30 кроків Незалежності: пригадуємо найзухваліші вбивства

За 30 років Незалежності в Україні сталася низка гучних і зухвалих убивств, за якими часто стояли найвищі посадові особи країни. Тому, якщо й карали виконавців – замовників “дістати” так і не вдалося. Gazeta.ua пригадує п’ятірку таких справ.

22 квітня 1998 року у Києві застрелили колишнього голову НБУ 62-річного Вадима Гетьмана.

Його виявили пораненим у вантажному ліфті будинку на Печерську, де на восьмому поверсі знаходилася його квартира. Коли прибула слідчо-оперативна група, він ще був живий, але врятувати не вдалося.

Підозрюваного в убивстві затримали лише за чотири роки – 2002-го. Ним виявився 29-річний на момент злочину Сергій Кулєв, член донбаської “Банди Кушніра”. У квітні 2003-го він отримав довічне ув’язнення з конфіскацією майна, за рішенням Луганського апеляційного суду. Дотепер перебуває у в’язниці. Відбуває термін в Бердичівській виправній колонії в Житомирській області.

За співучасть у вбивстві Гетьмана були засуджені ще двоє людей – жителі Донецька Едуард Косигін і Сергій Володченко, які отримали 11,5 і 11 років позбавлення волі відповідно. Місцезнаходження ще одного досі невідомо, за однією з версій, його вбили відразу після злочину.

Генпрокуратура вважала замовником убивства Гетьмана колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Він свою причетність до нього завжди спростовував.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Редактора газети розстріляли дорогою на роботу

25 березня 1999 року на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль – Золотоноша в автокатастрофі загинув голова Народного Руху України 62-річний В’ячеслав Чорновіл. Соратники Чорновола вважають його загибель політичним убивством. Розслідування аварії досі не закінчилось.

Того дня автомобіль Чорновола врізався в КамАЗ з причепом, який розвертався посеред шосе. Політик і його водій Євген Павлов загинули на місці. Прессекретар Дмитро Понамарчук отримав важкі травми. Колишній заступник генпрокурора Микола Голомша казав в інтерв’ю, що Чорновола добили кастетом. Внаслідок серцевого нападу помер один із пасажирів КамАЗу. Водія Володимира Куделю, який нібито був за кермом під час аварії, амністували без відбування покарання. Хоча слідство довело, що він винен у ДТП із тяжкими наслідками. МВС розповсюдило серед медіа чутки, що він нібито вмер від серцевого нападу.

В’ячеслав Чорновіл балотувався в президенти України на виборах 1991 року. Посів друге місце із результатом 23,27 %. Є версія, що його “ліквідували” як небезпечного конкурента на майбутніх президентських виборах.

16 вересня 2000 року в Києві зник журналіст інтернет-видання “Українська правда” 31-річний Георгій Ґонґадзе. Того вечора вийшов із квартири редактора “Української правди” Олени Притули і додому не повернувся. Його обезголовлене тіло знайшли 2 листопада неподалік міста Тараща, за 100 км від Києва.

Подробиці вбивства стали відомі з вироку Печерського суду Києва від 29 січня 2009-го. Ґонґадзе викрали й вбили в лісі в Київській області співробітники міліції Микола Протасов, Олександр Попович, Віталій Костенко та генерал-майор Олексій Пукач.

Журналіста задушили в ямі власним ременем. Тоді облили бензином і підпалили. Коли вогонь згас яму закидали та замаскували травою. У жовтні Пукач ще раз викопав тіло Гонгадзе та відвіз до лісництва Таращанського району Київської області. Сокирою відрубав голову і закопав її окремо від тіла.

Голова департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач був у розшуку вісім років. 2013-го його засудили до довічного ув’язнення. На п’ять років раніше вироки отримали Протасов, Попович і Костенко. Їм присудили 13 та по 12 років відповідно. Замовники вбивства досі не встановлені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ветерана АТО розстріляли на очах у дружини й побратимів

20 липня 2016 року вбили 44-річного Павла Шеремета. Журналіста, виконавчого директора порталу “Українська правда” підірвали у центрі Києва в авто, яким їхав на роботу. Саморобний вибуховий пристрій потужністю 600 г у тротиловому еквіваленті закріпили на днищі машини під водійським сидінням, установили експерти.

Імена підозрюваних в організації та вбивстві Шеремета назвали 12 грудня 2019-го на брифінгу за участі президента Володимира Зеленського, тодішніх генерального прокурора Руслана Рябошапки й міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Це військовий Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Громадськість обурювалася: затримали випадкових людей, знехтували презумпцією невинуватості. Справу називали шитою білими нитками, політичним тиском на волонтерів. Зараз її розглядає суд.

Справу щодо організаторів, замовників і виконавців виділили в окрему в червні торік. Її досі розслідують.

31 липня 2018 року херсонську активістку, помічницю міського голови 33-річну Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. Катерина отримала хімічні опіки понад 30% тіла, перенесла 14 операцій. Після трьох місяців лікування померла.

За умисне вбивство затримали та засудили п’ятеро виконавців. Отримали від трьох до 6,5 року. Замовником розправи називають Владислава Мангера. Він – голова Херсонської обласної ради. Організовувати напад йому допомагав лідер злочинного угруповання “Москал” Олексій Левін, за версією слідства. Завдяки посереднику Ігорю Павловському, долучили до злочину колишнього військового Сергія Торбіна, а він – товаришів.

Павловський уклав угоду зі слідством і дав свідчення у справі щодо ймовірних замовника та організатора злочину Мангера та Левіна. 16 жовтня торік Приморський райсуд Одеси виніс йому вирок. Павловського визнали винним у приховуванні злочину. Присудили два роки позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Обвинувальний акт щодо Мангера і Левіна передали до суду наприкінці липня торік. Обидва фігуранти перебувають під вартою.

Доброволицю батальйону “Київ-2” 34-річну Аміну Окуєву вбили 30 жовтня 2017-го. Близько 20:00 у селищі Глеваха Васильківського району на Київщині невідомі з кущів обстріляли автомобіль, в якому їхала з чоловіком 38-річним Адамом Осмаєвим ¬командиром добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва. Він був за кермом, отримав поранення. В Аміну влучили шість куль. Підозрюваний у вбивстві – Ігор Редькін, родом із Дагестану. Тривалий час жив в Україні, мав бізнес в ІТ-компанії. Був членом злочинного угруповання, що вбивала людей, за даними слідства. Куратором цієї групи вважають бізнесмена Сергія Константінова. Він у розшуку. У вересні 2019-го поліція затримала Редькіна й шістьох членів угруповання. Були під вартою. Пізніше суд змінив усім запобіжні заходи на такі, що не пов’язані з позбавленням волі.