Повінь на Прикарпатті: "Ми самі собі рятувальники"

Повінь на Прикарпатті:
Масштабна повінь на Івано-Франківщині, яка виникла внаслідок потужних злив, спричинила багатомільйонну шкоду. Селяни скаржаться на бездіяльність влади. Репортаж DW із зони стихійного лиха.

"Сідайте в наш човен, ми покажемо вам нашу "Венецію", - каже кореспонденту DW Віктор Коржак. "Венецією" чоловік називає тепер своє село Дубівці, що в Галицькому районі Івано-Франківської області. Дерев'яний човен доволі хиткий на воді. У човен сідає Віктор, його дружина Софія та ще їхній сусід Іван Литвин, якому власне цей човен належить.

Ми пропливаємо сільським парком, футбольним полем... Будинки навколо все ще підтоплені, хоча рівень води дещо впав. Стіни мокрі й видно , що вода ледь не дійшла до вікон. Віктор керує човном за допомогою лопати, занурює її в воду й показує глибину - десь півтора метри. "Так ми живемо вже кілька днів. Вся ця вода прийшла буквально за годину. Ми залишилися без питної води - колодязі залило", - розповідає Софія Коржак.

"Ми самі собі рятувальники на своїй вулиці! "

Селище Дубівці, яке розкинулося на берегах Дністра, повінь накрила в ніч на 24 червня. Хоча усі населені пункти в Галицькому районі поліція і Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) напередодні попереджали про потенційну небезпеку і можливість евакуації, люди навряд чи змогли б швидко відреагувати. Як каже Софія Коржак, вода затопила село ледь не за годину.

Іван Литвин та Віктор Коржак кожного дня на човні відвідує сусідів, передусім літніх людей, аби перевірити, чи все в них добре, або привезти питну воду та хліб від ДСНС. Рятувальники перші два дні після повені не мали фізичної можливості заїхати в село своїми рятувальними машинами.

"Ми самі собі рятувальники на своїй вулиці", - каже Віктор і розповідає, що разом з Іваном навіть самі провели рятувальну операцію з відкриття шлюзу на дамбі. Споруду звели ще в часи СРСР, аби власне захистити село від повені. Через шлюзи можна в разі необхідності спускати воду. Але коли село залило водою, ці шлюзи були закриті.

Мешканці Дубівців телефонували в різні служби, аби добитися, щоб або шлюзи відкрили, або дамбу прокопали. Проте, каже Віктор, ніхто не реагував. "А що нам було робити! Ми взяли лебідку, пірнули і відкрили шлюз! І вода нарешті почала потроху сходити", - розповідають Віктор та Іван. Вони визнають, що дещо ризикували своїм життям, бо їх ніхто не страхував.

Хто має відповідати за стан дамб?

Наш човен наближається до будинку подружжя Марії та Івана Наливайчуків. Чоловік та жінка якраз на крильці миють у воді, яка підступає до самих дверей, шматки лінолеуму. "Вода стояла по коліно в хаті, "- каже Марія і розповідає, що вже три дні сплять під дахом разом зі своєю худобою.

Наливайчуки у 2008-му році вже пережили велику повінь. Іван не розуміє, чому тепер не спрацювали вжиті тоді протиповеневі заходи. "Навколо одні бандюги та злодії! Чому вал не побудували по-людськи? Чому вода звідти знов прийшла? Гроші розікрали!"- майже кричить Іван.

Терпець увірвався не лише в Івана. Адже Дубівці цього разу затопило не водою з Дністра, на узбережжі якого розташоване село. Вода прийшла з гірських річок Веделка та Липа, яку течуть повз сусідні селища, де після повені 2008-го теж побудували захисні споруди. Люди буквально обступили кореспондента DW з криками про те, що дамбу не треба було будувати, або будувати геть не там і не так. "З села зробили просто корито, куди залилася вода", - обурюється один з місцевих жителів.

Люди вказують на знищені водою городи, де вже не буде врожаю картоплі, помідорів капусти. Одні кажуть, що треба судитися з владою. Інші нарікають на інженерів, які побудували протиповеневі споруди. Люди розповідають, що вже багато років не бачили, щоб хтось доглядав і за ще "радянськими дамбами" або робив на них якісь профілактичні роботи.

Укріплення дамби місцевому бюджеті не під силу

Ситуація в Дубівцях, принаймні, чому не був відкритий шлюз на дамбі, хто взагалі її власник, потребує відповідного ретельного аналізу, каже у розмові з DW голова Галицької райради Павло Андрусяк. Голова райради визнає, що ця повінь показала багато проблем з комунікацією між різними гілками влади і людьми.

У райраді також розуміють, що після того, як будуть ліквідовані наслідки повені, треба провести аудит усіх захисних споруд. Очевидно доведеться укріплювати дамби, або споруджувати нові. "Але це все дуже великі інвестиції, які нам не під силу", - каже Андрусяк. Тут, за його словами, без урядових грошей не обійтися.

Павло Андрусяк трохи не згодний з селянами, які критикують владу. На його переконання, побудовані після повені 2008-го року споруди цього разу виконали свою головну функцію: "Вода з Дністра у Галицькому районі підтопила значно менше населених пунктів, ніж 12 років тому. Цього року більше лиха накоїли гірські річки, що впадають у Дністер", - зауважує Андрусяк.

Причини паводку тим не менше будуть проаналізовані і слідчими національної поліції. Якщо матеріальні збитки були нанесені в результаті помилок, бездіяльності чи халатності чиновників, посадові особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, заявив в інтерв'ю DW в.о. начальника Галицького райвідділу Національної поліції України Іван Михайлишин.

Сподівання на військових та міжнародну допомогу

Поліцейські рятувальники працюють пліч-о-пліч у цілодобовому режимі. Головне завдання - відкачати воду з будівель. За даними Івано-Франківського управління ДСНС, в Галицькій район прибули на допомогу рятувальники з Волині. В них багато роботи. Адже цього разу затопило і місто Галич, і майже всі селища навколо.

Україні явно не вистачає технічних ресурсів для відкачування води, каже DW мешканець Галича Василь Данилюк: "Треба вводити війська, як 12 років тому тут працювали військові інженери!" Україна вже запросила про допомогу міжнародний інженерний батальйон "Тиса". Міжнародні партнери України, зокрема країни ЄС, теж вже почали надавати фінансову та технічну допомогу для ліквідації наслідків стихійного лиха.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини