Гра без виграшу: які наслідки матиме втручання Києва в американські вибори

Гра без виграшу: які наслідки матиме втручання Києва в американські вибори
Володимир Зеленський за рік президентства встиг викликати різні емоції у різних міжнародних партнерів. Від неприхованої цікавості до ледве прихованої іронії.

Однак у Сполучених Штатах впродовж вже тривалого часу ця емоція кристалізувалась у формі співчуття.

Співчуття до президента країни у війні, який на порозі президентства отримав абсолютно безпрецедентний за формою і змістом тиск від президента США.

Навіть в останні два тижні на різних міжнародних дискусіях, присвячених року президентства Зеленського, доводилось чути коментарі від закордонних експертів на кшталт "бідний Зеленський, він такого не заслужив...".

Внаслідок "Україногейта" діалог із США на найвищому рівні обірвався у Нью-Йорку - як би ми не вдавали, що все добре. Навіть озвучена на переговорах з українськими колегами обіцянка призначити когось на посаду спецпредставника США щодо України, яка залишається вакантною з моменту гучної відставки посла Волкера, досі не виконана...

Не тільки Україна стала токсичною у США, але й США стали токсичними в Україні.

"На вахті" українсько-американських відносин з тих, хто намагались тримати двосторонню адженду в тонусі і пережили імпічмент, залишився хіба тільки Джордж Кент в Держдепартаменті.

Єдиною більш-менш позитивною новиною стала номінація Кіта Дейтона на посаду посла США в Україні, яку б дуже хотілось інтерпретувати як розуміння Білим домом того факту, що проти України досі триває збройна агресія.

Однак своєю заявою на пресконференції про відкрите кримінальне провадження за заявою Деркача щодо телефонних розмов Байдена і Порошенка Зеленський надіслав дуже тривожний сигнал, який багато хто у США інтерпретував як бажання підіграти одному з кандидатів.

Навіть якщо це кримінальне провадження мало бути відкрите згідно з далеко не досконалим українським законодавством, очевидно, не справою президента було про це оголошувати.

Якщо ж справа не тільки у вимозі законодавства, і дійсно є бажання втамувати спраглого на компромат Трампа, то виникає гігантський знак питання щодо такого підходу для інтересів держави Україна, які Зеленський якраз сьогодні і має представляти.

Можна зрозуміти, в чому тут полягає інтерес окремих олігархів, яких "наздоганяє" американське правосуддя і які, очевидно, наївно продовжують думати, що допомігши Трампу тут, Джуліані допоможе їм там.

Також зрозуміло, у чому тут інтерес Росії, яка після вибуття з передвиборчої гри "свого" демократа Берні Сандерса вбиває у цій історії одним пострілом щонайменше двох зайців - перешкоджає обранню Байдена і працює на знищення двопартійної підтримки України в США, а відтак і готує ґрунт для чергового входження українсько-американських відносин у стан якщо не конфронтації, то тривалої коми у разі обрання президентом Байдена.

До речі, Деркач, який оприлюднив плівки, свого часу дуже активно промотував ідею фікс для України у вигляді слогану "В Європу через Росію".

Однак абсолютно незрозуміло, які плюси з цієї історії можуть бути для Зеленського як президента. І для України.

Щиро сподіваюся, що його заява на пресконференції з оголошенням кримінального провадження не є замінником тієї заяви, про яку домовилися Єрмак і Джуліані у Мадриді. Високопоставлені інсайдери запевняють, що заява на пресконференції була абсолютним експромтом Зеленського.

Сподіваємося, це так, і у Зеленського зможуть відповідним чином прокомунікувати питання, яке чи не найчастіше ставлять сьогодні закордонні партнери в неформальних розмовах:

Чи було відкрите прокуратурою провадження інспіроване з Офісу президента, чи це просто вимога українського законодавства?

Адже навіть якщо опуститись на прагматичний чи навіть цинічний рівень міжнародної політики, де кожна подібна послуга передбачає послугу навзаєм, то теж виникають великі питання, що саме могла б отримати Україна за подібне підігрування одному з кандидатів?

Трамп, можливо, готовий підписати Двосторонню безпекову угоду між Україною і США, де Штати нададуть Україні гарантії безпеки? Ні.

Трамп переконав Путіна забратися принаймні з Донбасу, якщо не з Донбасу та Криму? Ні. Зате на весь світ лунають заяви Трампа і Путіна про "дух Ельби".

А можливо, нам готові надати хоча б статус основного союзника США поза НАТО? Теж ні. Є лише запевнення Вашингтона у підтримці України щодо приєднання до Програми посилених можливостей (EOP), і на цьому, як то кажуть, дякуємо.

Хтось може зауважити: але ж справа лише в Порошенку і бажанні команди нинішнього президента притягнути його до відповідальності. Дійсно, Володимир Зеленський насправді не протрампівський і не про пробайденівський. Він - антипорошенківський.

Однак кого цікавитимуть такі нюанси на тому березі Атлантики, якщо ця справа рикошетом б'є по супернику Трампа на президентських виборах і буде - свідомо чи несвідомо - використана у Штатах для розкручування чергової історії з втручанням України у виборах?

На фоні коронавірусу і його наслідків для економіки позиції Трампа слабшають. І чим хиткішим ставатиме електоральне становище чинного президента США, тим більше він потребуватиме брудних, здобутих незалежно яким шляхом компроматів на Байдена.

Так, можна лише поспівчувати українській владі, яка, за словами одного високопосадовця, на американському напрямку неначе ходить по суцільному мінному полю без міношукача. Але зараз як ніколи важливо не допустити появи нових мін, продукуючи заяви, які можуть бути розцінені за океаном як входження у передвиборчу гру на боці Трампа.

Дуже добре, що українська влада свого часу дослухалась до рекомендацій запровадити жорстку дисципліну на коментування американської теми, зокрема й з боку депутатів "Слуги народу". Але чим більше Америка занурюється у президентську кампанію, тим стає очевидніше:

Жорстка комунікаційна дисципліна потрібна усім українським посадовим особам. Включно з президентом.

Також важливо пам'ятати, що незалежно від того, наскільки деякі особи провокуватимуть президента України пристати на ті чи інші позиції, є підстави вважати, що чотири фактори матимуть ключовий вплив на українсько-американські відносини у найближчій перспективі:

- відсутність чи наявність заяв та дій з боку України, які б кваліфікувались як її втручання у вибори в США;

-ефективність нинішньої влади у проведенні судової реформи, реформи Офісу Генпрокурора, реформи СБУ, митниці та оборонної реформи;

-неприпустимість фактів вибіркового і політично мотивованого правосуддя,зокрема й щодо колишнього президента;

-діалог з Китаєм, зокрема спосіб вирішення питання навколо "Моторсічі".

Як бачимо, є над чим працювати.




Давайте дружити у Facebook!


Останні новини