги зростаючого імпорту створювали суттєвий пригнічуючий вплив на ціни національного товаровиробника.

Такі умови негативно вплинули на рентабельність та фінансову діяльність Заявники на ринку України і, як результат, отримання збитків.

Додатково, в основних країнах-експорту існують значні обсяги вільних виробничих потужностей, що дає підстави стверджувати про високу вірогідність зростання імпорту в Україну полімерів і як наслідок, заподіяння значної шкоди Заявнику в майбутньому.

У зв'язку з чим можна стверджувати, що вищезазначене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між динамікою імпорту і погіршенням окремих показників Заявника та відсутності впливу інших факторів.

Щодо наявності непередбачуваних обставин

Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 Мінекономіки розглянуло непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.

На основі даних компанії Market Report Company імпорт поліетилену (код УКТЗЕД 3901 20 90 00) за 2019 рік зріс на 16 тис. тонн або більше ніж на 20%.

Цей ріст в основному був зумовлений стрімким збільшенням обсягів імпорту із США, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Так із США у 2018 році було імпортовано менше 2 тис. тонн продукції, а у 2019 році обсяг імпорту із США склав більше 17 тис. тонн, тобто обсяг імпорту зріз у 9 разів. Обсяг імпорту із Саудівської Аравії зріс у більш як 1,5 рази (із 20,9 тис. тонн у 2018 році до 32,1 тис. тонн у 2019 році). Обсяг імпорту із Об'єднаних Арабських Еміратів зріс у 1,62 раза (із 4,1 тис. тонн у 2018 році до 6,6 тис. тонн у 2019 році).

Імпорт ПВХ (код УКТЗЕД 3904 10 00 00) у другому півріччі 2019 року зріс на 7 тис. тонн або на 23%. Цей ріст в основному був забезпечений збільшенням обсягів імпорту із США та країн ЄС. Так із США імпорт зріс у 1,72 раза (із 6,5 тис. тонн до 11,2 тис. тонн.).

Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як влив торгівельної війни між США та Китаєм та подальші двосторонні домовленості між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.

Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.

Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України

Інтереси національного товаровиробника

На переконання національного товаровиробника, у разі незастосування відповідних захисних заходів, є всі підстави стверджувати, що наслідком продовження агресивного зростаючого імпорту полімерних матеріалів може стати

звільнення працівників Заявника, вимушена зупинка виробництва та банкрутство, що, у свою чергу, призведе до повної залежності України від імпорту полімерних матеріалів.

Зростаючий імпорт може призвести до скорочення числа робочих місць, рівня заробітної плати зайнятих у виробництві працівників, що, в свою чергу, призводить до зниження рівня матеріального забезпечення членів їх сімей. Для невеликих міст, таких як м. Калуш, де розташовано підприємство національного товаровиробника, це може бути критичним.

Інтереси споживачів

За інформацією споживачів Заявник не виробляє всю продукцію визначену об'єктом розслідування.

Слід зазначити, що більшість коментарів споживачів врахована під час уточнення визначення товару, що є об'єктом розгляду.

Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.

Міжнародні зобов'язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись положеннями статей 16, 17 Закону, Комісія прийняла рішення від 20.11.2020 № СП-466/2020/4411-03, яким вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 64 до 69 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 64 -- 69), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

поліетилен у гранулах білого кольору (без додавання барвників або пігментів) 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см³ і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Припинено дію попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Комісії від 22.06.2020 № СП -- 451/2020/4411-03.

Спеціальні заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі:

з дня застосування спеціальних заходів -- 12,4%;

через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів -- 12,0%;

через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів -- 11,5%.

Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М'янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об'єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини