“Росія дає новий урок спотворення історії” – FT

Думки на сайті The Financial Times оглядача Тоні Барбера

З вересня російські учні 11 класів, віком близько 17 років, будуть вивчати новітню історію за новими підручниками. Оскільки книга охоплює події до сьогодення, вони дізнаються, що “Україна – ультранаціоналістична держава. Що сьогодні в Україні будь-яке інакомислення жорстко переслідується, опозиція заборонена, а все російське оголошується ворожим”.

У відповідності зі світоглядом Кремля, книга також вчить, що “США стали головним бенефіціаром українського конфлікту, і Штати налаштовані боротися “до останнього українця”.

Кремль вкладає ресурси в побудову офіційної версії історії. Метою є формування нової російської ідентичності

Не відкидайте підручник як ще одну отруйну краплю в потоці антиукраїнської, антизахідної пропаганди, яка затопила російське суспільство за період 23-річного правління Володимира Путіна. Зловживання історією служить ширшій меті. Одна з цілей – згуртувати населення в підтримці агресивної, експансіоністської зовнішньої політики Путіна. Протягом більше десяти років Кремль вкладав ресурси в побудову офіційної версії історії. Метою є не що інше, як формування нової російської ідентичності.

Ці зусилля виходять за рамки шкільних підручників. Це фестивалі, фільми, телешоу, клуби реконструкції, військово-історичні екскурсії для дітей, студентські дискусійні товариства, мурали та пам’ятники, як-от встановлений у 2017 році в Москві пам’ятник Михайлу Калашникову, винахіднику автомата АК-47.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Українська армія тисне на російські позиції. Буде прорив” ‒ британський підполковник

Інші країни, колишні та нинішні, засновували свою ідентичність на релігії, громадянському патріотизмі чи державній ідеології. Згадайте протестантську Англію після Реформації, ідеали свободи в США, права людини у Франції після революції 1789 року чи радянський комунізм. Ніщо з цього не працює в сучасній Росії – це багатоконфесійна країна, громадянська свобода там викорінена за часів Путіна, а комунізм мертвий. Залишається історія єдино правильна її, продиктована зверху версія. Незгода з нею карається як злочин.

Наріжним каменем кремлівської кампанії є відзначення радянської перемоги у Другій світовій війні, відомій у Росії як “Велика вітчизняна війна”. Її подають як подвиг, що покриває російський народ у вічній славі. Цей фокус зрозумілий. Історія Росії ХХ ст була відзначена подіями невимовного насильства та жаху, які розділили, а не об’єднали народ – революції, громадянська війна, голод і, за Йосипа Сталіна, державний терор. Але тріумф над нацистською Німеччиною, досягнутий жахливою ціною людських життів, це пам’ять, яка об’єднує росіян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Є три сценарії завершення війни в Україні” – Юрій Пойта

Проте в офіційній версії тієї війни та її наслідків, яку називають епохою, коли СРСР був наддержавою, немає місця для незручних фактів. Серед них – депортація Сталіним цілих народів, як то чеченців та кримських татар, з їхніх батьківщин, а також його військова окупація та встановлення однопартійного комуністичного правління у Східній Європі.

Інша історія була за Михайла Горбачова, останнього радянського лідера. За його правління в 1985-1991 роках Москва засудила секретний протокол нацистсько-радянського пакту, який призвів до радянського вторгнення до Польщі в 1939 році та анексії країн Балтії. Пізніше Росія взяла на себе відповідальність за вбивство понад 20 тис. представників польської еліти в Катинському лісі в 1940 році. Злочини сталінізму викривали тоді як ніколи раніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Захід посилюватиме нашу обороноздатність” – Володимир Горбач про саміт НАТО

Відкривши історію таким чином, Горбачов підірвав контроль Кремля над Східною Європою та репресивними владними структурами вдома. Саме це й обурює Путіна – звільнення історії від офіційного контролю руйнує національну єдність і загрожує державній владі.

У путінській версії минулого Росії до похвальних подій належать навернення Русі в Х ст до християнства, територіальні завоювання Петра І і Катерини ІІ, поразка Наполеона Бонапарта в Росії, і, перш за все, “Велика вітчизняна війна”. Події, які слід оплакувати чи засуджувати, включають Смутний час початку XVII ст, коли Московська держава майже розвалилася, і дві революції 1917 року з тієї ж причини. Вони також включають національну політику Володимира Леніна, яка, як вважає Путін, дала перевагу українцям та іншим за рахунок росіян, і те, що розглядається як помилкові реформи Горбачова та анархія 1990-х за Бориса Єльцина.

Путін не єдиний серед кремлівських правителів, хто поставив історію під державний контроль. У сталінські часи Івана Грозного зображували як мудрого державного діяча, який винищував зрадників. Опричнина Грозного 1565-1572 років, ранній приклад масових репресій у стилі Кремля, була названа “прогресивною” політикою. Для росіян, які жили за Сталіна, намічена паралель між двома тиранами була надто очевидною і лякаючою.

Переписування історії Путіним – його спроба виправдати загарбницьку війну в Україні. Він виправдовує криваву кампанію на хибних підставах, що українці не є самостійним народом і не заслуговують на державність

Ми повинні не менш серйозно ставитися до переписування історії Путіним. Це суттєвий елемент його спроби загарбницької війни в Україні, оскільки він виправдовує криваву кампанію на абсолютно хибних підставах, що українці не є самостійним народом і не заслуговують на державність. Одного разу російські студенти можуть отримати доступ до підручників, які розкривають брехню Путіна. Це, щоправда, може бути не скоро.

Переклад Gazeta.ua