2000 заявок и 44 стартапа: как работает Украинский фонд стартапов и кто получает деньги из бюджета

2000 заявок и 44 стартапа: как работает Украинский фонд стартапов и кто получает деньги из бюджета
ЭП подводит итоги первых девяти месяцев работы Украинского фонда стартапов, бюджет которого составляет 440 млн грн.(укр)

Український фонд стартапів був запущений урядом в грудні 2018 року, а почав приймати заявки від стартапів через рік. Фонд був створений для підтримки інноваційних проектів та допомоги найталановитішим українським підприємцям.

Найближчим часом парламент розгляне бюджет на 2021 рік, від якого залежить розмір фінансування фонду на наступний рік. А отже від результатів діяльності фонду може залежати розмір його наступного бюджету.

Фонд надає фінансування у формі грантів, а не за рахунок участі в капіталі. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних інвестиційних експертів.

На стадії pre-seed стартап може отримати грант на суму 25 тис дол, на стадії seed - 50 тис дол. Отже один стартап може сумарно отримати 75 тис. Проте з кожного гранту стартап має сплатити 19,5% податків. Отже "чистими" стартапи отримують 20,1 тис дол та 40,2 тис дол, у сумі - 60,3 тис дол.

За словами директора Українського фонду стартапів Павла Карташова, на сьогодні фонд отримав більше 2000 заявок від стартапів. Майже 400 заявок були відхилені, а решта знаходиться на різних стадіях заповнення, розгляду та оцінки.

Гранти вже отримали 44 проєкти на загальну суму 1,5 млн дол. Статутний капітал фонду становить 390 млн гривень і за приблизними оцінками його вистачить в середньому на фінансування 350 стартапів.

Грант - це не лише грошовий подарунок, а безповоротна фінансова допомога, використання якої фонд ретельно контролює. Коли стартап тільки подає заявку на отримання гранту він обов'язково складає кошторис витрат і детально описує, на що саме і в які періоди будуть витрачені кошти з гранту (зарплати, обладнання, матеріали, програмне забезпечення, будь-що).

Цей кошторис перевіряється представниками фонду на предмет того, чи є ці витрати цільовими. Якщо, наприклад, стартап вкаже у кошторисі витрати на фортепіано або нову машину, заявка в кращому випадку відправиться на доопрацювання. Без сформованого кошторису стартап не може отримати грант.

Якщо стартап отримав грант, гроші надходять до нього не одразу всі, а траншами. Мінімальна кількість траншів - два, а термін виплат не може перевищувати один рік. Перед кожним наступним траншем стартап подає звітність, тобто умовні чеки. Все це звіряється з кошторисом і якщо виявлені розбіжності, наступають санкції.

Санкції полягають у поверненні коштів. За словами Карташова, за цей час було виявлено п'ять порушників. Він не вказує назви стартапів через етичні міркування, але запевняє, що криміналу не було.

"З цікавого помітили, що в одному з випадків частина грантових коштів пішла на оплату вечері в ресторані, - розповідає Карташов. - В іншому - на погашення кредиту. А в третьому витратили більше, ніж передбачалося".

В таких випадках фінансування продовжується, але ось цю частину коштів, які були витрачені на нецільові витрати стартап має повернути. І ця частина не компенсується. Іншими словами вона випадає з гранту.

Якщо порушення будуть систематичними, фонд має право розірвати договори в односторонньому порядку. Тоді стартап має повернути усі виділені на момент розірвання угоди кошти і фінансування не продовжується.

Карташов каже, що переможці, які отримали грант, розподілені в категоріях (за напрямками діяльності - штучний інтелект (AI), доповнена реальність (AR/VR), великі дані (BigData), блокчейн, кібербезпека та інше) доволі рівномірно і однозначних фаворитів немає.

Зустрічаються як достойні hardware, так і software проєкти і наявність hardware-компоненту не гарантує перемогу. Найбільшою популярністю користується категорія lifestyle.

Через які помилки засновники стартапів частіше за все не отримують грант від фонду? Відповідаючи на це питання, Карташов каже, що помилок так багато і всі вони такі різні, що фонд навіть створив на фейсбуці окрему рубрику "поради експертів стартапам".

Помилка №1 полягає у надмірній увазі до технології, а не бізнесу. Перш за все фонд зацікавлений у комерційно успішному проекті з можливістю масштабування, який завдяки розвитку свого бізнесу буде мати позитивний вплив на державну економіку.

"Багато хто розповідає про те яку класну штуку ми зробили, але невідомо як її продавати. А треба навпаки. Нам все одно, що це буде - маркетплейс, дрон, одяг, робот чи іграшки. Головне, щоб в нього була якісно пропрацьована бізнес-модель. Преференцій щодо окремих категорій також немає, тут усі рівні і переможе в першу чергу успішний бізнес", - наголошує директор фонду.

"Наші головні переваги - прозорість, простота та зрозумілість отримання гранту, - каже Карташов. - Усе цифровізовано, а контакти з фондом мінімальні. Просто реєструйтеся на сайті, заповнюєте аккаунт, завантажуєте документи і чекаєте рішення".

Перевірка та оцінка виконуються дистанційно, документообіг без паперу. З'явитися особисто треба лише на pitch day - коли стартап "обличчям до обличчя" перед журі презентує проект. Усі експерти та команда відомі, вказані на сайті.

Головний недолік, на думку директора фонду, це - швидкість. Стартапів виявилося багато і фонд просто був "завалений" заявками. Від подання заявки до оцінки експертами проходить у середньому місяць, а потім ще треба дочекатися черги на pitch day.

Також є дефіцит експертів з певними компетенціями, такими як healthcare та security. Фонд перманентно знаходиться в їх пошуку.

"На початку ми проводили один івент на місяць, а зараз вже виходимо на два. Тобто шукаємо шляхи, щоб прискорити процес оцінки стартапів та видачі грантів", - підсумовує Карташов.

-- Як ви оцінюєте прозорість і якість роботи Українського фонду стартапів?

-- У мене немає запитань до транспарентності роботи фонду - є надійна наглядова рада, пул експертів, процедура розгляду кожної заявки двома експертами та наступний публічний виступ перед журі у разі позитивного проходження скрінінгу та першого етапу.

В принципі, будь-яка адекватна та транспарентна ініціатива з підтримки стартапів є корисною для інноваційної екосистеми.

-- Наскільки актуальний в сучасних умовах розмір грантів - 25 тис дол (pre-seed) і 50 тис дол (seed), які видає Фонд?

-- Для компанії на початковому етапі розвитку, яка працює на локальному ринку, це може дати певний пуш та "подушку" для розвитку бізнесу. Проте це не звільняє від необхідності пошуку ангельского або венчурного фінансування вже дуже скоро.

Звичайно, ми не можемо говорити про те, що даний грант закриває всі потреби стартапу на сід та пре-сід стадії, проте може допомогти розпочати активний фандрейзинг.

Якщо говорити про компанії, що орієнтуються на глобальний ринок, то цих коштів вистачить на 1-2 місяці.

-- Чи підтримуєте ви концепцію безоплатної і безповоротної форми гранту від фонду?

-- Поганого в цьому немає нічого. Проте в Асоціації ми давно говоримо про те, що цього недостатньо для ринку інвестицій. Необхідним ми вбачаєм створення Фонду Фондів. Він передбачає залучення капіталу від міжнародних фінансових інституцій та перерозподіл їх на конкурсній основі серед венчурних фондів. Це дозволить не тільки збільшити обсяг інвестицій, але й залучити іноземний капітал в країну.

-- Які переваги і недоліки принципів роботи Українського фонду стартапів ви можете виділити за підсумками останніх півроку?

-- Часто заявки від стартапів не конкурентоспроможні. Це або невеличкі "копікети" (скопійовані ідеї, - ЕП) для локальних ринків, або засновники, які не можуть презентувати й чітко та зрозуміло представити свій продукт та план дій. Проте це системний недолік ринку, а не фонду. Лише навчання, бажання та час дозволять його вирішити.

Через це, можливо, більш ефективною, на нашу думку, була б певна трансформація підходу до надання коштів - перехід від грантів до інвестування та посилення звітності. Крім того, в публічному просторі було б менше нарікань на компанії, які отримують такий грант від фонду.

-- Як ви оцінюєте прозорість і якість роботи Українського фонду стартапів?

-- Я одразу можу зазначити три рефлексії. Перша - позитивно, тому що це перша програма такого роду, яка взагалі з'явилася в Україні, яка працює не на папері, а реально, де є справді прозорі процедури, експерти, процеси і де українські підприємці можуть реально отримати грантові кошти на розвиток свого бізнесу.

Другий позитивний пункт, про який я частково сказав - це те, що процедури чітко розписані. Зручно подається заявка, є зрозумілі критерії оцінювання. Є також авторитетні експерти, у більшості з яких справді є досвід і можливість адекватно оцінювати проєкт.

І третє - це однозначно хороший інструмент для підприємців, особливо в момент коронокризи, і особливо для стартапів ранньої стадії, щоб брати на себе більше ризиків. Замість того, щоб просто інвестувати свої 50 тис дол, наприклад, вони можуть вкласти свої гроші і доінвестувати ще гранти. Це хороша можливість отримати фінанси для розвитку бізнесу, створити нові робочі місця або зробити перший продукт.

-- Наскільки актуальний в сучасних умовах розмір грантів 25 тис дол (pre-seed) і 50 тис дол (seed) - які видає фонд?

-- Факт того, що є податки і фактично стартап отримує грант після мінусу в 20% від загальної суми грошей, вдарив по певним компаніям, тому що вони все ж таки очікували, що буде повна сума. Але тим не менш у нас є грант 20 тис дол на проєкти на етапі ідеї і 40 тис дол на проєкт на стадії MVP (мінімально життєздатний продукт, - ЕП). В принципі, вже непогано, що є ці гроші, вони покривають оплату роботи команди на стадії ідєї або ж для розробки частини MVP.

Більш того, я скажу що одна з найбільш популярних європейських програм грантового фінансування, яку використовують стартапи по всьому Євросоюзу, дає грант в розмірі 50 тис євро на написання бізнес-плану і тестування технологій. Тобто у нас плюс-минус рівні можливості.

-- Чи підтримуєте ви концепцію безоплатної і безповоротної форми гранту від фонду?

-- Відповідальність завжди є у випадку будь-якого грантового фінансування. Якщо стартап не виконує те, що він обіцяв, то гроші потрібно повернути. Це правило і для українського фонду стартапів і для будь-якого іншого.

Стосовно того, що це не венчурні інвестиції: потрібно враховувати, що вони "вливаються" в стартапи на найбільш ризикованих етапах - на етапах, коли перевіряється життєздатність ідеї, коли є лише MVP без прибутку. Саме такі інвестиції повинна робити держава, яка прагне стимулювати підприємництво, розвиток інновацій в країні, підвищувати конкурентноздатність економіки.

-- Які переваги і недоліки принципів роботи Українського фонду стартапів ви можете відмітити за підсумками останніх півроку?

-- Дві переваги. Перша - це комунікації. З фондом можна легко зв'язатися, фонд дуже швидко відповідає. Якщо написати комусь з менеджерів фонду в месенджер, то в той же день або навіть протягом декількох хвилин вони відповідають. Тому в плані вирішення якогось питання вони дуже швидко відповідають і це дуже великий плюс.

На противагу в європейських програмах відповідь можна чекати кілька днів і навіть тиждень, тому що там багато проєктів і мало людей.

Друге - це те, що вони виплачують платежі без затримок. Це означає, що фінансовий менеджмент гарно поставлений і грантова установа ефективно розподіляє грантові кошти.

Це, напевно, не недолік, а побажання - можна збільшити команду, тому що фонд має великий бюджет і він, можливо, не встигає роздавати гранти перспективним командам, стартапам. Із того що я чув, є велика черга очікування тих проєктів, які вже подали свої заявки, але стоять в режимі очікування і запрошення на пітч-сесію.

Це чутлива тема для ранніх стартапів, тому що для них ці гроші очікуванні і за три місяці вони з одного боку можуть багато зробити, а з іншого боку - за три місяці вони можуть закритися.




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини