Втрати липня. На Донбасі впродовж місяця загинули восьмеро захисників України

Втрати липня. На Донбасі впродовж місяця загинули восьмеро захисників України
45 українських військовослужбовців отримали поранення.

Упродовж липня 2020 року в зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі в результаті бойових дій загинули восьмеро українських військових, 45 отримали поранення. Про це свідчать щоденні дані штабу операції Об'єднаних сил, а також інші джерела, які зібрав Тиждень.ua.

Солдат Олег Олегович Шило, який служив стрілецем - помічником гранатометника у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького, загинув на Луганщині 8 липня. Ворожа куля роздробила йому ліву руку та пробила легені. Олег помер під час надання першої медичної допомоги.

Полеглий воїн народився 5 квітня 1991 року в Києві. З 2009 року по 2010 рік проходив строкову службу в 138-ій радіотехнічній бригаді в м. Васильків Київської області. До 30 ОМБр прийшов служити в грудні 2019 року. Це була його перша ротація в зону бойових дій.

У Олега залишилися батьки та сестра.

Лейтенант Тарас Тарасович Матвіїв з 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув 10 липня під Троїцьким у Луганській області. Увечері того дня бойовики обстрілювали українські позиції зі 120-мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє воїнів. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам - витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса.

Герой народився 18 лютого 1989 року на Волині. Після закінчення середньої школи у 2006 році вступив на навчання до Львівського національного університету імені І. Франка, який закінчив у 2011 році, здобувши фах журналіста. Працював на телеканалах Києва та в мас-медіа Львівщини.

У 2013-2014 роках був учасником Революції Гідності. Після початку АТО брав участь у бойових діях як доброволець в окремій добровольчій чоті "Карпатська Січ".

13 липня президент надав Матвіїву звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Солдат 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Миколаєва Євген Олександрович Чумаченко загинув 13 липня внаслідок прицільного ворожого обстрілу позицій українських військ.

Воїн народився 26 березня 1988 року, жив в Ізмаїлі й Арцизі Одеської області.

У Євгена залишилася дружина та двоє дітей.

Командир розвідувального взводу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти Дмитро Анатолійович Красногрудь з позивним "Мир" загинув 13 липня поблизу Зайцевого в Донецькій області під час виконання бойових завдань. Він зазнав численних осколкових поранень внаслідок вибуху невідомого пристрою.

Група з дев'яти військових намагалась евакуювати його тіло, але потрапила під обстріл - російські війська влаштували засідку, обстріляли представників СЦКК, саперів і групу прикриття. Російські терористи передали його тіло українським військовим 15 липня.

Дмитро народився 18 жовтня 1978 року, родом з Харкова. Мешкав у місті Лиман Краматорського району. Військовий досвід набував у складі миротворчої місії ООН у Сьєрра-Леоне. Влітку 2017 року він розробляв та брав участь в операції, в результаті якої був взятий у полон російський військовий Віктор Агєєв.

У Дмитра залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Розвідник 20-го окремого мотопіхотного батальйону Ярослав Сергійович Журавель загинув на Донбасі 13 квітня поблизу Зайцевого Донецької області. Ярослав був у групі з саперів та представників СЦКК, які вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу Дмитра Красногрудя, що підірвався на міні. Сержант йшов першим, в тій же групі перебував медик Микола Ілін, коли російські терористи почали обстрілювати групу евакуації, незважаючи на "режим тиші", узгоджений через ОБСЄ.

Опісля обстрілу поранений Ярослав залишився на полі бою без допомоги. Три дні поспіль росіяни не давали проводити пошукову операцію. Спочатку його бачили із дрона української розвідки, однак вже приблизно 16 липня стало зрозуміло, що 13 липня 2020 року сержант загинув від поранень. 21 липня тіло сержанта було передано на контрольовану урядом України територію.

Герой народився 8 березня 1980 року у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської области України. Воював на Донбасі з 2015 року. Пройшов такі, як Мар'їнка, Піски, авдіївська "промка", Трьохізбенка, Гранітне.

Старший бойовий медик десантно-штурмової роти окремого батальйону 35-їбригади морської піхоти Микола Ілін з позивним "Естонець" загинув під час проведення спроб евакуації тіла Дмитра Красногрудя. Група евакуації в білих касках із розпізнавальними знаками не встигла дійти до тіла вбитого бійця кілька метрів. Ворог відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Група відійшла, натомість Ілін намагався надати допомогу пораненому. Противник знову почав обстріл із гранатометів та великокаліберних кулеметів. Внаслідок цього Ілін загинув, ще одного військовослужбовця було поранено, один отримав бойове травмування.

Протягом кількох днів тіла загиблих та поранених воїнів знаходились на місці обстрілу. Тривали переговори з СММ ОБСЄ щодо їхньої евакуації. Врешті 17 липня російські терористи з непідконтрольних територій передали тіло Іліна, яке було ідентифіковано за допомоги експертизи ДНК.

Микола Ілін народився 23 квітня 1984 у білоруському Могильові. Брав участь в акціях молодіжних організацій "Молодий фронт" та "Зубр". У білоруському опозиційному середовищі мав псевдо "Фронт".

У березні 2006 року брав участь у протестних акціях на площі Калиновського у Мінську (Джинсова революція). 23 березня його жорстоко побили місцеві поліціянти, Микола потрапив до лікарні з важкою черепно-мозковою травмою. Того ж року виїхав з Білорусі через політичні переслідування до Києва, згодом жив у Білій Церкві на Київщині.

Того ж року емігрував до Естонії, де жив кілька років і отривамав Естонське громадянство.

2018 року Ілін повернувся до України, щоб взяти участь у війні проти російських терористів на Сході України. Вступив на контрактну службу до морської піхоти ЗСУ. Пройшов чотиримісячне навчання в Центрі тактичної медицини. Військовий медик 137 ОБМП 35 ОБрМП, з 31 березня 2020 -- сержант.

Навесні 2020 із бригадою вирушив на чергову ротацію на фронт.

У Миколи залишилася дружина.

Старший стрілець десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти Василь Сергійович Кравченко загинув біля села Шумів Донецької області 20 липня під час виконання службових обов'язків. Близько 12.00 він отримав несумісне з життям поранення в голову.

Василь був родом з Ізяслава, воював на сході України з лютого 2018 року. У квітні цього року чоловік одружився.

У військового залишилася мати та батько.

Матрос 1-го окремого батальйону 36 обрмп ВМС Збройних сил України Артем Євгенійович Козій зазнав численних уламкових уражень 21 липня під Павлополем під час ворожого обстрілу українських позицій з автоматичних гранатометів. Артема евакуювали в мобільний шпиталь до Маріуполя. Лікарі сім годин боролися за життя хлопця, але близько 17:00 воїн помер.

Артем народився 21 вересня 2001 року в місті Южноукраїнськ на Миколаївщині. Вчився в Миколаївському будівельному коледжі. Цьогоріч у червні пішов на контракт до Збройних сил - у морську піхоту. Тоді й почалася його перша ротація.

У нього залишилися сестра, мати та батько, який також служить у ЗСУ.

Нагадаємо, упродовж червня 2020 року в зоні проведення операції Об'єднаних сил на Донбасі в результаті бойових дій загинули четверо українських військових, 52 отримали поранення.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини