Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?
Скасування кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації, закриття декларацій чиновників від журналістів та громадськості і суттєве скорочення повноважень НАЗК - ось ключові пункти зі свіжого рішення Конституційного суду України, яке ще до офіційного оприлюднення встигло спричинити широкий резонанс.

Які наслідки воно матиме для внутрішньої й зовнішньої політики України? Чи продовжить існувати за таких умов Національне агентство з запобігання корупції? І чи є шанс повернути скасовані КСУ антикорупційні норми?

Увечері 27 жовтня у ЗМІ та соцмережах почала ширитись інформація про те, що Конституційний суд України визнав неконституційними низку антикорупційних положень українського законодавства. Що саме відбулось, на той момент іще ніхто достеменно не знав. Єдине, у чому всі сходились, це те, що кримінального покарання за неправдиву інформацію, відображену в деклараціях, більше не буде.

Усе це змусило профільних експертів, представників різних політичних сил і навіть керівництво держави заговорити про занепокоєння.

"Президент обов'язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу і максимально ефективну роботу системи електронного декларування й невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці й депутати продовжать декларувати своє майно і доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності", - заявили того вечора в Офісі президента.

А представник Зеленського в Конституційному суді, депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський наголосив, що "якщо дії КСУ будуть продовжуватися в тому ж річищі, то не можна виключати негативних наслідків" для євроінтеграційних процесів України.

****

Офіційне рішення КСУ щодо визнання неконституційними низки антикорупційних положень українського законодавства з'явилось на сайті установи лише надвечір наступного дня.

У документі, зокрема, йшлося про те, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за декларування недостовірної інформації.

Також КСУ скасував два основні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції:

Окрім того, Конституційний суд скасував право НАЗК складати протоколи про адміністративні порушення.

Також неконституційними визнана і низка статей закону про запобігання корупції, зокрема:

До моменту оприлюднення цієї інформації судді Конституційного суду встигли заявити про тиск і "спробу дестабілізації" з боку Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України та "деяких політиків", маючи на увазі "звинувачення в упередженості та заангажованості, поширення компрометуючої інформації стосовно професійної діяльності суддів та погрози щодо їх кримінального переслідування".

*****

"Ми задоволені тим, що погодились із нашими доводами про неконституційність положень закону про незаконне збагачення", - так у коментарі Радіо Свобода на рішення Конституційного суду відреагував депутат від фракції "Опозиційна платформа - За життя" Василь Німченко.

Німченко - колишній суддя Конституційного суду, а нині - один зі співавторів подання про неконституційність окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України та низки інших законів, що стосуються антикорупційної реформи, розглянувши яке, КСУ і виніс резонансне рішення.

"Реєстри відкрили приватне життя громадян (я вже не говорю про спальні і навіть не говорю про кухні), я говорю про елементарні честь, гідність і свободу людини, які гарантовані Конституцією і конвенціями міжнародного характеру. То в чому ми неправі, що звернулись до Конституційного суду, щоб захистити інтереси громадян на свободу і на недопустимість втручання будь-кого в приватне життя?" - каже Німченко.

На уточнення Радіо Свобода про те, що чиновники і, зокрема, депутати, - це публічні люди, а відтак інформація про відповідність статків їхньому способу життя становить суспільний інтерес і є важливою для попередження корупційних ризиків, Німченко заявив, що "депутати - теж люди".

"До того ж, крім декларантів, у список внесли усе коло родичів і знайомих, які народились і ще народяться (у тому числі неповнолітніх до 16 років), і відкрили скриньку Пандори на предмет того, що не правоохоронний орган буде займатись дослідженням та перевіркою їх, у кишені кожного буде порпатись. Так не борються з корупцією і у світі такої практики немає", - вважає Німченко.

*****

Тим часом у профільних експертів (зокрема тих, хто свого часу був причетний до роботи над створенням антикорупційного законодавства), кардинально інша думка щодо резонансного рішення Конституційного суду.

"Це руйнування самої логіки електронного декларування. Тобто воно буде існувати для проформи, НАЗК перетвориться фактично на консультаційний орган, а всі справи, які порушили на підставі внесення недостовірних відомостей у деклараціях, закриють (а їх сотні). Наслідки будуть надзвичайно важкі", - каже колишній виконавчий директор Transparency International Україна, а нині народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.

Із цією думкою погоджується і виконавча директорка громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) Дарія Каленюк.

"Після повного демонтажу системи декларування статків чиновників у нас втрачається можливість для громадян України контролювати державних посадовців, а у державних посадовців з'являється можливість грабувати і ховати накрадене від очей громадян. Після цього рішення Конституційного суду України не можна сподіватися на співпрацю України з ЄС та з МВФ", - наголошує вона.

На думку голови правління Фундації Dejure Михайла Жернакова, це - саме те, чого "фактично добивались Коломойський і агенти Росії в Україні".

"Це означає, що нам або треба буде вмикати станок (тобто буде величезна інфляція), або треба буде десь брати гроші (якщо це буде в Росії чи в Китаю, то це означатиме розворот України з прозахідного вектору", - прогнозує Жернаков.

А от представник ОПЗЖ Василь Німченко підстав для погіршення стосунків між Україною та її міжнародними партнерами через рішення Конституційного суду не бачить.

"Якщо це справді правові партнери, рівновіддалені від конфліктів і порушення нашої Конституції, то нічого не погіршиться. А якщо ці партнери бачать одне - як розвалити наш механізм, як розвалити наш ВВП (а ми це бачимо), - то, звісно, вони до цього і ведуть, щоб ми залежали від траншів, кредитів та інвестицій", - стверджує Німченко.

У МЗС України тим часом хоч і вважають, що рішення КСУ наразі не руйнує співпрацю України з західними партнерами, але визнають, що воно "створює серйозну проблему".

"Проблему не лише для внутрішнього розвитку України, але й для наших відносин із партнерами, які сприяли створенню антикорупційної інфраструктури в Україні. Я хочу запевнити вас, що і президент України, і уряд, в тому числі Міністерство закордонних справ, абсолютно рішуче і принципово налаштовані на подолання наслідків проблеми, створеної рішенням КСУ", - заявив міністр зовнішніх справ Дмитро Кулеба і додав, що конкретні кроки в цьому напрямку уряд представить "вже незабаром".

Тим часом, за повідомленнями, у Європейському союзі уже висловили стурбованість через останні рішеннями Конституційного суду і заявили, що це може стати підставою для тимчасового припинення "безвізу".

*****

Чи є в України бодай якась можливість повернути назад (хоча б частково) скасовані КСУ положення антикорупційного законодавства, зважаючи на те, що рішення Конституційного суду є "обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено"?

На думку голови правління Фундації Dejure Михайла Жернакова, є, але для цього знадобиться дуже багато часу.

"Треба все робити заново, починаючи з 2014-2015 років. Але раніше на це було набагато більше волі, були післямайданні часи, сильна підтримка і ентузіазм із боку західних партнерів. Як це буде зараз? Я особисто не маю ілюзій стосовно бажання президента Зеленського і його політсили зараз це впроваджувати, враховуючи те, що ініціативи стосовно судової реформи, які походять зараз безпосередньо від президента, спрямовані на те, щоб надати корупціонерам ще більше судової влади, ще більше судових повноважень", - прогнозує Жернаков.

Але представниця монобільшості і голова профільного антикорупційного комітету у Верховній Раді Анастасія Радіна запевняє, що народні депутати від "Слуги народу", "безумовно, будуть ініціювати" внесення змін до антикорупційного законодавства, щоб насамперед повернути повноваження для НАЗК і посилити відповідальність за неправдиве декларування (або на рівні Кримінального кодексу, або на рівні Кодексу про адміністративні правопорушення), і будуть "робити все можливе", щоб це було якомога швидше.

"Разом із тим, Конституційний суд фактично не мотивував належним чином своє рішення, тому прописати зміни до законодавства так, щоб Конституційний суд знову не сказав, що це все не підходить, буде достатньо складно", - додає Радіна.

Тим часом виконавча директорка громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) Дарія Каленюк вважає, що для відновлення антикорупційних здобутків України виключно законодавчих ініціатив буде недостатньо, і важливо також перезапустити Конституційний суд, щоб "попередити наступний демонтаж позитивних реформ в Україні".




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини