Не варто переоцінювати відновлення економіки

Не варто переоцінювати відновлення економіки
Світова економіка піднялася з глибин первісного падіння внаслідок Covid-19. Але відновлення було помірним, нерівномірним і крихким, і в найближчому майбутньому, ймовірно, таким і залишиться.

Почнемо з хороших новин. Світова торгівля товарами різко відновилася, що в багатьох країнах відповідає ознакам відродження попиту домашніх господарств на товари, навіть усупереч тому, що обмеження громадської охорони здоров'я та заклопотаність споживачів продовжують стримувати попит на послуги.

Ба більше, фінансові ринки трималися напрочуд добре: фондові ринки в багатьох країнах відновили або навіть перевищили допандемічний рівень. Незважаючи на практично нульові процентні ставки, банківська та фінансова системи в цілому є стабільними. А споживчий і промисловий попит своєю чергою підтримав ціни на сировинні товари, причому навіть дещо відновилися ціни на нафту.

Але, як показує останнє оновлення Індексів відновлення світової економіки( TIGER), опубліковане Brookings-Financial Times, багато економік зазнають практично мінімального зростання або навіть його скорочення. Враховуючи те, що довіру до приватного сектора було підірвано, а боротьба зі стримування вірусу ще далеко не закінчена, зростають ризики серйозного й тривалого економічного рубцювання.

Це стосується навіть тих країн, які повернулися до зростання, наприклад США. У певному сенсі США, схоже, вже вийшли з важкого становища. Промислове виробництво й ринок праці знову знайшли підґрунтя під ногами. Рівень безробіття падає, зростає рівень зайнятості.

Але показники безробіття залишаються значно вищими, а зайнятості - значно нижчими, ніж до початку пандемії. Зростання безробіття в довгостроковій перспективі поряд з тривалими збоями у сфері послуг сповіщає важкий шлях до більш надійного та стійкого відновлення.

Не спрощує ситуації також те, що заходи фінансового стимулювання значно втратили свою силу, а переговори щодо нового пакету заходів із надання допомоги неодноразово зривалися. Оскільки наявний дохід домашніх господарств знизився, зростання приватного споживання сповільнилося. Точно таким самим чином продовжують скорочуватися інвестиції в бізнес - тенденція, яка не віщує нічого хорошого для стійкого зростання.

Навіть фондові ринки, які на початку року мали різкий підйом, схоже, взяли перепочинок. Це може відображати стурбованість щодо стратегії стримування вірусу (або її відсутності), що проводиться адміністрацією президента США Дональда Трампа. Хай там як, коли президентські вибори наближаються до наступного місяця, підвищена невизначеність як політики, так і політики в цілому, ймовірно, зменшить довіру споживачів та бізнесу.

Ще гірше йдуть справи в єврозоні. Пандемія не тільки підірвала короткострокове зростання; тепер починається дефляція, яка підвищує ризик глибокого й тривалого спаду. У той час, як виробництво в Німеччині та інших країнах було відновлено, позитивні ефекти більш ніж компенсуються спадом у сфері послуг, що посилений тривалими обмеженнями громадської охорони здоров'я.

У секторі послуг Сполученого Королівства, навпаки, спостерігалося пожвавлення. Тим не менше поєднання нестабільної політики локдауна та масштабних невизначеностей навколо Brexit сприяє тривалому економічному спаду. Тим часом на іншому кінці світу Японія також зазнає серйозного економічного ризику, хоча досі їй вдавалося не скотитися в дефляцію.

У більшості країн з ринковою економікою справи йдуть не так добре. В Індії спостерігається різке уповільнення економічної активності, яке може посилитися через катастрофічне зростання кількості випадків захворювання на Covid-19, спричиненого ослабленням заходів локдауна. Уряд провів деякі реформи в сільському господарстві та на ринку праці, але паралізована безнадійними кредитами банківська система залишається потужним стримувальним фактором для зростання.

У Бразилії та Росії справи йдуть трохи краще. Обидві країни зазнали суттєвих економічних спадів, і вони мають обмежені важелі економічної політики для пожвавлення зростання.

Єдиною країною, яка зазнає сильного підйому, є Китай, де багато в чому завдяки очевидному успіху країни в боротьбі з вірусом відновилися як промислове виробництво, так і послуги. Також було відновлено обсяги роздрібного продажу та інвестиції у виробничий сектор. За багатьма показниками економічні показники країни сьогодні є навіть кращими, ніж до пандемії.

Проте на відміну від світової фінансової кризи 2008 року високі показники Китаю навряд чи зможуть надати велику підтримку решті світової економіки, не в останню чергу через прагнення, що зростає, до деглобалізації. Нещодавно оприлюднена Китаєм "стратегія подвійного обігу" - згідно з якою країна буде дедалі більше залежати від внутрішнього циклу виробництва, розподілу й споживання у своєму довгостроковому розвитку - лише посилить цю тенденцію.

Що ще гірше, центральні банки сьогодні мають набагато меншу фінансову міць, ніж після кризи 2008 року. Безумовно, з початку кризи Covid-19 основні центральні банки скасували всі обмежувальні політики, здійснюючи безпрецедентну грошово-кредитну експансію, щоб підтримати економічну активність і в деяких випадках запобігти дефляції. Деякі з них, у першу чергу Федеральна резервна система США, навіть скоригували свої директивні рамки, щоб продемонструвати терпимість до більш високої інфляції. Центральні банки деяких менш розвинутих економік, таких як Австралія і Нова Зеландія, і країн з економікою, що розвивається, таких як Індія, також вдалися до нетрадиційних заходів.

Але межі грошово-кредитної політики для стимулювання зростання стають дедалі більш очевидними. Тим часом великомасштабні покупки корпоративних і державних облігацій спільно з прямим фінансуванням компаній створюють серйозні ризики - не в останню чергу для незалежності центрального банку.

На цьому тлі в урядів є тільки одне хороше рішення: подальше агресивне бюджетне стимулювання, в ідеалі, у вигляді цілеспрямованих державних витрат, які могли б стимулювати приватні інвестиції. Які б ризики не створювало зростання державного боргу, вони не витримують жодного порівняння - особливо в сьогоднішніх умовах низьких процентних ставок - з довгостроковими економічними проблемами, яких країни зазнають без цих стимулів.

Однак, для того щоб фіскальні заходи були ефективними, їх треба доповнювати послідовними стратегіями щодо стримування вірусу, які надійно забезпечують безпечне відновлення економічної діяльності. Без таких стратегій попит і довіра залишаться низькими, а глобальне зростання продовжить своє уповільнення.

Есвар Прасад




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини