Що турбує німців у онлайн-торгівлі?

Що турбує німців у онлайн-торгівлі?
Звичне явище в Німеччині: дедалі більше товарів замовляються через інтернет і доставляються поштою додому. Лишень кожен житель Франкфурта-на-Майні, де мешкають понад 750 тисяч людей, одержує щороку в середньому 27 посилок. Люди приглядаються до товару і приміряють його, а потім вирішують, залишати покупку чи відмовитись від неї - зазвичай повернення товарів безкоштовне. Тільки за 2018 рік німецькі логістичні компанії нарахували по всій країні 280 мійльонів посилок-повернень.

Уявна гора використовуваної при цьому упаковки стає дедалі більшою: ще 2015 року її вага становила півтора мільйони тонн. Ці та подібні цифри наводяться на виставці Німецького архітектурного музею у Франкфурті. "І це тільки початок. Онлайн-шопінг змінює наше фізичне життя", - каже директор музею Петер Кахола Шмаль (Peter Cachola Schmal).

Читайте також: Альтернатива одноразовому посуду: як пообідати, не зашкодивши екології

Наскільки значними є це зміни, покликана з'ясувати виставка My Home is my Parcel, що триває зараз у музеї: "Нищівний екологічний баланс, експлуатація кур'єрів, порожні торговельні вулиці - чи можемо ми взяти на себе відповідальність за все це?"

Чим більше товарів люди замовляють в інтернеті, тим менше продається у магазинах міст. Книжки, компакт-диски, велосипеди й навіть продукти харчування на кшталт сиру чи молока, замовлені онлайн, доставлять в упакованому виді з сьогодні на сьогодні. Від цього уже давно потерпає традиційна роздрібна торгівля - і не лише маленькі магазинчики, але й великі мережі універмагів, як-от найбільша в Німеччині мережа Galeria Karstadt Kaufhof.

Інтернет та смартфони кардинально змінили купівельну поведінку населення. Петер Кахола Шмаль переконаний, що зростання онлайн-торгівлі сьогодні настільки ж нереально спинити, як в 1960-х поширення у Німеччині приватних авто. "Час не можна повернути назад", - погоджується і Гольґер Кляйне (Holger Kleine), професор дизайну з Вищої школи Рейн-Майн. Саме тому Німецький архітектурний музей запустив спільний проєкт за його участі та участі його колеги Уве Мюнцінґа (Uwe Münzing).

Сталий розвиток в онлайн-торгівлі

Однак Кляйне, Мюнцінґ та їхні студенти аналізують не лише обсяги онлайн-торгівлі, але й те, як саме вона працює. "В онлайн-торгівлі оминається публічний простір", - констатує Кляйне. Директор музею Шмаль на це додає: "Саме тому ми повинні замислитися про так звану "останню милю".

Під останньою милею розуміють відстань між розподільними центрами посилок та покупцями. "У цьому питанні ми уже на межі", - каже Шмаль і пропонує приділяти увагу архітектурі. "Тут треба щось робити з точки зору будівництва", - пояснює він і наводить приклад Китаю, де онлайн-концерни зараз обговорюють запровадження так званих кіосків, аби бути ближчими до клієнтів. "Адже і в Китаї покупці не сидять весь день удома, а їхні офіси не мають можливостей приймати онлайн-посилки", - каже Шмаль.

Тож як могла б виглядати онлайн-торгівля майбутнього? Як можна повернути у публічний простір зв'язку між посилкою та покупцем? Як має працювати розподіл посилок, аби онлайн-покупці, з одного боку, якомога швидше отримували свої товари, а з іншого, - при цьому витрачалося б найменше енергії і залишалося якомога менше упаковки?

Читайте також: Клімат до 2070 року: спека загрожує мільярдам

Ці питання стосуються не лише міст, але й сільської місцевості. "Там попит на такі місця передачі товарів навіть більший, адже тоді люди не повинні їхати в місто, щоб забрати свої онлайн-замовлення", - каже Шмаль. Вони ж мусять ходити на роботу й не можуть постійно сидіти вдома, пояснює експерт.

Онлайн-торгівля ближче до людей

"Як гриби - маленькі і розсіяні повсюду - такими мають бути місця онлайн-торгівлі, - каже Шмаль. - Вони повинні працювати 24 години на день, і, будь ласка, там мають працювати люди!" Тож і назви студентські проєкти мають відповідні: [email protected], Parcell або ж PARCELABS.

Приміром, мета проєкту [email protected] - уникнути додаткових шляхів, які доводиться долати клієнтам для того, щоб забрати свою посилку. Він передбачає можливість доставки на роботу. Як це має працювати, студенти демонструють на прикладі відповідно збільшеного лобі сучасного офісного центру cube berlin у Берліні.

Натомість проєкт Parcell передбачає створення таких собі "клубів-кур'єрів" між великими розподільчими центрами на околицях міст та розташованих ближче до покупців посилкових станцій. У цих "клубах" має бути організовано розподіл замовлень. За прикладом клубів робітників у Москві в 1920-х роках, нинішні "клуби кур'єрів" мають одночасно бути і їдальнею, і баром, і кінотеатром, і пунктом медичної допомоги, і хостелом для посилкових кур'єрів. Ідея полягає в тому, аби поєднати розподіл посилок із спільним проведенням часу та життєвою допомогою.

І наостанок - "пасаж повернутих посилок" поруч із центральним вокзалом міста. Тут має бути і склад посилок, і магазин повернутих товарів, де вони продаються замість знищуватися, як це зазвичай відбувається нині.

Утопія чи реальність?

"Визнаю, це трохи утопія", - каже Дебора Ґассе (Deborah Gasse), коментуючи ідею власного проєкту під назвою PARCELABS. Такі "пакетні лабораторії", згідно з ним, мають з'явитися, зокрема, на парковках у центрі міст. "Тут ми повторно і з користю для довкілля використовуємо те, що характерно для всіх онлайн-замовлень, а саме картонну упаковку", - каже вона.

Після розпакування товарів, за проєктом, на картонну упаковку за допомогою спеціальної процедури саджають паростки різних овочів та трав. Таким чином проєкт Дебори Ґассе покликаний одразу досягати кількох цілей: "Реорганізація використання старих будівель замість знесення, зменшення потоків руху транспорту, вторинне використання матеріалів, урбанне фермерство, продовольчий магазин, очищення повітря та здорове харчування об'єднані в одне", - каже Ґассе.

Чи може це бути рішенням для торговельних центрів, універмагів та маленьких магазинів, які в майбутньому спорожніють? Директор франкфуртського музею Шмаль припускає, що роздрібна торгівля у містах із часом дійсно зникне, але одна втіха є, каже він: "Ресторани залишаться. Кому хочеться отримувати з доставки охололу їжу?"




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини