Перший антибіотик виділили із грибів

Англійський мікробіолог Александер Флемінг 15 вересня 1928-го виділив перший у світі антибіотик – пеніцилін. Відкриття пеніциліну зменшило відсоток смертності від бактеріальної пневмонії у солдатів з 18% до 1%. Пеніцилін також лікував дифтерію, гангрену, пневмонію, сифіліс та туберкульоз.

1928-го Флемінга обрано професором бактеріології, дослідник вивчав властивості стафілококів. Часто його лабораторія часто залишалася дуже неохайною. Коли Флемінг повернувся до лабораторії після відпустки, помітив, що на одній пластині з культурами з’явилися цвілеві гриби. Присутні там колонії стафілококів були знищені. А інші колонії збереглися в нормі. Флемінг зарахував грибки, які виросли на пластині з його культурами, до роду пеніцилових. Назвав виділену речовину пеніциліном.

Хоча Флемінг і бачив великий потенціал цього відкриття, не зміг ізолювати активну антибактерію пеніциліну. Йому також не вдавалося випробувати його на людях. Флемінг описав своє відкриття в статті, яка так нікого й не зацікавила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник без медичної освіти розробив вакцину від сказу

У розпал Другої світової війни, два науковці Оксфордського університету Говард Флорі та Ернст Чейн почали дослідження, працюючи з пеніциліном. Науковці створили порошок, який зберігав антибактеріальну силу декілька днів.12 лютого 1941-го поліцейський Альберт Александр отримав першу дозу пеніциліну. Вже за декілька днів лікування від небезпечної інфекції йому стало краще.

Зараз пеніцилін призначають пацієнтам з бактеріальними інфекціями: пневмонією, гострим фарингітом, менінгітом, сифілісом та гонореєю. Пеніцилін вбиває бактерію та перешкоджає її подальшому розвитку та розмноженню.

Масове виробництво інсуліну почалося 15 квітня 1923-го. За це лікарю Фредеріку Бантінгу присудили Нобелівську премію. Медик за рік до цього зробив ін’єкцію винайденого ним інсуліну 14-річному хлопчикові Леонардо Томпсону. Той страждав важкою ювенільною формою цукрового діабету. Його підшлункова залоза не виробляла достатньо інсуліну.

Без лікування хворі швидко помирали. Досвід виявився невдалим – екстракт був недостатньо очищеним, що призвело до розвитку алергії. Тимчасово ін’єкції інсуліну були припинені.