Дитину принижують, б’ють, морять голодом: що робити, якщо ви стали свідком знущань (Відео)

Булінг дітей

Дітей б’ють, морять голодом та залишають на вулиці

Трагедія – завжди трагедія, хоч де і з ким вона сталася б. Смерть людини – завше біль і горе для рідних і близьких. Байдуже, скільки років, байдуже, скільки прожив. Вже не повернеш. Але часто трагедії можна уникнути. Мова зараз про дітей. Якось цього року зарясніло від повідомлень про малюків, які опинялися у лікарнях скаліченими, до смерті замученими голодом і недоглядом, із травмами, які самі собі точно не могли заподіяти. І розум підказує: так не повинно бути! Ці ж діти жили не в дикому лісі. Поруч ходять, живуть дорослі, які бачать, чують, часто знають, що от за цими стінами чи цим парканом знущаються з дитини, але діють за принципом – воно мені треба? Їхня дитина – хай що хочуть те й роблять. Але ось цей принцип хати з краю він хибний за всіма статтями. Так не повинно бути. Журналістка “5 каналу” розбиралася у цій складній темі, де права тісно переплетені з обов’язками. Де дорослі точно відповідальні за народжених ними. І де відсутність відповідальності породжуватиме нові і нові смерті ні в чому не винних дітей.

Б’ють, морять голодом та просто залишають на вулиці. В ефірі “5 каналу” журналісти не раз розповідали про горе-батьків. Шокуючі заголовки статей з’являються і на сайтах прокуратур різних областей. Здебільшого розголосу набувають випадки, коли вже сталося непоправне. Так, 6 вересня Україну вразила смерть семирічного Андрійка з Черкас. Лікарі два тижні намагалися його врятувати. 24 серпня хлопчик у комі потрапив до дитячої обласної лікарні. Понівечену дитину забрала швидка з будинку бабусі та дідуся, поки мати була в Києві на операції. Лікарі виявили у постраждалого ще й пролежні. Кажуть, це свідчить про те, що він у тяжкому стані пролежав щонайменше кілька днів.

“Це були забій, це були гематоми, гематоми на голові, ссадини по всьому тілі і рвана рана була вушної раковини. По аналізам дитини була анемія, 51 гемоглобін, тобто хлопчик страждав”, – повідомила медична директорка Черкаської обласної дитячої лікарні Наталія Волочкова.

Нерідних бабусю та дідуся, які є батьками вітчима хлопчика, суд на два місяці взяв під варту. Їх підозрюють у залишенні дитини у небезпеці. Бабуся Андрійка – Вікторія Лясова запевняє, Андрій впав із купи цегли. У свідченнях плутається, адже спочатку говорила, що хлопчика покусали собаки. Жінка нібито кілька днів намагалася лікувати його самостійно. Допоки не змогла добудитися. Журналістам подробиці не розповідає.

“Жінка, спостерігаючи поганий стан здоров’я хлопчика не зверталася до закладів охорони здоров’я, а самостійно надавала першу домопогу. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років”, – наголосила речниця Нацполіції у Черкаській області Зоя Вовк.

Андрійка і молодшу сестру привезли до бабусі з дідусем тимчасово. До їхнього подвір’я обурені мешканці Черкас принесли квіти, дитячі іграшки та лампадки. Тепер непокояться про долю дівчинки.

“В нас такі соціальні служби. Так вони працюють. От питання: де зараз ця дівчинка? Де зараз вона?”, – цікавиться мешканка Черкас Ксенія.

Відомо, що Вікторія Лясова вже судима. Кілька років тому проти неї порушували провадження за побиття сусідки. Містяни обурені: чому таку жінку не контролювали соціальні служби. Адже вона, хоч і тимчасово, але таки виховує онуків.

“Ми дізналися буквально 25 числа. І зразу ж запит на школу зробили. Характеристику і все, що школа нам могла надати, надала. Ми підняли свої документи. Тобто нічого взагалі негативного, що могло б якось насторожити в нас не було”, – запевнила начальниця служби у справах дітей Черкаської міськради Світлана Шишлюк.

Начальник сектору ювенальної превенції ГУ Нацполіції у Черкаській області Лідія Цуканова зауважила: “Першою, хто приїхав на виклик, це була я. І дана родина в нас ніколи не перебувала на обліку. У нас не було жодного повідомлення. Знать, чим займаються у родині, якщо немає ніяких повідомлень – ми не можем”.

Не скаржилися на родину ані педіатр, ані вчителі, які найпершими мали б запідозрити можливе жорстоке ставлення до дитини. Нерідко вони просто не можуть розгледіти небезпеку через незнання, каже тренерка Любов Лоріашвілі. Наголошує, при центрах соцслужб, де вона і працює, є безплатні лекції для педагогів. На них розповідають, на що передовсім треба звертати увагу. Проте освітяни тренінги здебільшого не відвідують.

“Синці можна побачити. Можна побачити зміну поведінки дитини. Наприклад, дитина стала більш ляклива. Денний енурез з’явився в садочку. Це коли дитина під час денного сну пісяється. Не було – стало. Дитина може перебувати в стресовому стані. Якщо по учням, може падати академічна успішність. Можемо побачити, що дитина почала худнути, погано харчується. Приходить брудна. Спить на навчанні”, – зазначила тренерка із соціальної роботи Київського центру соцслужб Любов Лоріашвілі.

Заступник директора Департаменту захисту прав дітей Нацсоцслужби України Володимир Вовк акцентував увагу: “Соціальний педагог, якщо він це помітив, має поінформувати соціального працівника”.

Трапляється, замовчують або не зважають на крики сусіди. Як це було у випадку з родиною покійного Андрійка.

“Завжди там гамір, сварки, ми до цього звикли і не звертаємо уваги”, – каже сусідка Ірина Маркіанова.

Заступник директора Департаменту захисту прав дітей Нацсоцслужби України Володимир Вовк додає: “Якщо дитина перебуває під загрозою її життя, а це бачить будь-хто. Він несе кримінальну відповідальність за те, що він не допоміг цій дитині. Це передбачено кримінальним кодексом”.

Свідка за бездіяльність можуть оштрафувати, або посадити на три роки. Якщо ж дитина померла, – можуть заґратувати на 5 років. Є межа, коли вже треба діяти, а не просто спостерігати. Практичні поради від фахівців. Якщо, приміром, на дитячому майданчику, ви почули, що дитину голосно сварять, можна підійти і запитати чи потрібна допомога або запропонувати воду. Дорослих це може вгамувати і вони принаймні зрозуміють, що людям навкруги не байдуже. Якщо ж ви стали свідком насилля, мерщій дзвоніть до поліції та знімайте інцидент на камеру. Як свідчить практика, саме відеозйомка може зупинити кривдника.

“Можливо, людина просто не хоче дійсно вмішуватися в ту ситуацію, яка відбувається, і проходить повз. Але я закликаю тих пересічних громадян, тих людей, які дійсно спостерігають випадки насильства над дитиною, жорстокого поводження над дитиною, все таки заявляти до компетентних органів”, – підсумувала психолог із питань домашнього насильства Тетяна Монастирецька.

За жорстоке поводження з дітьми батьків можуть заґратувати. Яскравий приклад – історія киянки Владислави Трохимчук. Ще 2016 року вона на одинадцять днів залишила самих у квартирі однорічного сина та дворічну дочку. Повернувшись додому, жінка виявила хлопчика мертвим, а дівчинку – без свідомості. Два роки тому за залишення дітей в небезпеці матері винесли вирок – 8 років за ґратами. І цього літа статтю перекваліфікували на навмисне вбивство. Тепер вона відсидить на чотири роки довше.

Людмила Павленко, Яна Лимаренко, Богдан Чаргазія та Олександр Лісовий, “5 канал”

Читайте також: Смерть хлопчика в дитячому таборі “Артек” під Києвом: що відомо про трагедію та як допомогти родині