Як правильно підібрати бронежилет

Базовий костюм сапера має включати бронежилет, що захищатиме груди та боки. Також модулі для захисту шиї та ключиць, передпліч, верхньої частини стегон, живота і паху. Додатково можуть бути модулі для захисту голови, нижньої частини рук, рукавиці, візори, шоломи.

Про це Gazeta.ua розповіла Анастасія Макова, директорка зі стратегічного розвитку компанії “Українська Броня”.

“Велике значення має розмір балістичного захисту. Існують плити в розмірах від S до XL, за стандартами НАТО. Балістичний захист підбирається індивідуально за розміром, як звичайний одяг”, – пояснила вона.

Замала плита не гарантує повноцінного захисту. Є ризик потрапляння уламків, куль у відкриті частини тіла.

“Завелика плита це збільшене навантаження та обмежена рухливість бійця. Балістичний захист повинен щільно прилягати до тіла, обов’язково регулюватися під власні параметри. Це актуально не так для саперів, як штурмових бійців. При швидкій ходьбі чи бігу, в погано відрегульованому за розміром бронезахисті, відбувається вібраційне навантаження. Військовий швидше втомлюється, це додаткове навантаження на хребет”, зазначає Макова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Наша мета допомогти пацієнту, в якого немає навіть частини тазової кістки” які є програми протезування для військових

Виробники, переважно, пропонують плити 25×30 см для людей зі зростом 180 см.

“Але ми всі різні. Тобто людині зі зростом 160-170 см носити плиту розміру М недоцільно. Жінка з обхватом грудей 70-75 см, що є дуже поширеним параметром, просто не зможе звести руки з плитою завширшки 25 см. Це ж стосується худорлявих чоловіків. Розробляємо окремий бронежилет для жінок”, додала Анастасія Макова.

Детальніше про українські розробки бронезахисту читайте у спецпроєкті “Післявоєнна реконструкція”.

Розмінування та розчищення полів від уламків снарядів, знищеної техніки першочергове завдання. За даними Міністерства оборони України, сапери працюватимуть у регіонах, де проблема забруднення територій є найбільш актуальною, а очищення сільгоспугідь найбільш економічно обґрунтованим. Мова про Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Миколаївську, Сумську, Харківську, Херсонську, Чернігівську та Черкаську області. Попередньо обстежити треба понад 470 тис. га землі.