Розпочалася війна через заборону контрабанди наркотиків
18 березня 1839-го, щоб запобігти контрабанді опіуму, за розпорядженням імператора Китаю флот і війська заблокували британські факторії в китайській провінції Гуанчжоу. Це стало приводом Першої опіумної війни між Британською імперією і Китаєм, яка що завершилась поразкою останнього. Вона показала абсолютну технологічну відсталість Піднебесної перед Лондоном.
Із появою у Китаї британських торгових кораблів, політику ізоляціонізму країни імператор дещо ослабив. Для іноземних суден відкрили 1 порт в Гуанчжоу, через який продавали лише китайські товари і був заборонений імпорт. Тривалий час цю нерівноправність не вдавалось здолати дипломатичним шляхом. Із кінця XVIII ст британська “Ост-Індська компанія” почала контрабандно ввозити в Китай опіум. Попри повністю нелегальний характер, Лондон підтримав торгівлю наркотиком, з якої мав зиск. Із 1833-го Лондон ліквідував монополію на торгівлю опіумом для “Ост-Індської компанії”, відтак контрабанда опіуму в Китай набула гігантських розмірів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні кожен десятий був опіумним наркоманом
Для боротьби з нею імператорський намісник провінцій Хунань і Хубей Лінь Цзе-сюй у 1838-му отримав надзвичайні повноваження для розслідування справ, пов’язаних з опіумом. Він став командувачем військового флоту в провінції Гуандун, де розгорнув активну діяльність. На початку 1839-го написав звернення до королеви Вікторії, пропонуючи заборонити наркотик на землях Британської імперії. Не отримавши відповіді, Цзе-сюй видав наказ про заборону контрабанди опіуму англійськими торговцями.
18 березня 1839-го він заблокував іноземні факторії в Гуанчжоу. Китайський намісник в ультимативній формі домігся здачі англійцями всього наркотику, кілька тон якого було знищено.
Шляхом перехоплення суден контрабандистів і неодноразових блокад Гуанчжоу китайська влада у листопаді 1839-го домоглася від головного наглядача з британської торгівлі в Китаї Чарльза Еліота надання письмового зобов’язання припинити торгівлю опіумом. Окрилений успіхом імператор Даогуан у грудні 1839-го повністю заборонив входження в китайські порти суден з Англії та Індії.
Британська імперія використала це як привід до війни, яку оголосила у квітні 1840-го. У червні до берегів Китаю прибула британська ескадра і розпочала блокаду і обстріли китайських портів у Жовтому морі.
Після того, як англійці увійшли в ріку Хуанхе, загрожуючи містам Тяньцзинь і Пекін, китайський імператор погодився на мирні переговори, які перервались, коли британці дізнались, що у провінцію Гуандун таємно відправили китайські війська і флот. Англійська ескадра почала обстріл Гуанчжоу з моря, висадила на берег десант, який взяв місто в облогу. Попри те, що 26 травня 1841-го китайці знову погодились на мирні переговори, британці направили до берегів Китаю додатковий флот і практично без бою зайняли порти Чженьхай, Нінбо і розпочали наступ вглиб континенту.
Загалом Перша опіумна війна тривала 3,5 роки і завершилась у серпні 1842-го підписанням “Нанкінського договору”, за яким Китай був змушений відкрити для англійських суден 5 своїх портів, виплатити сріблом $23 млн контрибуції і передати під юрисдикцію Британії острів Гонконг.
