Боєць АТО виготовляє "живі" ляльки

Боєць АТО виготовляє
Зараз майстер працює над двома маленькими красунями

За плечима у киянина Сергія Бондаря -- війна. Одним із перших потрапив в АТО, адже повістку отримав у березні 2014-го. Служив на Луган­щині, де внаслідок підриву танка отримав контузію. Було тривале лікування черепно-мозкової травми, пошко­джень вуха та хребта. І довга реабілітація. Цілі три роки Сергій наполегливо нама­гався забути жахіття війни. І нарешті йому допомогли це зробити... ляльки.

До війни Сергій спробу­вав різні професії: пра­цював у охороні, якийсь час служив у міліції, але найдо­вший відрізок часу (майже 12 років) ремонтував взуття. Лю­бив виконувати ювелірну ро­боту -- прошивати різні дрібні деталі, вставляти замки, об­робляти лямочки. Бо це вима­гало максимальної концентра­ції уваги та твердої руки. Після лікування спробував поверну­тися до улюбленої справи, та руки не слухалися, тремтіли -- пальці не могли взяти голку. Тож від ремонту взуття мусив відмовитися.

Важко було опанувати себе. У голові лунали постріли та вибухи, зринали образи поранених та уби­тих... А так хотілося позбутися цьо­го жахіття у мирному житті! Дружи­на Оксана дуже підтримувала, та Сергій мріяв про ліки від страшних спогадів. І одного разу під час чер­гової реабілітації взяв участь в арт-терапії. Хлопцям дали листки, фар­би -- і почалася його нова історія з чистого аркуша.

-- Завдяки заняттям з мисте­цтва я почав опановувати себе, зник тремор, став легше перено­сити переживання, -- згадує вете­ран. -- Нарешті почав відволікати­ся від минулого.

А далі у його життя втрутився його величність випадок. У крам­ницю, де працює Оксана, завітала лялькарка Варвара Лютик. Жінки розговорилися, і невдовзі Сергій став учнем майстрині, яка виго­товляє "живих" пупсів -- так зва­них реборнів. Ці ляльки на вигляд -- як справжні немовлята. Такого ж зросту, з притаманною малень­ким діткам мімікою та виглядом тіла. Бо митці настільки доскона­ло промальовують фарбами на заготовках рук-ніг усі складочки, судинки, почервоніння, що по­верхня стає схожою на шкіру ма­ляти.

-- Важливо також підібрати очі та волосся для ляльки. Аби все ви­глядало по-справжньому. Увесь матеріал для роботи замовляю за кордоном. Працюю над лялькою не один тиждень. Але результат мене тішить, -- щиро каже Сергій.

Зараз майстер працює над двома маленькими красунями. Обидві вже мають своїх замов­ників: рудоволоса поїде у Сінга­пур, а білявка -- до Польщі. Хтось замовляє у ветерана "реборнів" як іграшки для власних дітей, а хтось -- для приватних колекцій. Та найбільшою похвалою сво­їй роботі чоловік вважає реакцію знайомої акушерки, яка, поба­чивши ляльку, запитала: "Чия це дитина?".




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини