Де не вламалася "доля" або Чому Садовий почав воювати з Козловським

Де не вламалася
Як не буває курки без яйця, так не було би й Садового без Козловського. Річ очевидна для кожного, хто хоча б трохи слідкує за тим, що відбувається у львівській політиці.

Дружба мера із бізнесменом почалася ще років з десять тому і для обох донедавна була неабияк корисною. Садовий користався Козловським на виборах і, піджавши хвіст, ховався за його спиною чи не при кожній найменшій проблемі. Натомість Козловський успішно і без перешкод розбудовував у Львові свій бізнес. Виглядало все ідеально -- аж раптом почалась війна.

Садовий оголосив Козловського "бандитом" і взявся терміново його "розкуркулювати". Почав з двох львівських ринків, якими фірма володіє вже понад 20 років. Залучив до процесу і свою мерію, і свою партію, і свої ЗМІ, і Міністерство юстиції, й навіть прокуратуру. А тоді виставив ультиматум: або Козловський "проявляє європейську солідарність" і добровільно віддає ринки Львову, або мерія тягне його до суду...

Глянеш на це -- і за першим разом складеться враження, що Садовий перед виборами перечитався Лі Куан Ю (той радив саджати за грати найближчих друзів, щоби здобути довіру суспільства). Втім, бодай трохи знаючи Садового -- можна казати з упевненістю: він не був би собою, якби скрізь і всюди не "клеїв" подвійного дна.

"Вголос" спробував копнути глибше в цій справі і знайшов те, що буде цікавим як простим мешканцям Львова, так і бізнесменам, і навіть самому Андрієві Садовому. Далі уважно слідкуйте за датами, а також читайте, що про цю ситуацію думає сам Григорій Козловський.

***

26 травня ЗМІ Садового розтрубіли про те, що донька Григорія Козловського Софія Максимець стала власницею двох львівських ринків -- "Винниківського" та "Підзамче". Повідомлялося, начебто вона незаконно (!) перереєструвала майно із комунальної власності у приватну (простіше кажучи -- вкрала два ринки в громади Львова). У тому ж повідомленні зазначалося, що справою вже зацікавились правоохоронці, а Управління комунальної власності Львівської міської ради звернулась до Офісу протидії рейдерству Мін'юсту.

Рівно за місяць, 26 червня, ЗМІ Садового відзвітували вже про "перемогу" -- повідомили, що Мін'юст скасував право власності доньки Козловського на два львівські ринки. Це, мовляв, стало відповіддю на згадану вище скаргу Управління комунальної власності Львівської міськради, подану від імені міського голови Львова.

Того ж дня із заявою виступила і "Самопоміч". На "Фейсбук"-сторінці львівської організації коротко описали своє бачення ситуації і зазначили:

"Щоб остаточно повернути майно, Львівська міська рада має звернутись до суду, щоб скасувати договір позики, або ж пан Козловський повинен проявити "європейську солідарність" і добровільно віддати майно громаді міста. Прокуратура повинна оголосити підозру винниківським реєстраторам, які сприяли спробі крадіжки".

Протистояння Садового з Козловським стало топ-темою львівської політики останніх тижнів, тож "Вголос" вирішив з'ясувати -- чи готовий бізнесмен погодитись на вимоги свого екстовариша, й звернувся до нього по коментар. Відповідь Козловський нам надіслав -- разом із пакетом документів, який пояснює суть цієї справи і вкотре підтверджує, що при великому бажанні й потребі створити красиву картинку в ЗМІ Андрій Садовий спроможний на неможливе. Спробуємо пояснити вам усе це коротко і зрозумілою мовою.

27 березня керівник Управління комунального майна Львівської міської ради Інна Свистун (вона ж -- "зашкварена" на дерибані майна кума Садового) відправила скаргу до Міністерства юстиції з вимогою скасувати реєстрацію права власності ТзОВ "Дари Львівщини" (фірма доньки Козловського) на ринки "Винниківський" та "Підзамче". Підставою для цього Свистун називала начебто незаконність дій реєстраторів.

Через майже два місяці, 13 травня, Колегія Мін'юсту розглянула скаргу й рекомендувала Міністру ВІДМОВИТИ в її задоволенні. У висновку Колегії наголосили: сама скарга є незаконною, адже обидва ринки не є комунальною власністю Львівської міської ради, тож Львівська міська рада у принципі не може просити про вчинення якихось дій щодо них. Відтак 27 травня Міністр юстиції підписав відповідний наказ із відмовою.

Не минуло і тижня -- чиновники Садового увімкнули дурників. Зробили вигляд, наче в очі не бачили ні відмови, ні своєї ж скарги, наче досі взагалі не знали нічого про ситуацію з ринками та уже 3 червня вдруге відправили ту саму скаргу, з тим самим текстом, з тими самими пунктуаційними помилками (!) у те саме Міністерство юстиції. Єдине, що підписала документ цього разу уже не Інна Свистун, а особисто Андрій Садовий...І після цього, "за дивним збігом обставин", усе пішо як по маслу.

Процедура реєстрації й розгляду, яка із першою скаргою тривала майже два місяці, на цей раз завершилась за 7 днів. Ні субота з неділею, ні Зелені свята не завадили чиновникам, які завжди вирізнялися своєю "працьовитістю", в турборежимі підготувати всі документи й найближчого робочого дня -- 10 червня вдруге розглянути ту саму скаргу Львівської міської ради... і заперечити самим собі! Мін'юст перевірив ті самі документи і виніс кардинально протилежний висновок! Чиновники раптово задовольнили вимогу Садового і скасували реєстрацію ринків доньки Козловського.

При цьому, зверніть увагу, рішення аргументували тим, що під час оформлення документів на ринки фірма Козловського не надала документів щодо зміни назви вулиць або ж присвоєння адреси "Винниківському ринку". Оце і вся "незаконність"...

Чи то гривня животворяща наслала просвітлення на Мін'юст, змусивши так швидко і так кардинально змінити думку, чи то Садовий не такий уже й ворог із владою ЗЕ, яким хоче здатися -- нам залишається хіба що здогадуватись. Втім, одна річ відома вже зараз і точно: крапку у цій історії поставить суд. І результат Садовому, як виглядає, навряд чи сподобається.

Намагаючись якнайшвидше добитися вигідного для себе рішення, мер "прохалявив" так, що відповідати перед судом тепер доведеться і йому самому, і всьому Мін'юсту. Адже згідно із постановою Уряду №1128, яка регулює порядок розгляду подібних скарг, міністерство не має права повторно виносити рішення щодо скарги того самого територіального органу на одну й ту ж проблему. Коротше кажучи -- Мін'юст пішов проти закону, коли після скарги Свистун узявся розглядати скаргу Садового щодо тих самих ринків і змінювати в ній своє перше рішення. Більше того, сама скарга не була оформлена належним чином, не мала електронного підпису мера, а, відповідно, не мала ніякої юридичної сили.

Що все оце означає? Юристи Козловського без зайвих труднощів оскаржать все це у суді і повернуть його доньці всі права власності на обидва ринки. Історії прийде кінець.

Залишається єдине запитання: навіщо організовано весь цей цирк, якщо за законом ринки насправді належать Козловському і навіть з найкращих намірів на благо Львова забрати їх ніхто не зможе?

Відповідь, як ви розумієте, знають лише дві людини, два екстовариші -- Садовий із Козловським. Перший публічно каже, що таким чином "бореться за справедливість". Позицію другого читайте тут:

"Коли Андрій Іванович публічно просить мене "проявити європейську солідарність" щодо ринків, я найперше мушу пояснити мешканцям Львова, що він має на увазі. "Європейська солідарність" у розумінні Садового -- це отримати "долю" з бізнесу. І, власне, з Андрієм Івановичем за останні 9,5 років я дуже часто проявляв цю "європейську солідарність". Я стільки разів її проявляв, що Андрій Іванович вже давно мав би стати "європейцем" та мати совіть і далі грабувати бізнес. Думаю, перед виборами ми з Андрієм Івановичем поговоримо про це більш конкретними фактами. Тепер уже вистачить з нього "європейської солідарності" -- нехай вже сам навчиться заробляти. А суди за тиск, за телефонне право, за фальсифікації -- я йому гарантую".

Словом, ви зрозуміли. Від любові до ненависті -- всього один крок, а у випадку із Андрієм Садовим -- усього одна "доля".




Давайте дружити у Facebook!


Популярне в соцмережах сьогодні

Останні новини